Порядок нарахування заробітної плати та утримань з нарахованих сум

Облік чисельності та складу працівників і використання робочого часу

Чисельність працівників бюджетних установ визначається шта­тним розкладом. Штатний розклад - це перелік і кількість посад, затверджених вищою організацією. Для масових установ (шкіл, дитячих дошкіль­них закладів, лікарень, ВНЗ тощо) встановлено типові штати залежно від типу установ чи обсягу роботи (кількості класів, ліжок, відвіду­вань поліклініки, обслуговуваного населення і т. ін.).

Облік персоналу бюджетних установ ведуть за професіями і спеціальностями. Оскільки бюджетні установи різні за своїм призна­ченням організації, то дуже різноманітний і склад їх працівників (лі­карі, учителі, медсестри, інженери та ін.).

Основним джерелом інформації про використання робочого ча­су є дані табельного обліку, які знаходять відображення в «Табелі об­ліку використання робочого часу» (т. ф. № П-5).

Табель обліку використання робочого часу - це іменний список працівників у розрізі відповідних структурних підрозділів, який скла­дається до початку місяця в алфавітному порядку особою, призначеною керівником установи. У ньому повинні бути такі дані: табельний номер, ПІБ працівника, його посада, ранг, оклад (ставка), кількість відпрацьованих годин за кожен день. Упро­довж місяця в табелі у вигляді умовних позначень фіксуються також усі неявки на роботу на підставі поданих документів - листків про тимчасову непрацездатність, викликів до військкомату, наказів про відпустку тощо.

Нормальна тривалість робочого часу, згідно КЗпП, не може пе­ревищувати 40 годин на тиждень, але для деяких категорій працівни­ків бюджетної сфери законодавчо встановлено скорочену тривалість робочого часу (викладачі, вчителі, лікарі та ін.), враховуючи підви­щене інтелектуальне і нервове напруження їх праці.

Нарахування зарплати працівникам здійснюється на основі наказів про прийняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів.

Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відображається в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця може видаватись аванс в розмірі 50% місячної зарплати за вирахуванням податків, що підлягають утриманню.

Для роботодавців-бюджетних установ ЄСВ у частині нарахувань встановлюється в розмірі 36,3%.

Із сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють в бюджетній установі за трудовими договорами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюють певні утримання: ЄСВ (6,1%; 3,6%; 2,6%; 2%), ПДФО (15%, 17%) і профнески (1%).

Заробітна плата, як і інші доходи, що отримують фізичні особи, підлягає обкладенню ПДФО згідно п. 167.1 Розділу IV ПКУ):

ПДФО = (Д – ЄСВ – ПСП) × Сп,

де Д – дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної плати;

ЄСВ – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що утримується з доходу працівника;

ПСП – податкова соціальна пільга (якщо працівник має право на соціальну пільгу);

Сп – ставка ПДФО.

Згідно із п. 169.4.1 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга (ПСП) - сума, на яку платник податку на доходи має право зменшити суму свого загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати.

Дата добавления: 2014-01-04