Особливості цивільної правосуб'єктності фізичних та юридич­них осіб

Особисті немайнові відносини

Тема. Цивільне право України.

Лекція 10.

План

1. Загальна характеристика цивільного права.
2. Особливості цивільної правосуб'єктності фізичних та юридич­них осіб.
3. Право власності: поняття, зміст. Види власності. Підстави на­буття і припинення права власності.
4. Захист цивільних прав.
5. Поняття і умови дійсності правочинів. Цивільні договори.
6. Поняття спадкового права. Порядок спадкування
7. Підстави цивільно-правової відповідальності.

1. Загальна характеристика цивільного права.

Цивільне право — це галузь права, що врегульовує цивільні право­відносини, тобто майнові та особисті немайнові відносини між юри­дично рівними учасниками.

Що таке предмет і метод правового регулювання?

Предметом цивільно-правового регулювання є особисті немайнові й майнові відносини.

Особисті немайнові відносини — це відносини, які не ма­ють економічного змісту; вони пов'язані із самою особистістю, тобто мають невідчужуваний характер. Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею її особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я тощо). Тобто у цьому випадку йдеться про суб'єктивні права, які належать кожній особі від народження або закріпляються за нею зако­ном. Особистими немайновими правами особа володіє довічно.

Майновими відносинами є відносини власності, які вини­кають у зв'язку із закріпленням матеріальних благ за певними особами.

Цивільно-правовий метод характеризується такими озна­ками:

§ юридичною рівністю сторін, майновою самостійністю і вільним волевиявленням учасників, тобто кожна зі сторін має свій комплекс прав та обов'язків і не підпо­рядкована іншій;

§ диспозитивністю сторін, що передбачає право сторін ви­значати свої взаємовідносини повністю або частково на власний розсуд у межах, передбачених чинним законо­давством;

§ особливим способом вирішення майнових спорів між учасниками цивільних правовідносин (через загальний суд, арбітражний або третейський суд); наявністю майнової відповідальності сторін.

Найважливішим актом цивільного законодавства є Кон­ституція України. Цивільний кодекс України, який набрав чинності 1 січня 2004 р., детально регламентує всі сфери сучас­ного суспільного життя — об'єкти і суб'єкти цивільних прав та обов'язків, право власності і особисті немайнові права особи, право інтелектуальної власності та зобов'язальне право, види зобов'язань і спадкове право.

Що таке правосуб'єктність?

Для визнання осіб суб'єктами цивільного права необхід­ною є наявність цивільної правосуб'єктності, тобто їхньої пра­во- та дієздатності.

Цивільна правоздатність — це здатність особи мати цивільні права і нести цивільні обов'язки.

Цивільна правоздатність закріплюється в цивільному за­конодавстві як рівна для всіх і кожного, незалежно від похо­дження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, релігійних поглядів, роду і ха­рактеру занять, місця проживання тощо. Жоден громадянин упродовж свого життя не може бути позбавлений цивільної правоздатності, але може бути обмежений у ній.

Допускаються два види обмеження цивільної правоздат­ності — добровільний і примусовий. Одним із прикладів добровільного обмеження цивільної правоздатності можна визнати випадок, коли особа, яка стала ченцем, добровільно відмовля­ється від деяких цивільних прав. Примусове обмеження ци­вільної правоздатності допустиме лише тоді, коли воно перед­бачене законом (обмеження волі, виправні роботи, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення права керувати тран­спортним засобом тощо). Такі обмеження є реакцією держави па протиправну поведінку особи або заходом профілактики та лікування небезпечних захворювань.

Цивільна дієздатність — це здатність фізичної особи сво­їми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести від­повідальність у разі їх невиконання.

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Обсяг цивільної дієздатності виникає не одразу після народження, а поступово, у міру досягнення певного віку, і залежить від психічного здоров'я фізичної особи. Цивільний кодекс України встановлює обсяг цивільної дієздатності, який може бути обмежений ви­ключно у випадках і в порядку, установленому законом. Ви­ходячи з цього, розглядають такі види цивільної дієздатності: повну, неповну, часткову, обмежену дієздатність, а також ви­знання особи недієздатною.

Дата добавления: 2014-01-04