Менеджмент валютних ризиків

Управління ризиками

Ланками управління валютними ризиками є, з одного боку, інформаційне забезпечення руху курсів валют, що цікавлять компанію, а з іншого, - очікувані грошові потоки в кожній валюті. Рух грошових курсів дає змогу прогнозувати валютні обміни. Розрахунок розміру і напрямів грошових потоків дозволяє оцінити потенційні збитки від коливань валютних курсів. Це дає змогу розробити заходи щодо управління валютними ризиками.

Види валютних ризиків:

Операційні;

Перерахункові (бухгалтерські);

Економічні.

Валютні операційні ризики являють собою ризики, пов´язані зі змінами обмінних курсів у період між поставками продукції та здійсненням платежів.

Цей вид ризику може виникати, якщо курс валюти експортера порівняно з курсом валюти імпортера зростає, що означає несприятливі умови для експортера, внаслідок яких експортер недоотримає коштів, якщо в контрактом було передбачено розрахунок у валюті країни імпортера. Навіть, якщо експортер укладе угоду у валюті власної країни, він не застрахований від валютних ризиків. З приводу цього застосовують страхування ризиків. Хоча це потребує певних витрат, але вони менші за можливі збитки. Перевага полягає в тому, що бізнес стає передбачуваним.

Управляти операційним валютним ризиком можливо за допомогою таких інструментів:

1. Уникнення ризиків:

- передача ризиків при укладанні угоди у валюті експортера;

- попередня оплата;

- сальдування операційних валютних ризиків шляхом укладання контрактів на продаж одних товарів і купівлю інших з партнерами однієї і тієї ж країни;

- проведення розрахунків протягом тривалого часу;

- „кошикове” хеджування – використання платежів і надходжень у великій кількості валют.

2. Короткострокове управління операційними валютними ризиками:

- форвардні валютні контракти;

- ф´ючерсні валютні контракти;

- хеджування короткостроковим кредитом;

- валютні опціони;

- перехресне хеджування (контракт на іншу валюту, курс якої прив´язаний до партнерскої).

3. Довгострокове управління операційними валютними ризиками:

- паралельні (компенсаційні) позики;

- валютні свопи;

- кредитні свопи.

Перерахункові (бухгалтерські) валютні ризики – пов´язані з веденням бухгалтерських записів і перерахунком вартості активів і пасивів з однієї валюти в іншу.

Зміни валютних курсів можуть привести до зміни в заявленому фінансовому стані компанії (прибутку). При його збільшенні акціонери можуть вимагати збільшення дивідендів, а при зниженні псується рівень рентабельності, а отже інтерес інвесторів. Крім того, це ускладнює складання об´єктивної консолідованої звітності.

У процесі бухгалтерського обліку застосовують три методи перерахунків:

- метод чистого обігового капіталу – поточні активи і пасиви перераховуються за поточним обмінним курсом, а довгострокові – за початковим обмінним курсом;

- монетаристсько-немонетаристський метод – грошові активи перераховуються за поточним обмінним курсом, а не грошові активи – за початковим.

- метод повного розрахунку – перерахунок усіх статей фінансової звітності за поточним обмінним курсом.

Для хеджування ризиків, що може спричинити кожен з цих методів застосовують наступні підходи:

- зіставлення активів та зобов´язань залежно від того, яка валюта стосовно компаній є функціональною – материнська чи іноземна;

- застосування інструментів управління операційними валютними ризиками, зокрема перехресного хеджування.

Економічний валютний ризик пов´язаний зі зміною вартості компанії внаслідок несприятливих змін обмінних курсів у тому разі, коли їх дія поширюється на очікувані надходження грошових коштів.

Інструментами управління даним ризиком є:

- вирівнювання грошових потоків, які надходять до компанії і залишають її при зміні вартості валют;

- глобальна диверсифікація;

- вирівнювання активів та пасивів стосовно використовування валют, термінів виконання зобов´язань і партнерів по бізнесу.

До системи управління короткостроковими активами і зобов´язаннями входять такі інструменти, як фінансування міжнародної торгівлі, державні гарантії, страхування, управління матеріально-технічними запасами, форфейтинг, факторинг та ін.

Управління довгостроковими активами і зобов´язаннями зводиться до прийняття рішень щодо міжнародного бюджетування капіталу. При цьому враховуються фактори зазначені в схемі Управління довгостроковими активами і зобов´язаннями, наведеної нижче.

Управління довгостроковими активами і зобов´язаннями

Дата добавления: 2014-01-04