Методологічні підходи до організації економічної безпеки фірми

Служба економічної безпеки підприємства

Розвідка завжди вирішує дві задачі: збір інформації про супротивника й охорону власних секретів. Тому фірми, що працюють у ринкових умовах, питанню захисту власних секретів приділяють серйозну увагу. Західні фірми на ці цілі витрачають до 15% своїх доходів.

Службу, зайняту охороною власних секретів фірми, зазвичай прийнято називати службою безпеки. В логічному аспекті – служба безпеки – зворотний бік розвідки. Однак, це зовсім не означає, що дані служби варто поєднувати. Навпаки, з огляду на різний характер їх роботи, вони повинні бути відособлені. Це випливає з того, що об'єкти розвідки знаходяться в зовнішньому середовищі підприємства, тоді як об'єкти безпеки – у внутрішньому. Є розходження в методиці організації роботи. Тому, не виключаючи співробітництва між ними в обміні методикою й інформацією, їхню роботу треба спеціалізувати.

Законодавства багатьох держав СНД дозволяють організацію таких служб на підприємствах, у банках і т. ін. Протиріччя полягають у тім, що ці служби не мають достатнього правового статусу. Сюди нерідко беруть «хлопців» зі сталевими м'язами, але які не мають відповідної правової підготовки, права на носіння і застосування зброї, не наділених правами працівника правоохоронних органів у частині затримання злочинців. Вирішення цих проблем треба шукати на законодавчому рівні, перетворюючи служби безпеки організацій у позаштатні відділи органів правопорядку. Це дозволило б наділити їх мінімальними правами стосовно носіння і застосування зброї, затримання злочинців і, найголовніше, поставити під контроль правоохоронних органів.

Безпека організації визначається безліччю «загроз» у процесі її взаємодії з зовнішнім середовищем і розвитком внутрішнього середовища.

Загрози зовнішнього середовища: постачальник може зірвати договір, а покупець відмовитися від замовлення, недобросовісний конкурент може зробити диверсію, майно й інформація можуть бути викрадені, співробітник також може бути викрадений разом з інформацією.

Загрози внутрішнього середовища: недотримання технологічних режимів (вибухи, пожежі, інфекції та ін., зараження середовища); недотримання режиму роботи організації і режиму комунікацій (витік інформації).

Суть захисту зводиться до нейтралізації і запобігання загрозам, а якщо таке трапилося, то до відшкодування збитку. Спочатку визначаються об'єкти захисту:

1. Інтереси організації (вони визначені її місією, стратегією і цілями). Ці інтереси виявляються у відносинах з держорганами, партнерами, посередниками, громадськістю і засобами масової інформації.

2. Наступним об'єктом є власність організації, що служить одним з визначальних засобів досягнення цілей і реалізації інтересів. Формою власності є всі економічні ресурси, що належать підприємству, за винятком персоналу: будинки, споруди, устаткування, готова продукція тощо.

3. Також важливою формою власності, що служить одним із найбільш бажаних об'єктів викрадення у сучасних умовах, є інформація.

4. Однією з форм власності, охорона якої має принципове значення, є технології (які мають правовий статус і не мають його патенти, ліцензії, ноу-хау і т.ін. – як, наприклад, технологія «кока-коли»).

5. Важливим об'єктом захисту є економічні, кооперативні та інші зв'язки з партнерами. Вони вимагають захисту від зазіхань конкурентів, що завжди прагнуть їх порушити. Також необхідно виключити з цих зв'язків недобросовісних партнерів. У цьому напрямку служба безпеки працює разом з розвідкою.

6. Продукція і послуги, що поставляються організацією споживачам.

7. Транспортні засоби і вантажі, що транспортуються.

8. Персонал, що є носієм інформації.

Відзначені об'єкти захисту охороняються різними способами, серед яких можна виділити, як основні, наступні:

1. Юридичний захист. Він покликаний охороняти законні права фірми і її співробітників у взаєминах з державою, юридичними і фізичними особами в карному і цивільному правових полях.

2. Економічний захист передбачає врахування економічних інтересів фірми у взаєминах з державою, фізичними і юридичними особами при оформленні відносин постачання, реалізації, інвестицій і платежів.

Фізичний захист передбачає припинення дій фізичних осіб, спрямованих на грабіж і розкрадання власності й персоналу, спроб нанесення збитку руйнуванням власності, технологій, комунікацій тощо.

3. Інформаційний захист передбачає визначення секретної інформації й організацію комунікацій, що запобігають її витіканню.

4. Технологічний захист передбачає забезпечення унікальності продукту чи послуги фірми.

5. Організаційний захист передбачає відпрацьовування процедур і режимів, що виключають нанесення збитку фірмі шляхом розкрадань власності, технологій, інформації тощо.

6. Соціально-психологічний захист передбачає виховну роботу в колективі по створенню атмосфери патріотизму, відданості інтересам фірми.

Дата добавления: 2014-01-04