Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу

Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання.

Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин.

Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу.

Викладач: Домішкан О.С.

Лекція 10

з дисципліни „Політична економія”

на тему:

«Перехідна економіка та її закономірності»

2009 р.

2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси.

В процесі свого розвитку будь-яка система проходить де­кілька стадій:

1. Становлення (висхідний розвиток нової системи);

2. Зрілість (найповніший прояв усіх потенційних можливо­стей системи та властивих їй суперечностей функціонування);

3. Занепад старої системи і зародження елементів нової (низ­хідний розвиток старої системи).

Стадія становлення означає низхідний рух старої системи та висхідний рух нової системи.

Трансформаційна економіка є особливим станом еволю­ційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-економічних форм.

Рис. 10.1. Загальні закономірності трансформаційних пере­творень

2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси

Перехідні (трансформаційні) економічні системи – це складне явище. В історії розвитку практично кожного суспільства настають періоди, коли стара економічна система занепадає, а в її просторі зароджуються елемен­ти нової системи з тенденцією до самоорганізації та висхідного розвитку.

Їх класифікують за двома аспектами: цивілізаційного і формаційного процесів.

Аспект цивілізаційного процесу:

— від неоліту до бронзового віку;

— від бронзового до залізного віку;

— від залізного до передіндустріального віку;

— від передіндустріального до індустріального віку;

— від індустріального до постіндустріального (інформацій­ного) віку.

Аспект формаційного процесу:

— від первісного до рабовласницького ладу;

— від рабовласництва до феодалізму;

— від феодалізму до капіталізму;

— від капіталізму до соціалізму;

— від соціалізму до капіталізму (для постсоціалістичних країн тощо).

У межах кожної цивілізації та кожної суспільно-економіч­ної формації є перехідні стани від однієї стадії розвитку до іншої.

Закономірності трансформації в межах ринкової системи:

1. Поглиблення суспільного характеру виробництва.

2. Зміни у розвитку технологічного способу виробництва вимагають нових та відповідної адаптованості існуючих госпо­дарських форм.

3. Кожна наступна форма соціально-економічного розвит­ку породжує нові фактори економічного зростання, не відкидаючи при цьому надбань попередніх.

Зміст перехідної економіки – формування нових еле­ментів та об’єднання їх в систему, що дає можливість зайняти панівне місце в ієрархії систем.

Рис. 10.2. Риси перехідної економіки

Нестійкість перехідної економіки пояснюється тим, що змінюється сам механізм розвитку, що порушує її стійкість, оскільки спричиняє розбалансованість попередньої системи.

Невизначеність як риса перехідної економіки пояснюється тим, що теоретично сформульова­на і практично реалізована мета не співпадає повністю.

Багатоваріантність розвитку системи – різно­манітність цілей та бажань стосовно майбутнього су­спільного устрою, що зумовлюють альтернативний характер роз­витку перехідних економік.

Перехід до нової економічної системи – це співіснування і боротьба старого й нового. Становлення нової системи породжує відповідні нові економічні форми.

Суперечності перехідних економік – це суперечності між старим та новим всередині самої економічної системи і загострення цих суперечностей часто супроводжується ба­жаннями повернутися до попереднього стану.

Історичність перехідної економіки зумовлена характером умов переходу, природними, економічними, регіональними, політичними та соціальними особливостями країн з перехідною економікою.

Дата добавления: 2014-01-04