Дослідно-статистичний

При плануванні обсягів реалізації використовуються матеріали аналізу показників за попередні періоди. Береться до уваги також прогноз розвитку сільського господарства, окремих категорій господарств, кредитно-фінансової системи, задоволення потреб населення в окремих сільськогосподарських продуктах за рахунок власного виробництва на присадибних ділянках, у садових і городніх товариствах, прогноз зміни грошових доходів населення, платіжної спроможності підприємства тощо.

Планові обсяги закупівель і реалізації заготівельно-переробного підприємства визначаються його потребами. Вони включають:

• обсяг державного замовлення окремих видів продуктів і сировини;

• потреби торгівлі, громадського харчування і переробних підприємств, з якими укладені угоди;

• потреби іноземних партнерів.

Після визначення обсягу сільськогосподарської продукції для задоволення всіх потреб визначаються можливості закупівель необхідної кількості продукції, розраховуються ресурси в розрізі окремих, категорій сільськогосподарських підприємств, досягнутий рівень освоєння ресурсів і можливості його підвищення.

Методика розрахунків обсягів закупівель залежить від виду продукції, організації закупівель, категорії господарств, стану матеріально-технічної бази, фінансових ресурсів, забезпеченості заготівельниками і ряду інших чинників.

Залишки -це маса сільськогосподарських продуктів і сировини, яка знаходиться на складах, у сховищах, холодильниках і на заготівельних пунктах на певну дату. Розмір залишків впливає на результати роботи заготівельних підприємств, доходи, витрати і прибуток і залежить від:

• обсягу закупівель;

• обсягу реалізації;

• наявності попиту і можливості збуту;

• наявності матеріально-технічної бази для зберігання продукції.

Економічно обґрунтовані плани заготівельних підприємств визначають їх місце на ринку сільськогосподарської продукції, конкурентоспроможність.

Всі залишки товарів поділяються на два види: поточні і довгострокового зберігання. Поточні залишки пов’язані з необхідністю накопичення певної кількості товарів для відвантаження і не підлягають плануванню. Величина залишків поточного зберігання мусить бути мінімальною. Залишки довгострокового зберігання, головним чином картоплі, овочів, плодів та інших сільськогосподарських продуктів, накопичуються для забезпечення торгівлі і громадського харчування в зимовий період. Тому їх планування здійснюється у відповідності до укладених угод з підприємствами – замовниками цієї продукції. Наявність великих залишків на складах свідчить про те, що продукція не реалізується, а вкладені в неї кошти не повертаються підприємству, сповільнюється швидкість обігу, зростають витрати, особливо на відсотки за кредит.

Складність економічного обгрунтування планів на сучасному етапі полягає в нестабільності економіки, зниженні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції селянськими, фермерськими господарствами, асоціаціями, кооперативами, товариствами платоспроможного попиту на продукти сільського господарства.

Література:

1. Фастовець А.А., Економіка підприємства. – К.: - НМЦ “Укоопосвіта”, 2000.

Дата добавления: 2014-01-04