Лекція 11. Україна в період незалежності

ІНДИВІДУАЛЬНА САМОСТІЙНА РОБОТА

Питання з теми для самостійного вивчення та осмислення:

7. Підстави кримінальної відповідальності.

2. Поняття складу злочину.

3. Наслідки добровільної відмови від вчинення злочину.

Підготувати реферат на тему:

1. Кримінальне право і політика держави у сфері про­тидії злочинності.

2. Поняття необхідної оборони.

3. Поняття крайньої необхідності.

1. Політичний розвиток України.

а) основні державотворчі події;

б) конституційний процес;

в) розвиток багатопартійної системи в Україні;

г) необхідність подальшого реформування політичної системи України;

2. Соціально – економічний розвиток України в сучасних умовах.

3. Духовне життя суспільства.

4. Зовнішня політика України. Українська діаспора.

Література

В.В.Світлична. Історія України, К.2005ст. 312-349

1. Проголошення незалежності України радикально змінило умови її історичного розвитку і поставило перед українським суспільством нові завдання.

Першочерговим завданням стало державне будівництво, яке повинно визначатись Конституцією і якої довгий час в Україні не було(до 1998р.).

Основні державотворчі події:

- 17.09.1991р. змінена назва держави на «Україну»;

- 8.10.1991р. прийнятий закон «Про громадянство України»;

- Листопад 1991р.- прийнято закон «Про державний кордон України», яким встановлювалися кордони, порядок їх охорони і перетину.

- 1.11.1991р. «Декларація прав національностей України» про рівні права і обов’язки національних меншин.

- 6.12.1991р. закон «Про Збройні сили України» позаблокову воєнну доктрину України, створення СБУ.

- Січень 1992р. – затверджено державну символіку України, створено Національний банк, експертно – імпортні організації, Українська фондова біржа.

У гострій боротьбі йшло формування трьох гілок влади, але ефективної системи влади до кінця ХХ ст. так і не було створено. Конституційний процес виявився складним і суперечливим.

Його основні віхи:

1) жовтень 1990р. – Верховна Рада створила Конституційну комісію по розробці проекту нової конституції під керівництвом Л. Кравчука;

2) червень 1991р. – Верховна Рада ухвалила концепцію Конституції.

3) 24 серпня 1991р. – Проголошення Акта про незалежність України, яке внесло зміни до концепції Конституції.

4) 1992-1993рр.- розгляд двох проектів Конституції і достроковий розпуск Верховної ради у 1994р., який привів до розпуску конституційної комісії.

5) 1994р.- після виборів Верховної Ради співголовами конституційної комісії стали Л. Кучма і О. Мороз – висуваються різні пропозиції щодо форм державного управління, виборчої системи, державної мови.

6) 8 червня 1995р. між Верховною Радою і Президентом підписано Конституційний договір, який регулював основні засади функціонування влади і місцевого самоврядування до прийняття Конституції.

7) Лютий 1996р.- початок червня – Верховна Рада почала обговорення проекту Конституції.

8) 28 червня 1996р. – прийняття Конституції.

У Конституції Україна визначена як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є республікою, за державним устроєм – унітарною державою. Пріоритетним напрямом розвитку держави є утвердження і забезпечення прав людини. В Україні створено інститут президентства, Конституційний суд, запроваджено нові державні органи влади, внесено зміни в силові структури. Політичні перетворення відбувалися у напрямі демократизації.

1990рік увійшов в історію України як рік багатопартійності. Партії є одним із базових інститутів сучасного суспільства, за допомогою яких:

- акумулюються настрої і бажання людей;

- трансформуються настрої у партійні принципи і вимоги;

- генеруються нові ідеї з удосконалення суспільного життя, формують суспільну думку;

- відбираються люди, професійно придатні до роботи в органах влади, готових прийняти на себе політичну відповідальність.

Нині в Україні існують 100 партій, які поділяються на:

1) правих, куди відносяться національно – радикальні партії;

2) ліві - партії соціалістичного і комуністичного спрямування;

3) центристські – націонал – демократичні, націонал – державні.

Політичний розвиток України у 90х роках показав, що ефективний її розвиток залежить від реформування політичної системи. З цією метою проводився референдум, відбувалися «круглі» столи. У 2004р. була досягнена згода політичних сил про перехід парламентсько – президентської республіки і удосконалення механізму влади. Після виборів президента 2004р. ця політична реформа почала здійснюватись.

2. На момент переходу до незалежності в Україні була економічна криза, яка виникла ще в СРСР.

На кризовий стан економіки України суттєво вплинула її структура. Майже 80% її виробництва не мали завершеного циклу в Україні, тільки 28% становили підприємства гр. «Б».

Економіка за перші 3 роки незалежності втратила ВВП на 54 %, промислової продукції на 41%. У 1993 році рівень інфляції в Україні був найвищий у світі і перевищував показники світових війн.

Основний напрям реформ у галузі економіки – це перехід до ринку через приватизацію і створення інфраструктури ринку. У 2005 році було завершено процес перехідної економіки. З 2000 року відбувся процес економічного зростання. Найвищими темпи росту ВВП були у 2003 «8,5%», у 2004р. «10%», у 2005р. «7,6%».

Соціальна політика держави спрямована на:

- підтримку соціально – незахищених версій населення;

- удосконалення пенсійного забезпечення;

- забезпечення продуктивної зайнятості;

- розвиток житлового будівництва;

- зміцнення позиції середнього класу;

Разом з тим в українському суспільстві поглиблюється соціальна поляризація – майнове розшарування. 10% населення отримають 40% доходів України, причому цей процес кримінальний.

Середній клас «розмивається» у бік бідності. Збільшились масштаби бідності. Якщо раніше це були люди з низькою освітою, поганим здоров’ям, то нині це люди 30-50 років, які мають високу освіту, роботу і пенсіонери за віком, значних масштабів набула незареєстрована зайнятість, відбувається процес маржиналізації суспільства – збільшення людей, які знаходяться на узбіччі суспільного життя і зростає їх вплив.

3. Із проголошенням незалежності почалося відродження національної культури:

- 1989р.- прийнято закон «Про мови в Українській РСР», спрямований на захист української мови. Цей статус закріплює Конституція;

- реформується система освіти: з’явилися ліцеї, гімназії, коледжі, профільні академії, університети, реорганізується структура вищої і середньої спеціальної освіти;

Однак фінансування освіти незадовільне.

В науці із-за недостатнього фінансування відбувається відтік спеціалістів. 90% нових технологічних розробок не запроваджується у виробництво.

Релігія і церква отримали умови для розвитку. Легалізована УГКЦ (в к. 80х років). Українська православна церква розкололась на УАПЦ і УПЦ-КП, УПЦ-МП, між ними склались конфліктні стосунки.

4. Україна нині визнана всіма країнами світу. Вона проводить незалежну зовнішню політику. Приоритетні напрямки зовнішньої політики:

1) західний напрямок розвиток всебічних відносин з Євросоюзом. 9.11.1995р. Україна стала членом Ради Європи.

2) Україна і СНД. У 1994р. Україна приєдналася на правах асоційованого члена до економічного союзу в рамках СНД. У той же час вона не підписала угоду про об’єднання збройних сил.

3) Україно – російські стосунки складні і суперечливі. Підписаний договір про співробітництво на 2003р.,укладено 280 двосторонніх угод по співробітництву.

4) Відносини зі США. Партнерським відносинам з США сприяв без’ядерний статус України. (січень 1994р.). Розвиваються різносторонні стосунки з цією країною.

5) Стосунки з НАТО. З 1997 року Україна розвиває особливе партнерство з НАТО(консультації з питань безпеки, підтримання миру, врегулювання конфліктів, боротьби з наркобізнесом).

6) Інтеграція у міжнародні економічні та фінансові структури. У1992р. вона стала рівноправним партнером Міжнародного валютного фонду та Європейського банку реконструкцій і розвитку. Значна увага приділяється залученню іноземних інвестицій в українську економіку.

7) Україна і українська діаспора.

За межами України проживає від 10 до 13 млн. етнічних українців. Це результат еміграції, спричиненої становищем українців в Австро – Угорській, Російській імперії, в СРСР. Особливостями сучасної еміграції є те, що вона відбувається в умовах незалежності Украіни. Емігранти – це в основному високоосвічені спеціалісти. Держава прагне до консолідації українців. У 1993 році створено було Міністерство у справах національностей і міграції. У 1996 році прийнято Програму «Українська діаспора у період до 2000 року»., а потім до 2005 і 2010років. Україна сприяє розвитку української мови і культури, проводив конгреси українців.

Питання для закріплення матеріалу:

1) Які основні напрямки реформування політичної системи України?

2) Які досягнення і недоліки соціально – економічного розвитку України в період її незалежності?

3) Чим характеризується зовнішня політика України на сучасному етапі?

Дата добавления: 2014-01-04