Фондова лекція. (назва навчальної дисципліни)

з філософії

(назва навчальної дисципліни)

ТЕМА Антропологічна парадигма: ціннісний вимір людського буття

(назва навчальної теми)

Навчальний час 2 години

Для студентів навчально-наукового інституту права та психології

(назва навчально-наукового інституту, факультету)

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри

" " ____________ 2010 року,

протокол № ____

Київ – 2010

Додаток З

Вид лекції: навчально-пояснювальна. (вказується у відповідності до наведеної в методичних рекомендаціях класифікації)

Дидактичні цілі:

Навчальні: сформувати у студентів цілісне уявлення про ґенезу та сучасний стан антропологічного дискурсу в філософії, специфіку філософського підходу до витлумачення сутності та природи людини, його відмінність від природничого, соціогуманітарного, релігійного тощо підходів; висвітлити взаємообумовленість антропологічної та аксіологічної парадигм, точки їх перетину; сприяти опануванню антропофілософського та аксіологічного категоріального апарату, висвітлити основні проблеми філософської антропології на сучасному етапі, зокрема, постмодерністські рефлексії «смерті людини»;

Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самостійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності;

Виховні: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, застерегти від інструменталізації знання та абсолютизації експериментальних шляхів його здобування.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв'язки:

Забезпечуючі дисципліни психологія, культурологія

Забезпечувані дисципліни етика, естетика, соціологія

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність карти, схеми, дошка, крейда та плакати

(перелік наочних засобів, що планується застосувати)

Технічні засоби навчання комп’ютер, мультимедійне забезпечення

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Людина як предмет розгляду в гуманітаристиці та природознавстві: ґенеалогія антропологічного дискурсу.

2. Філософська антропологія ХХ-ХХІ ст.: після «смерті людини».

3. Гуманізм і мораль.

Рекомендована література:

1. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного).-К.,2001.

2. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія).- К.,2001.

3. Філософія: Підручник (за ред. В.П. Андрущенко). – Х., 2000.

4. Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

5. Корабльова В.М. Особистість у світі культури // Прилуцька А.Є., Корабльова В.М. Культурологія. Модульний курс: навч.посібник. Культурологія. Етика. Естетика / Рекомендовано МОН України. –Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 288 с. – С. 58-81.

6. Бердяев Н.А. О назначении человека. М.,1993.

7. Культура, человек, картина мира. – М., 1987.

8. Несторенко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

9. Проблема человека в западной философии. – М.,1988.

10. Сорокін П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

11. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М.,1987.

12. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М.,1991.

13. Бергсон А. О смысле жизни. Порядок в природе и форма сознания // Бергсон А. Творческая эволюция: psylib.org.ua.

14. Розин В.М. Смысл, свобода и обусловленность жизнедеятельности человека: antropolog.ru

15. Франк С.Л. Смысл жизни: hpsy.ru

16. Франкл В. Человек в поисках смысла: communikatione.narod.ru

17. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность. Философсие размышления и жизненных проблемах. М.: ИИЕТ, 1988.

18. Гусейнов А.А. Этика и мораль в современном мире// Этическая мысль: Ежегодник. М.: ИФРАН, 2000. С. 4-15.

19. Шелер М. Ресентимент в строении моралей. СПб.: Наука; Университетская книга, 1999. С. 65-69.

20. Ницше Ф. К генеалогии морали: Полемическое сочинение // Ницше Ф. Соч. в 2 т. Т. 2. М.: Мысль, 1990.

21. Апресян Р.Г. Талион и золотое правило: критический анализ сопряженных контекстов // Вопросы философии, 2001, № 3. С. 72-84;

22. Кант И. Основы метафизики нравственности // Кант И. Соч. в 6 т. Т. 4 (1). М.: Мысль, 1965. С. 228-242; 276.

23. Кьеркегор С. Гармоническое развитие в человеческой личности эстетических и этических начал // Кьеркегор С. Наслаждение и долг. Киев: AirLand & Новый круг, 1994. С. 225-419.

В С Т У П

Філософія як така є людиномірним знанням, що артикулює чи імпліцитно містить ідею людини та людськості. Тому філософська антропологія є однією з наріжних галузей філософського знання, яке в контексті посткласичної філософії складає альтернативу марґіналізованій онтології, тож наразі проблема буття здебільшого експлікується як проблема саме людського буття. Разом із тим, постнекласична філософія ставить під питання ідею людини як таку, тим самим проблематизуючи філософську антропологію як галузь із нульовим предметом дослідження, якому в реальному досвіді нічого не відповідає. Спектр заперечень досить розмаїтий – від постмодерністської риторики «смерті людини» до філософської моди на дослідження повсякденності та індивідуальності, що наголошує існування лише окремих, конкретних індивідів та абстрактність і нерелевантність концепту людини. З іншого боку, потужний розвиток етики та прикладних дисциплін етичного спрямування дещо марґіналізував аксіологію. Тим не менше, ситуація духовної кризи сучасної культури, пов’язана з релятивізацією цінностей, вимагає перегляду аксіологічних побудов.

Тема присвячена антропологічній парадигмі та ціннісному виміру людського буття, що в (пост)сучасному контексті постає тим дослідницьким полем, яке потребує перегляду та перевизначення засадничих настанов. Опанування даної теми передбачає осягнення історико-філософської логіки розгортання антропологічного та аксіологічного дискурсів, а також властивих їм категоріальних апаратів.

Отже, сьогодні ми виносимо на обговорення антропологічну парадигму крізь призму ціннісного виміру людського буття. Дану тематику в навчальних цілях доцільно згрупувати у три навчальні питання:

1. Людина як предмет розгляду в гуманітаристиці та природознавстві: ґенеалогія антропологічного дискурсу.

2. Філософська антропологія ХХ-ХХІ ст.: після «смерті людини».

3. Гуманізм і мораль.

Дата добавления: 2014-01-04