КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Оцінка впливу способів організації обміну в ТКМ на час доставляння повідомлень
Порівняння систем передачі з ВЗЗ і систем передачі з використанням корегуючих кодів за комплексною характеристикою Е = R∙Р оц. Тоді для СПД з найкращої із ВЗЗ Е = (m / n)∙(1 - λ∙ tк)∙(1 - 2-(n - m )) ≈ (m / n)∙(1 - λ∙ tк), (3) а для СПД з коригуючим кодом Е = (mk / n)∙(1 − 2−(n − mk))∙(1 + λ∙ tк)∙exp (− λ∙ tк) ≈ ≈ (mk / n)∙(1 + λ∙ tк)∙exp (− λ∙ tк). (4)
Рис. 3. Залежність комплексної ефективності СПД від стану каналу: 1 - СПД з корегуючим кодом, 2 - СПД із ВЗЗ
Ек > Е ВЗЗ, Тобто при (mk / n)∙(1 + λ∙ tк)∙exp (- λ∙ tк) > (m / n)∙(1 - λ∙ tк), звідкіля mk > m ∙(1 - λ∙ tк)∙exp (λ∙ tк) /(1 + λ∙ tк) ≥ m∙f (λ∙ tк). Значення функції f (λ∙ tк) наведено в таблиці 2. Таблиця 2.
Найважливішою характеристикою телекомунікаційних мереж є час доставляння інформаційних об’єктів від джерела до одержувача та час затримки в їх передаванні. Загальновідомо, що однією із характеристик цих пристроїв є швидкість В передачі інформаційних символів, яка часто визначається в бодах за секунду. Ця швидкість має назву посимвольної швидкості видачі символів повідомлень, чи технічної швидкості. Чи означає це, що при передачі m змістовних символів деякого інформаційного об’єкту час доставляння Т д визначиться як Т д = m / В? У будь-якому випадку для забезпечення як достовірності інформації, так і передавання її взагалі, неминучими є витрати часу для: 1. Передавання надлишкової інформації; 2. Контролю цілісності, а в разі виявлення наявності викривлень, і для поновлення порушеної цілісності інформаційних об’єктів.
Тому будемо називати швидкість передачі цієї достовірної змістовної частини інформації абсолютною швидкістю інформаційного обміну - В а на відміну від технічної швидкості передачі В. Як і раніше будемо вважати, що передача інформації здійснюється у вигляді кадрів чи пакетів з технічною швидкістю В, а вираз для розрахунку відносної швидкості Rj передачі на інтервалі 0 λ λг записується у виді: Rj = f (λ, в), де j − тип способу організації передачі (j = ЗКК, оч, пп, ап), а при λ > λг R в = 0 для усіх способів організації передачі. З урахуванням того, що відносна швидкість відображає частку, що належить суто інформаційним символам в загальній сукупності символів, які передаються у складі пакету (чи кадру) абсолютну швидкість інформаційного обміну - В а можна розраховувати як Ва = В· Rj. Тобто, для уже розглянутих способів організації передачі 1. При використанні ЗКК Ва ЗКК = В · mk / n; 2. При використанні ВЗЗ з очікуванням Ва оч = В ·(m/n)∙[1 −]; 3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею Ва пп = В ·(m / n)∙(1 - λ∙(tк + t оч)); 4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом Ва ап = В ·(m / n)∙(1 - λ∙ tк). Оскільки отримані вирази для розрахунку абсолютних швидкостей відрізняються від відповідних виразів для розрахунку відносних швидкостей тільки наявністю сталого множника В, то зберігаються і всі раніше сформовані висновки щодо їх залежності від стану каналу. Тоді час доставки кадру (пакету) можна обрахувати як результат ділення кількості символів цієї частини кадру на абсолютну швидкість інформаційного обміну. Т д = n / Ва. Неважко побачити, що час доставки може бути визначеним із виразів: 1. При використанні ЗКК Т дЗКК = n 2/{ В · mk }; (5) 2. При використанні ВЗЗ з очікуванням Т доч = n 2/{ В · m ∙] = n 2/{ В · m ∙}. (6) 3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею Т дпп = n 2/{ В · m ∙(1 - λ∙(tк + t оч))}; (7)
4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом Т дап n 2/{ В · m ∙(1 - λ∙ tк)}. (8) Залежності часу доставки інформації від стану каналу для кожного із способів організації обміну інформацією наведено на рис. 4. Рис. 4. Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 - СПД із коригуючим кодом, 2 - СПД із ВЗЗ та Оч, 3 - СПД із ВЗЗ та ПП, 4 - СПД із ВЗЗ та АП Із отриманих залежностей видно, що: 1. При доброму стані каналу усі способи організації обміну із використанням ВЗЗ, окрім ВЗЗ із очікуванням, мають менший час доставки повідомлень, ніж спосіб організації обміну із використанням ЗКК; 2. Для усіх способів організації обміну із використанням ВЗЗ існує такі граничні значення інтенсивностей впливів, коли вони за часом доставки повідомлень починають поступатися способу організації обміну із використанням ЗКК; 3. Для усіх способів організації обміну і з використанням ВЗЗ, і з використанням ЗКК існують такі порогові значення інтенсивностей впливів, коли час доставки стрімко зростає, тобто, коли доставка інформації фактично припиняється. Похідним від часу доставки є показник у вигляді часу затримки повідомлень. Під часом затримки повідомлень (пакетів, кадрів, та т. ін.) Δ Т д розуміється різниця між часом фактичної доставки та його мінімально можливим значенням. Із розгляду попереднього матеріалу зрозуміло, що причиною затримки є втрати часу на забезпечення цілісності інформації в умовах впливу завад. Як видно із виразу (5), час доставки інформації при використанні способу організації обміну із використанням ЗКК не залежить від інтенсивності впливів (звичайно, в інтервалі 0 λ λг), тобто Δ Т дЗКК = 0. Із виразів (6) − (8) витікає, що при використанні способів організації обміну із ВЗЗ мінімальні втрати часу на забезпечення цілісності інформації досягаються при ідеальному стану каналу, тобто при умові λ = 0. Отже не складно отримати вирази для визначення часу затримки у вигляді: 1. При використанні ВЗЗ з очікуванням Δ Т доч = n 2/{ В · m ∙} − n 2/(В·m) = { n 2/(В·m)}∙λ∙(tк + t оч)/(1 – λ∙ tк); 2. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею Δ Т дпп = n 2/{ В·m ∙(1 - λ∙(tк + t оч))} − n 2/(В·m) = { n 2/(В·m)}·b/(1-b),
де b = λ∙(tк + t оч); 3. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом Δ Т дап n 2/{ В·m ∙(1 - λ∙ tк)} − n 2/(В·m) = { n 2/(В·m)}·(λ∙ tк)/((1 - λ∙ tк). Залежності часу затримки від інтенсивності впливів наведені на рис. 4. Рис. 5. Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 2 - ВЗЗ із СМП, 3 - ВЗЗ із ПП, 4 - ВЗЗ із АП
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 303; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |