Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оцінка впливу способів організації обміну в ТКМ на час доставляння повідомлень




Порівняння систем передачі з ВЗЗ і систем передачі з використанням корегуючих кодів за комплексною характеристикою

Е = R∙Р оц.

Тоді для СПД з найкращої із ВЗЗ

Е = (m / n)∙(1 - λ∙ tк)∙(1 - 2-(n - m )) ≈ (m / n)∙(1 - λ∙ tк), (3)

а для СПД з коригуючим кодом

Е = (mk / n)∙(1 − 2−(n − mk))∙(1 + λ∙ tк)∙exp (− λ∙ tк) ≈

≈ (mk / n)∙(1 + λ∙ tк)∙exp (− λ∙ tк). (4)

 

Рис. 3. Залежність комплексної ефективності СПД від стану каналу: 1 - СПД з корегуючим кодом, 2 - СПД із ВЗЗ

 

Ек > Е ВЗЗ,

Тобто при

(mk / n)∙(1 + λ∙ tк)∙exp (- λ∙ tк) > (m / n)∙(1 - λ∙ tк),

звідкіля

mk > m ∙(1 - λ∙ tк)∙exp (λ∙ tк) /(1 + λ∙ tк) ≥ m∙f (λ∙ tк).

Значення функції f (λ∙ tк) наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

λ∙ tк   0,125 0,25 0,375 0,5 0, 625 0,75 0,875 1,0
f∙tк)   0,881 0,770 0,662 0,549 0,43.5 0,3027 0,30  

Найважливішою характеристикою телекомунікаційних мереж є час доставляння інформаційних об’єктів від джерела до одержувача та час затримки в їх передаванні.

Загальновідомо, що однією із характеристик цих пристроїв є швидкість В передачі інформаційних символів, яка часто визначається в бодах за секунду. Ця швидкість має назву посимвольної швидкості видачі символів повідомлень, чи технічної швидкості. Чи означає це, що при передачі m змістовних символів деякого інформаційного об’єкту час доставляння Т д визначиться як

Т д = m / В?

У будь-якому випадку для забезпечення як достовірності інформації, так і передавання її взагалі, неминучими є витрати часу для:

1. Передавання надлишкової інформації;

2. Контролю цілісності, а в разі виявлення наявності викривлень, і для поновлення порушеної цілісності інформаційних об’єктів.

 

Тому будемо називати швидкість передачі цієї достовірної змістовної частини інформації абсолютною швидкістю інформаційного обміну - В а на відміну від технічної швидкості передачі В.

Як і раніше будемо вважати, що передача інформації здійснюється у вигляді кадрів чи пакетів з технічною швидкістю В, а вираз для розрахунку відносної швидкості Rj передачі на інтервалі 0 λ λг записується у виді:

Rj = f (λ, в),

де j − тип способу організації передачі (j = ЗКК, оч, пп, ап), а при λ > λг R в = 0 для усіх способів організації передачі.

З урахуванням того, що відносна швидкість відображає частку, що належить суто інформаційним символам в загальній сукупності символів, які передаються у складі пакету (чи кадру) абсолютну швидкість інформаційного обміну - В а можна розраховувати як

Ва = В· Rj.

Тобто, для уже розглянутих способів організації передачі

1. При використанні ЗКК

Ва ЗКК = В · mk / n;

2. При використанні ВЗЗ з очікуванням

Ва оч = В ·(m/n)∙[1 −];

3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

Ва пп = В ·(m / n)∙(1 - λ∙(tк + t оч));

4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

Ва ап = В ·(m / n)∙(1 - λ∙ tк).

Оскільки отримані вирази для розрахунку абсолютних швидкостей відрізняються від відповідних виразів для розрахунку відносних швидкостей тільки наявністю сталого множника В, то зберігаються і всі раніше сформовані висновки щодо їх залежності від стану каналу.

Тоді час доставки кадру (пакету) можна обрахувати як результат ділення кількості символів цієї частини кадру на абсолютну швидкість інформаційного обміну.

Т д = n / Ва.

Неважко побачити, що час доставки може бути визначеним із виразів:

1. При використанні ЗКК

Т дЗКК = n 2/{ В · mk }; (5)

2. При використанні ВЗЗ з очікуванням

Т доч = n 2/{ В · m] = n 2/{ В · m}. (6)

3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

Т дпп = n 2/{ В · m ∙(1 - λ∙(tк + t оч))}; (7)

4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

Т дап n 2/{ В · m ∙(1 - λ∙ tк)}. (8)

Залежності часу доставки інформації від стану каналу для кожного із способів організації обміну інформацією наведено на рис. 4.

Рис. 4. Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 - СПД із коригуючим кодом, 2 - СПД із ВЗЗ та Оч, 3 - СПД із ВЗЗ та ПП, 4 - СПД із ВЗЗ та АП

Із отриманих залежностей видно, що:

1. При доброму стані каналу усі способи організації обміну із використанням ВЗЗ, окрім ВЗЗ із очікуванням, мають менший час доставки повідомлень, ніж спосіб організації обміну із використанням ЗКК;

2. Для усіх способів організації обміну із використанням ВЗЗ існує такі граничні значення інтенсивностей впливів, коли вони за часом доставки повідомлень починають поступатися способу організації обміну із використанням ЗКК;

3. Для усіх способів організації обміну і з використанням ВЗЗ, і з використанням ЗКК існують такі порогові значення інтенсивностей впливів, коли час доставки стрімко зростає, тобто, коли доставка інформації фактично припиняється.

Похідним від часу доставки є показник у вигляді часу затримки повідомлень.

Під часом затримки повідомлень (пакетів, кадрів, та т. ін.) Δ Т д розуміється різниця між часом фактичної доставки та його мінімально можливим значенням. Із розгляду попереднього матеріалу зрозуміло, що причиною затримки є втрати часу на забезпечення цілісності інформації в умовах впливу завад.

Як видно із виразу (5), час доставки інформації при використанні способу організації обміну із використанням ЗКК не залежить від інтенсивності впливів (звичайно, в інтервалі 0 λ λг), тобто Δ Т дЗКК = 0.

Із виразів (6) − (8) витікає, що при використанні способів організації обміну із ВЗЗ мінімальні втрати часу на забезпечення цілісності інформації досягаються при ідеальному стану каналу, тобто при умові λ = 0. Отже не складно отримати вирази для визначення часу затримки у вигляді:

1. При використанні ВЗЗ з очікуванням

Δ Т доч = n 2/{ В · m} − n 2/(В·m) = { n 2/(В·m)}∙λ∙(tк + t оч)/(1 – λ∙ tк);

2. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

Δ Т дпп = n 2/{ В·m ∙(1 - λ∙(tк + t оч))} − n 2/(В·m) = { n 2/(В·m)}·b/(1-b),

де b = λ∙(tк + t оч);

3. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

Δ Т дап n 2/{ В·m ∙(1 - λ∙ tк)} − n 2/(В·m) = { n 2/(В·m)}·(λ∙ tк)/((1 - λ∙ tк).

Залежності часу затримки від інтенсивності впливів наведені на рис. 4.

Рис. 5. Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 2 - ВЗЗ із СМП, 3 - ВЗЗ із ПП, 4 - ВЗЗ із АП

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 303; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.