Комутація ланцюгів

При комутації ланцюгів між кінцевими пунктами, що зв’язуються, протягом усього часового інтервалу з’єднання забезпечується обмін у реальному часі.

Наскрізний канал зв’язку встановлюється між абонентами до початку передачі інформації.

Проходження окремого сигналу виклику забезпечується за допомогою послідовного включення декількох комутаційних пристроїв, розташовуваних у центрах комутації каналів (ЦКК).

Комутація ланцюгів має на увазі утворення безперервного складного фізичного каналу з послідовно з’єднаних окремих канальних ділянок для прямої передачі даних між вузлами. Окремі канали з’єднуються між собою спеціальною апаратурою − комутаторами, що можуть установлювати зв’язок між будь-якими кінцевими вузлами мережі.

Якщо мережа, зображена на рис. 2, працює за технологією комутації каналів, то вузол 1, щоб передати дані вузлу 7, насамперед повинен передати спеціальний запит на встановлення з’єднання комутаторові А, вказавши адресу призначення 7.

Комутатор А повинний вибрати маршрут утворення складного каналу, а потім передати запит наступному комутаторові, у цьому випадку Е. Потім комутатор Е передає запит комутаторові F, а той, у свою чергу, передає запит вузлу 7. Якщо вузол 7 приймає запит на встановлення з’єднання, він направляє по уже встановленому каналу відповідь вихідному вузлові, після чого складний канал вважається скомутованим і вузли 1 і 7 можуть обмінюватися по ньому даними, наприклад, вести телефонну розмову.

Один із спрощених варіантів побудови такої апаратури із технологією комутації ланцюгів має наступний вигляд (рис. 3). При такій схемі в центрах комутації каналів (ЦКК) здійснюється фізичне підключення одного із каналів передачі даних (наприклад, абонентської телефонної лінії) до лінії зв’язку.

Рис. 3. Структурна схема комутації ланцюгів

Отже, при використанні методу комутації ланцюгів передача інформації забезпечується двома основними складовими у видатковій частині ресурсів: ресурсами для організації виклику і ресурсами для підтримки в ЦКК комутаційних пристроїв. Перша складова не залежить від обсягу переданої інформації, а друга - прямо пропорційна інтервалові часу, протягом якого відбувається з’єднання.

Як недоліки методу комутації ланцюгів можна вказати наступні:

великий час установлення наскрізного каналу зв’язку через можливе чекання звільнення окремих його ділянок;

необхідність повторної передачі сигналу виклику через зайнятість викликуваної сторони або якого-небудь комутаційного пристрою в ланцюжку проходження цього сигналу (у зв’язку з цим система, у якій реалізується метод комутації ланцюгів, відноситься до класу систем із утратою запитів на обслуговування);

відсутність можливості вибору швидкостей передачі інформації;

можливість монополізації каналу одним джерелом інформації;

нарощування функцій і можливостей мережі обмежено;

не забезпечується рівномірність завантаження каналів зв’язку (можливості по згладжуванню завантаження досить обмежені).

Переваги методу комутації ланцюгів:

відпрацьованість технології комутації ланцюгів (перший комутаційний пристрій з’явився ще наприкінці ХІХ в.);

можливість роботи в діалоговому режимі в реальному часі;

досить широка область застосування (головним чином передача акустичних сигналів).

Дата добавления: 2014-01-04