Функції уяви, її розвиток

Казкар Гофман у спиртному черпав чергові сюжети для нових книг. Він сідав за стіл, пив і увесь час дивився у темний куток кабінету. Як тільки там з’являлися „чортики ”, він хапав перо і швиденько записував діяння нечистої сили.

Але, все ж, творчій процес, як би він не починався (з активної чи пасивної уяви), поступово настільки захоплює автора, що уява стає спонтанною і вже не він творить образи, а образи володіють і керують художником і він підкоряється їх логіці.

Робота людської уяви не обмежується літературою та мистецтвом. Також вона проявляється в науковій, технічній та інш. видах творчості. В усіх цих випадках фантазія, як різновид уяви, відіграє позитивну роль. Але є і інші види уяви: сновидіння, галюцинації, мрії та марення.

Сновидіння можна віднести до розряду пасивних мимовільних форм уяви. Справжня їх роль в житті людини до цього часу не з’ясована, хоча відомо, що в сновидіннях людина знаходить вираження та задоволення багатьох життєво важливих потреб, які в силу ряду причин не можуть реалізуватися в житті.

Галюцинаціями називають фантастичні видіння, які не мають майже ніякого зв’язку з оточуючою дійсністю людини. Зазвичай, вони – результат тих чи інших порушень психіки або роботи організму – супроводжують деякі хворобливі стани.

Марення (на відміну від галюцинацій) – це нормальний психічний стан, що являє собою фантазію, пов’язану з бажанням, часто з дещо ідеалізованим майбутнім.

Мрія від марення дещо реалістичніша і в більшій мірі пов’язана з дійсністю, тобто має можливість здійснитися. Марення та мрії у людини займають багато часу, особливо в юнацькому віці. Для більшості людей мрії є приємними думками про майбутнє. У декого бувають тривожні видіння, які народжують відчуття занепокоєння, вини, агресії.

Люди багато мріють, бо їх розум не може бути бездіяльним. Він функціонує і тоді, коли в мозок людини не надходить нова інформація, коли людина не вирішує ніяких проблем. Якраз в цей час і починає працювати уява. З’ясовано, що людина з власної волі не в змозі зупинити потік думок, зупинити уяву.

В житті людини уява виконує ряд специфічних функцій:

1- полягає в представленні дійсності в образах і мати можливість використовувати їх, вирішуючи задачі. Ця функція пов’язана з мисленням і органічно в нього включена.

2 – регулювання емоційних станів. За допомогою своєї уяви людина здатна хоча б частково задовольняти деякі потреби, знімати породжену ними напругу. Ця функція особливо підкреслюється і розробляється у психоаналізі.

3 – довільна регуляція пізнавальних процесів і станів людини, зокрема сприймання, уваги, пам’яті, мовлення та емоцій. За допомогою майстерно викликаних образів людина може звертати увагу на потрібні події. Користуючись образами, людина отримує можливість керувати сприйманням, спогадами, висловами.

4 – формування внутрішнього плану дій. Здатність виконувати їх в умі, маніпулюючи образами

5 – планування та програмування діяльності, складання таких програм, оцінка їх правильності, процесу реалізації.

За допомогою уяви ми можемо керувати багатьма психофізіологічними станами організму, настроювати його на діяльність. Відомі факти, які говорять про те, що за допомогою уяви, тільки вольовим шляхом людина може впливати на органічні процеси: змінювати ритміку дихання, частоту пульсу, кров’яний тиск, температуру тіла. Ці факти лежать в основі аутотренінгу, який використовується для саморегуляції.

За допомогою спеціальних вправ та прийомів можна розвивати уяву. В творчих видах праці – науці, літературі, мистецтві, інженерії та ін.- розвиток уяви відбувається, природно, в заняттях цими видами діяльності. В аутогенному тренуванні потрібний результат досягається шляхом спеціальної системи вправ, які направлені на те, щоб зусиллям волі навчитися розслаблювати окремі групи м’язів (рук, ніг, голови, тулуба), довільно підвищувати чи знижувати тиск, температуру тіла.

Дата добавления: 2014-01-04