Іноді дивуєшся глибині дитячих питань. Діти мудріше дорослих, і це видне хоча б тому, що їхні питання завжди содержательнее й интересней, чому відповіді дорослих

Ми рідко замислюємося над такими звичними вираженнями, як: «Точність — увічливість королів», «Людей — це стиль» і т.д. Спробуйте переставити слова місцями, чи є різниця: «Увічливість — точність королів» або «Стиль — це людей»?

Істина, як і результат розкриття, стає відома не тому, хто її домагався.

Дитинство, потім дитинство, потім юність, зрілість, потім старість, а слідом за цим починається дорога назад, але чомусь не в такій же логічній послідовності, а відразу зі старості в дитинство. Круговорот у природі?

Справжні трагедії відбуваються не на перетинанні досягнутого з можливим, а на перетинанні досягнутого з бажаним.

Першу половину життя ми страждаємо від дурості, другу — від розуму.

Як жалко, що ми замислюємося про сенс життя так пізно, коли вже нема рації про це замислюватися.

З разючою завзятістю ми бажаємо того, що було, або того, що мабуть, але ніяк не вміємо задовольняти тим, що є.

Смуту в суспільстві сіють супротивники: ліві або праві, білі або червоні, розумні або дурні, псевдопатриоты або дійсні патріоти, але закономірність звичайно така: смуту вони, звичайно, посіють, а врожай від сходів чомусь знімає третя сила. Це сила — диктатура, яка знищує протиборчі сторони. Та зі сторін, яка першої готовить для супротивників телеграфні стовпи, першої й висить на них, а вже той, хто висить, новий стовп не поставить: така логіка непримиренної боротьби. Може, краще шукати згоди й не займатися будівництвом шибениць?

Світло наприкінці тунелю можна побачити, лише ввійшовши в тунель і пройшовши спочатку в темряві.

Вчитися на власних помилках завжди пізно й неможливо. Але й вчитися на чужих помилках теж неможливо. Який же вихід? Уникати помилок можна за допомогою передбачення, а от передбачити можливо й за допомогою чужого досвіду.

Закон ринку: прибуток повинна йти головним чином на розширення виробництва, інакше ринок перетворюється в елементарний общепит з неважливою якістю продуктів.

До питання про податкову політику держави: стригти фермерів і підприємців — стрижіть, але, як у перукарні: не знімайте скальп, інакше клієнтів із зачісками більше не буде, а без них і податків теж.

Прейскуранти пробили дванадцять, а ринку досі немає.

Для неуважного вуха (байдужого, благополучного, популистски настроєного або просто дурного) усякий ринок звучить базаром. Не чи вірніше було б іменувати «ринкові відносини» інакше: «вільними відносинами»? Плутаємося в термінології й переносимо плутанину в практику нашого реального життя.

Тіньовик — не обов'язково шахрай, найчастіше він — підприємець, який чекає «у тіні» стабільності політичному життя суспільства.

Безсоння на актуальні теми

• Якщо нас дійсно цікавить, яка дорога веде до храму, але будівництво ми починаємо не з дороги, а із храму, наш інтерес втрачає всякий зміст.

Дата добавления: 2014-01-04