До пит. 1

Капітальне будівництво як форма інвестування складається з двох основних стадій, що регулюються актами будівельного законодавства:

1) підготовча стадія (стадія проектування), на якій:

- інвестор визначає доцільність інвестування у формі капітального будівництва певного об'єкта; на замовлення інвестора спеціалізованими (проектними або проектно-вишукувальними) організаціями розробляються передпроектні документи, проводяться відповідні дослідження, після чого інвестор приймає рішення про інвестування;

- на підставі прийнятого рішення та передпроектних документів інвестор укладає з проектною організацією договір на розробку інвестиційного проекту будівництва (проектно-кошторисної документації); такий проект має пройти комплексну державну експертизу інвестиційних проектів будівництва; у разі наявності позитивного висновку державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства інвестор може затвердити інвестиційний проект і вжити відповідних заходів до його реалізації.

2) реалізація інвестиційного проекту будівництва, яка може бути забезпечена самим інвестором (у разі застосування господарського способу будівництва) або будівельним підрядником (якщо використовується підрядний спосіб будівництва). Після реалізації інвестиційного проекту завершений будівництвом об'єкт приймається в експлуатацію відповідно до встановленого порядку.

Фінансування капітального будівництва може здійснюватися за рахунок:

- коштів державного бюджету, передбачених на фінансування капітального будівництва (державні капітальні вкладення);

- інвестицій, що спрямовуються на фінансування капітального будівництва, у загальному обсязі яких є частка державних капітальних вкладень (змішані капітальні вкладення);

- грошових коштів самих суб'єктів господарювання (отриманих від здійснення господарської діяльності, а також внаслідок відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, банківських кредитів тощо).

Підприємствам, установам та організаціям державної і комунальної форми власності державні капітальні вкладення надаються на безповоротній основі, а підприємствам, установам та організаціям іншої форми власності - на умовах кредиту для фінансування капітального будівництва, проектні терміни якого не перевищують 3 років, а в окремих випадках - 5 років (п. 6 Порядку державного фінансування капітального будівництва).

Для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень замовники подають до відповідних органів Державного казначейства України за місцем розташування такі документи:

- титул будови (об'єкта) або титул перехідної будови (об'єкта). Титул будови (об'єкта) визначає основні техніко-економічні показники будови (об'єкта) і містить такі відомості: найменування будови (об'єкта) та її місцезнаходження, сфера управління, до якої вона належить, галузь, характер будівництва (нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення підприємства, об'єкта, споруди), обсяг капіталовкладень та завдання щодо введення у дію потужностей і основних фондів на весь період будівництва з розподілом за роками та врахуванням нормативних термінів тривалості будівництва;

- внутрішньо-будівельний титул будови (об'єкта). Внутрішньо-будівельний титул будови (об'єкта) складається замовником на основі погодженого та затвердженого в установленому порядку титулу будови (об'єкта). У ньому визначаються об'єкти та споруди, будівництво яких здійснюватиметься у плановому році, зазначається їх кошторисна вартість та залишок її на початок року, обсяг капітальних вкладень на рік, у тому числі витрати замовника;

- титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва;

- договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту). У разі здійснення будівництва об'єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об'єктів - додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році;

- наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об'єкт;

- інші документи згідно з нормативно-правовими актами (п. 8 Порядку).

Державні капітальні вкладення на умовах кредиту надаються лише у разі забезпечення виконання зобов'язань з його погашення заставою або порукою.

Звіт про використання державних капітальних вкладень, наданих на умовах кредиту, та про їх повернення подається замовниками (позичальниками) в установленому порядку до відповідних органів Державного казначейства та головних розпорядників коштів державного бюджету.

2. Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва:

I. Кодекси:

- ГК, зокрема: гл. 33 «Капітальне будівництво» (ст. 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до гл. 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

- ЦК: гл. 61 «Підряд», гл. 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;

- Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокрема: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

- Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін.

II. Закони України:

- від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність»;

- від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування»;

- від 17.02.2011 р. «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якого виконання проектних та вишукувальних робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

- «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції від 22.12.2011 р.);

- від 05.11.2009 р. «Про будівельні норми»;

- від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекту та ін.;

- від 22.12.2006 р. «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»; та ін.

III. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: укази Президента України від 31.05.2011 р. № 633/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» та від 08.04.2011 р. № 439/2011 «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України»;

IV. Постанови КМУ:

- від 13.04.2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»;

- від 01.08.2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»;

- від 11.05.2011 р. № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

- від 23.05.2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю»;

- від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

- від 18.07.2012 р. № 684 «Про затвердження Порядку та критеріїв оцінки економічної ефективності проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів»;

- від 27.12.2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»; та ін.

V. Відомчі нормативно-правові акти: напр., наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 р. № 47 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури».

3. Важливим засобом державного регулювання капітального будівництва на стадії проектування є забезпечення правового режиму інвестиційних проектів будівництва. Відповідно до ст 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект – це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Правовий режим інвестиційних проектів будівництва - це забезпечений правом порядок розробки, експертизи та затвердження інвестиційних проектів будівництва, які включають передпроектні документи та проектно- кошторисну документацію.

Інвестиційний проект будівництва в юридичному відношенні є важливим правовим актом, оскільки виконує роль правового документа для планування інвестування в будівництві, фінансування об'єкта будівництва замовником, укладення і виконання договору підряду на капітальне будівництво та введення об'єкта в експлуатацію.

У формі інвестиційного проекту будівництва фіксується будівельний задум інвестора, його технічне й економічне обґрунтування, узгодження проектних рішень заінтересованими учасниками інвестування, а також здійснюється перевірка відповідності такого проекту встановленим вимогам, що віддзеркалюють публічні інтереси. Відповідно до інвестиційного проекту будівництва здійснюється діяльність служб замовника (забудовника), будівельно-підрядних і субпідрядних організацій.

З господарсько-правової точки зору, інвестиційний проект - це розроблений за участю проектної організації та затверджений у встановленому порядку правовий акт інвестора, який містить обов'язкове для суб'єктів інвестування рішення про будівництво та введення в експлуатацію об'єкта будівництва певного призначення та з визначеними техніко-економічними показниками.

Інвестиційний проект будівництва включає дві категорії документів: передпроектні документи і проектно-кошторисну документацію.

Передпроектні документи - це система передбачених законодавством обґрунтувань, розрахунків та інших матеріалів, які визначають параметри об'єкта будівництва та обґрунтовують його техніко-економічні показники.

До передпроектних документів належать техніко-економічні обґрунтування і техніко-економічні розрахунки інвестицій, ескізні проекти, а до проектно-кошторисної - проекти, робочі проекти, робоча документація.

Передпроектні документи повинні містити низку відомостей, необхідних для проектування об'єкта будівництва, а саме:

- про будівельний майданчик (трасу будівництва);

- про проектні потужності об'єкта;

- про забезпечення проекту ресурсами всіх видів;

- показники технічного рівня та прогресивності проектних рішень;

- екологічні характеристики об'єкта;

- про строки початку та завершення будівництва та ін.

Метою цих документів є визначення господарсько-економічної доцільності будівництва об'єкта, що проектується, безпеки його експлуатації.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) та техніко-економічні розрахунки (ТЕР) розробляються проектною організацією на замовлення інвестора або уповноваженої ним особи. В них обґрунтовуються основні техніко-економічні показники об'єкта, що проектується, умови його будівництва і функціонування.

Розробка інвестиційного проекту будівництва здійснюється на замовлення інвестора або уповноваженої ним особи (органу) спеціалізованою проектною чи проектно-вишукувальною організацією під керівництвом або за обов'язкової участі архітектора.

Вибір генпроектувальника (проектувальника) для розроблення проектної документації об’єктів будівництва, що здійснюється за державні кошти, проводиться відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Вартість будівництва об’єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.

Назва об’єкта будівництва за проектною документацією має відповідати завданню на проектування, не змінюватися на всіх стадіях проектування та відображати вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація, капітальний ремонт) та його місце розташування.

Проектна документація на будівництво об’єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення (відповідно до п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів).

Склад та зміст проектної документації об’єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва та категорію його складності, на підставі яких встановлюють кількість стадій проектування.

Клас наслідків (відповідальності) та категорія складності об’єкта будівництва визначаються відповідно до законодавства, ДБН В.1.2-14-2008 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» та ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Стадії проектування (п. 11.2 Порядку):

- для об'єктів І та II категорій складності проектування здійснюється: в одну стадію - стадія робочий проект (далі - стадія РП); у дві стадії - для об'єктів невиробничого призначення – стадія ескізний проект (далі - стадія ЕП), а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія техніко-економічний розрахунок та для обох - стадія РП;

- для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: 1) стадія проект (далі - стадія П); 2) стадія робоча документація (далі - стадія Р);

- для об'єктів IV та V категорій складності проектування виконується в три стадії: 1) для об'єктів невиробничого призначення - стадія ЕП або, за відповідним обґрунтованим рішенням замовника, стадія техніко-економічне обґрунтування, а для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури - стадія ТЕО; 2) стадія П; 3) стадія Р.

Замовник та генпроектувальник (проектувальник) можуть прийняти узгоджене рішення щодо зміни кількості стадій проектування.

Генпроектувальник (проектувальник) визначає розпорядчим документом головного архітектора проекту (далі – ГАП) для об'єктів невиробничого призначення та головного інженера проекту (далі – ГІП) для об'єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

При проектуванні об'єктів ІV та V категорій складності можуть одночасно призначатись ГАП та ГІП. При цьому провідна роль покладається на одного з них.

Проект розробляється під керівництвом ГАПа (ГІПа).

Окремі розділи або частини проектної документації розробляються відповідними сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката.

Титульний аркуш проекту підписується та скріплюється печаткою ГАПа (ГІПа). Окремі розділи або частини проектної документації підписуються сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками цих розділів або частин проектної документації.

Стадії ТЕО (ТЕР), ЕП після схвалення та/або стадія П після затвердження є підставою для розроблення наступних стадій проектування.

У випадках, передбачених договором підряду, за рішенням замовника та генпроектувальника (проектувальника) стадія Р може розроблятися до затвердження стадії П.

Матеріали стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П, РП та Р передаються замовнику генпроектувальником (проектувальником) на паперових носіях у чотирьох примірниках, субпроектувальником - генпроектувальнику в п'ятьох примірниках та на електронних носіях.

Робочі креслення (креслення, призначені для виконання будівельних та монтажних робіт) проекту повторного використання, за яким на одному майданчику повинно здійснюватись будівництво декількох однакових об’єктів, передаються на електронних та паперових носіях у чотирьох примірниках лише для одного з цих об'єктів, а для інших - у двох примірниках. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику на паперових носіях у чотирьох примірниках та електронних носіях у повному обсязі на кожен об’єкт.

Інженерно-технічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, які не включаються в склад проектної документації на будівництво об’єктів, а також матеріали інженерних вишукувань та обстежень зберігаються у генпроектувальника (проектувальника) і надаються на вимогу замовникові відповідно до умов договору підряду або організації, яка відповідно до законодавства здійснює експертизу проектів будівництва, у тимчасове користування.

Тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси.

Після затвердження стадії П за рішенням замовника робочі креслення можуть розроблятись автором проекту або іншою проектною організацією. Розроблення робочих креслень іншою проектною організацією здійснюється з дотриманням авторських рішень затвердженої стадії П та авторських прав. У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проекту надається посилання на них.

При проектуванні об'єктів будівництва ІV-V категорій складності з особливо складними конструкціями і методами провадження робіт, що обґрунтовується у пояснювальній записці до проекту, за окремим завданням замовника розробляються робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки.

Вимоги щодо імпортного обладнання і креслення на обладнання індивідуального виготовлення проектувальнику надаються замовником до початку розроблення стадії Р, якщо інше не передбачено умовами договору підряду та/або завданням на проектування.

Розроблення проектно-конструкторської документації на обладнання і конструкції індивідуального виготовлення, включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання, виконується заводом-виробником на підставі вимог і технічного завдання, розробленого генпроектувальником. Розроблення проектно-конструкторської документації на вказане обладнання і конструкції може виконуватися генпроектувальником за окремим договором підряду.

Стадії ТЕО, ТЕР, ЕП, П та РП підписуються:

- Титульний лист пояснювальної записки до проекту: керівником генеральної проектної організації (проектної організації); ГАПом та/або ГІПом.

- Креслення: ГАПом та/або ГІПом; сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

У пояснювальній записці до проекту зазначаються прізвища, ім’я та по батькові і підписи сертифікованих виконавців по кожному розділу та частині проекту, а також найменування субпідрядників (у разі їх наявності).

Стадія Р підписується: ГАПом та/або ГІПом; сертифікованими виконавцями та/або виконавцями, які не мають такого сертифіката, але є безпосередніми розробниками розділів або частин проекту.

Перелік осіб, які підписують проектну документацію, може уточнюватися залежно від складу і структури проектної організації (генпроектувальника, проектувальника). Технічні, технологічні та конструктивні рішення підписуються сертифікованими виконавцями згідно з державними стандартами, відповідальними за їх прийняття.

Кошторисна документація підписується відповідно до вимог, встановлених будівельними нормами та державними стандартами з питань ціноутворення.

Замовник і генпроектувальник (проектувальник) визначають в умовах договору виконавця авторського нагляду, який здійснює авторський нагляд відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм.

Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Обґрунтовані відхилення від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки у спосіб, не передбачений будівельними нормами, можуть бути погоджені суб’єктом нормування відповідно до встановленого ним порядку.

Оформлення проектної документації має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об’єктів.

Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560.

Відповідно до цього Порядку, при дво- і тристадійному проектуванні проекти будівництва затверджуються на стадії проект та робочий проект і схвалюються на стадії техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок та ескізний проект. Перезатвердження проектів будівництва здійснюється у порядку, встановленому для їх затвердження.

Проекти будівництва, що реалізуються із залученням коштів державного бюджету, бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених законодавчими актами), затверджують (п. 4):

- КМУ за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади та за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше, надкатегорійних за метаном та небезпечних за раптовими викидами шахт, в яких проводяться роботи на глибині понад 800 метрів, незалежно від їх кошторисної вартості, а також щодо об'єктів, проекти будівництва яких реалізуються із залученням кредитів, що надані під державні гарантії.

За рішенням КМУ право затверджувати проекти будівництва об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, може бути надано центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, а також іншим органам державної влади;

- центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації та інші органи державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від 30 до 100 млн. гривень;

- підприємства, установи та організації державної форми власності - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 30 млн. гривень.

Перед затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться їх експертиза, а у випадках, визначених Законом України «Про інвестиційну діяльність», - оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: «Проектна документація на будівництво»

Ч. 2: експертиза проектів будівництва проводиться в порядку, затвердженому постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560 експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється КМУ (постанова КМУ від 23.05.2011 р. № 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури»).

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності.

Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I-III категорій складності (ч. 3).

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які (ч. 4):

1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проектної документації.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій частині, або окремих розділів проектної документації.

Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається.

Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами (ч. 6).

Усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності (ст. 32 Закону). Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається КМУ (постанова КМУ від 27.04.2011 р. № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності).

Відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертною організацією державної форми власності.

Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що (п. 10):

- належать до IV і V категорії складності, - щодо дотримання вимог до їх міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки;

- споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - щодо їх міцності, надійності та довговічності, експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;

- споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

За рішенням замовника будівництва може проводитися також експертиза інших проектів будівництва.

Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до п. 10 цього Порядку.

Замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог державних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді.

Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.

Строк проведення експертизи не повинен перевищувати (п. 14):

- залежно від технічної та технологічної складності об'єктів будівництва, - 30 календарних днів;

- для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів;

- для об'єктів I-III категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів;

- кошторисної частини проекту будівництва об'єктів I-III категорії складності - 15 календарних днів.

Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про:

- дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі до доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження і енергоефективності, кошторисної частини проекту будівництва;

- допущення помилок, які можуть бути виправлені без коригування проекту будівництва, а також допущення помилок та недотримання зазначених вимог, що потребує коригування проекту будівництва.

Повторна експертиза проекту будівництва проводиться після його коригування, якщо це призвело до зміни проектних рішень, а також у разі, коли це пов'язано із зміною державних будівельних норм та вихідних даних щодо проектування.

Строк проведення повторної експертизи встановлюється договором, укладеним між замовником експертизи та експертною організацією, виходячи з обсягу змінених проектних рішень і не може перевищувати строк, зазначений у п. 14 Порядку.

Замовник експертизи несе відповідальність згідно із законодавством за достовірність документів, поданих для проведення експертизи.

Експертна організація несе відповідальність згідно із законодавством за належну якість проведення експертизи.

Спори, що виникають під час проведення експертизи між її замовником та експертною організацією, розглядаються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства або у судовому порядку.

4. Реалізація інвестиційного проекту будівництва може мати місце лише за умови його належного затвердження, що передбачає наявність такого проекту та позитивного висновку комплексної державної експертизи.

При застосуванні підрядного чи змішаного способів капітального будівництва реалізація інвестиційного проекту повністю або частково опосередковується за допомогою договору підряду на капітальне будівництво.

Підставами встановлення договірних відносин можуть бути:

1. Державне замовлення в поєднанні з традиційним (неконкурентним) порядком укладення договору або конкурентним, якщо такий визнається обов'язковим відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. (у цьому Законі під роботами розуміється проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи із нормування у будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги;

Процедура електронного реверсивного аукціону підлягає обов'язковому застосуванню замовником, що здійснює закупівлі за державні кошти, щодо товарів, робіт та послуг, включених до переліку, затвердженого КМУ за поданням Уповноваженого органу, якщо очікувана вартість предмета закупівлі такого товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень (ст. 39-1)).

2. Результати проведеного конкурсу або тендеру на визначення виконавця проектних та/або будівельних робіт.

3. Результати переговорів між потенційними учасниками договірних відносин.

4. Передконтрактна угода.

Традиційний спосіб (загальний порядок) укладання договору - шляхом розроблення ініціатором договірного зв'язку проекту договору та його надсилання потенційному контрагенту з метою підписання (ст. 181 ГК, пункти 5, 9-12 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»).

Ч. 1 ст. 317 ГК встановлено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення зазначених робіт можуть укладатися договори підряду, перелік яких визначений у ч. 2 ст. 317 ГК. Це договори підряду:

а) на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду);

б) на виконання проектних і досліджувальних робіт;

в) на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва;

г) інші договори.

Загальні умови цих договорів визначаються відповідно до положень ЦК про договір підряду, якщо інше не передбачено ГК.

При аналізі положень ГК і ЦК, що регулюють підрядні відносини в будівництві, привертають до себе увагу не лише змістовні розходження в статтях, що регулюють тотожні підрядні відносини, але і розбіжності в термінах, якими в зазначених кодексах позначаються однакові за своїм змістом підрядні договори. Так, згідно зі ст. 318 ГК укладається договір підряду на капітальне будівництво, а згідно зі ст. 875 ЦК - договір будівельного підряду; згідно зі ст. 324 ГК сторони укладають договір на проведення проектних і досліджувальних робіт (у ч. 2 ст. 317 ГК він називається договором на виконання проектних і досліджувальних робіт), а згідно зі ст. 887 та іншими статтями ЦК укладається договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Найпоширенішим договором, що опосередковує відносини у будівельній галузі, є договір підряду на капітальне будівництво. Положення щодо договорів підряду на капітальне будівництво містяться в ЦК (ст. 875-891) та ГК (гл. 33).

За цим договором одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч. 1 ст. 318 ГК).

Договір підряду відповідно до ст. 318 ГК укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних із будівництвом об'єктів.

За загальним правилом забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

Відповідно до ч. 5 ст. 318 ГК договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств, а також комплексів чи видів робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом об'єктів регулюється Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

Ч. 1 ст. 318 ГК встановлює, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати обумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Договір підряду на капітальне будівництво укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; виконання робіт з проектування, поставки обладнання, виконання будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Договір підряду на капітальне будівництво є оплатним, консенсуальним, двостороннім.

Сторонами в договорі є підрядник та замовник. Ними можуть бути юридичні та фізичні особи, а також іноземні громадяни.

Ст. 319 ГК вказує на право підрядника за згодою замовника залучати для виконання договору як третіх осіб субпідрядників. У цьому разі на стороні підрядника можуть виступати:

- генеральний підрядник - підрядник, який відповідає за виконання комплексу робіт, передбачених замовленням, передачу їх замовнику і забезпечує координацію діяльності інших підрядників;

- головний підрядник - підрядник, який відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підряднику або замовнику і забезпечує координацію діяльності субпідрядників;

- субпідрядники - підрядники, які виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним підрядником або замовником.

Генеральний підрядник укладає з іншими спеціалізованими будівельними організаціями договори субпідряду на виконання спеціальних або монтажних робіт.

Замовник знаходиться в договірних відносинах тільки з генеральним підрядником, який відповідає перед замовником за виконання всіх робіт у строки, передбачені договором, та їх необхідну якість, в тому числі робіт, які виконує субпідрядник.

Субпідрядник зобов'язаний за договором субпідряду своїми силами та засобами виконати передбачені монтажні та інші спеціальні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисною документації та у встановлений строк, забезпечити належну якість цих робіт, своєчасно усунути недоліки у виконаних роботах, які виявлені в процесі їх прийняття. На субпідрядника покладається забезпечення робіт, які він виконує всіма матеріалами, деталями та конструкціями, за винятком матеріалів, забезпечення якими здійснює генеральний підрядник та замовник.

Обов'язком генерального підрядника є забезпечення будівельної готовності об'єкта, конструкцій та окремих видів робіт для здійснення субпідрядником наступних монтажних та інших спеціальних робіт. Генеральний підрядник зобов'язаний передати субпідрядникам затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування субпідрядних робіт, координувати роботу субпідрядників, здійснювати контроль за їх роботою без втручання в оперативно-господарську діяльність.

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості виконуваних робіт проектам та кошторисам. Він може в будь-який час перевіряти хід та якість будівельних та монтажних робіт, а також якість матеріалів, які використовуються, при цьому він не повинен втручатися в оперативно-господарську діяльність. Якщо замовник виявляє ухилення від проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, він має право вимагати від підрядника усунення допущених відхилень, а в необхідних випадках - призупинити роботи та не оплачувати їх до усунення відхилень.

Право контролю та технічного нагляду поширюється не тільки на роботи, які виконуються генеральним підрядником, а також і на роботи, які виконують субпідрядники. У свою чергу, генеральний підрядник, який є замовником щодо субпідрядної організації, має право здійснювати аналогічні функції контролю за діяльністю субпідрядників.

Ч. 2 ст. 320 ГК передбачає право замовника розірвання договору та відшкодування збитків, якщо підрядник несвоєчасно виконує договір, чи виконує роботу настільки повільно, що закінчення її в установлений строк явно неможливе.

У свою чергу, підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу призупинити у випадках, коли замовник порушує свої зобов'язання за договором підряду на капітальне будівництво. Підрядник зобов'язаний усунути недоліки та дефекти, які виявлені в процесі прийняття робіт, а також усунути за свій рахунок недоліки, які допущені з його вини (чи з вини субпідрядника) та які виявлені протягом гарантійних строків. Недоліки в спеціальних монтажних роботах, які допущені з вини субпідрядника, усуваються за рахунок генерального підрядника з наданням йому права регресу до винуватої сторони.

Розрахунки за договором підряду на капітальне будівництво. У договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) чи спосіб її визначення. Ціна встановлюється на основі базисного рівня кошторисної вартості та додаткових витрат підрядника (подорожчання матеріальних ресурсів, різні надбавки при реалізації через посередників тощо).

Згідно зі ст. 854 ЦК, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який може бути приблизним та твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни в такий кошторис можуть бути внесені тільки за згодою сторін.

Якщо виникає необхідність значно перевищити приблизний кошторис, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Якщо підрядник своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, то він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування додаткових витрат, які він поніс.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення. У разі істотного зростання після укладання договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, які надавали треті особи, підрядник має право вимагати збільшення встановленої вартості робіт, а у випадку відмови замовника - розірвання договору.

Правила визначення вартості будівництва: Державні будівельні норми України, затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 р. (ДБН 2000).

Якщо в договорі не передбачена попередня оплата виконаної роботи чи окремих її етапів, замовник зобов'язаний виплатити обумовлену договором ціну після кінцевої здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином та в обумовлений строк, чи за згодою замовника - достроково.

Як правило, оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за згодою сторін. Порядок розрахунків за виконання підрядником робіт визначається за згодою сторін. Можуть передбачатись платежі щомісячні чи щоквартальні або за фактично виконані роботи. Підрядник має право вимагати виплати авансу, якщо така виплата та розмір передбачені договором.

У випадку пошкодження об'єкта будівництва внаслідок нездоланної сили до встановленого договором строку здачі об'єкта, а також у випадку неможливості завершити будівництво чи будівельні роботи з інших причин, які не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу чи оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

У разі, коли виникає необхідність консервації будівництва через незалежні від сторін обставини, замовник зобов'язаний оплатити підряднику виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, які пов'язані з консервацією об'єкта.

Відповідальність сторін за порушення договору підряду на капітальне будівництво може бути передбачена як в нормативному (передбаченому законодавством), так і в договірному (передбаченому укладеним договором) порядку.

Ст. 322 ГК за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона виплачує штрафні санкції, а також відшкодовує іншій стороні збитки в сумі, яка не покривається штрафними санкціями, якщо інший порядок не передбачений законом. За загальним принципом цивільноправової відповідальності сторони несуть відповідальність за порушення договору тільки за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за порушення субпідрядниками їх зобов'язань покладається на генерального підрядника, він несе відповідальність перед замовником не тільки за свою вину, а й за вину третіх осіб (субпідрядників).

Недоліки, які виявлені при прийнятті роботи (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, узгоджені із замовником. При порушені строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.

Позовна давність для вимог, які випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником та становить:

- 1 рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у випадку якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи - 2 роки;

- 3 роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи - 10 років;

- 30 років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварії.

Умови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво. Договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених КМУ, відповідно із законом. 1 серпня 2005 р. була прийнята Постанова КМУ «Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» № 668. Згідно з цією постановою загальні умови відповідно до ЦК і ГК визначають порядок укладання та виконання договорів підряду на виконання робіт щодо нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств, а також окремих комплексів та видів робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Договори підряду на капітальне будівництво за участі іноземних суб'єктів господарювання укладаються та виконуються в порядку, передбаченому Господарським кодексом, міждержавними угодами, а також особливими умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими в порядку, встановленому КМУ.

За договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх (ч. 1 ст. 324 ГК). До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення ст. 318 ГК.

Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об'єкта.

У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов'язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту.

Позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом 10 років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом 30 років з дня прийняття побудованого об'єкта.

Ст. 324 ГК дає визначення договору підряду на проведення дослідних та проектних робіт. Згідно з цією статтею за договором підряду на проведення дослідних та проектних робіт підрядник зобов'язується розробити на замовлення замовника проектну документацію чи виконати обумовленні договором проектні роботи, а також виконати дослідні роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За цим договором замовник зобов'язаний передати підряднику завдання на проектування а також інші вихідні дані, які необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлено за дорученням замовника підрядником. В такому випадку завдання є обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний дотримуватись вимог, які містяться в завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання дослідних робіт, і має право відступити від них тільки за згодою замовника.

Зміст договору підряду на проведення проектних та дослідних робіт.

Замовник зобов'язаний: виплатити підряднику обумовлену плату після закінчення всіх робіт або виплачувати її частинами після завершення окремих етапів роботи, чи в іншому порядку, передбаченому законом чи договором; використовувати проектно-кошторисну документацію, отриману від підрядника, тільки на цілі, які передбачені договором; не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам та не розголошувати дані, які містяться в ній, без згоди підрядника; надавати послуги підряднику у виконанні проектних та дослідних робіт в обсязі та на умовах, передбачених договором; брати участь разом з підрядником в узгодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відшкодовувати підряднику додаткові затрати, які викликані зміною вихідних даних для проведення проектних та дослідних робіт внаслідок обставин, які не залежать від підрядника.

Обов'язки підрядника: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування і згідно з договором; узгоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а у разі необхідності - також з компетентними органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовнику готову проектно-кошторисну документацію та результати дослідних робіт; не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; гарантувати замовнику відсутність у третіх осіб права перешкоджати чи обмежувати виконання робіт на підставі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Ч. 3 ст. 324 ГК передбачає відповідальність підрядника за недоліки проекту, в тому числі, які виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за цим проектом об'єкта.

У випадку виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації чи в дослідних роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію чи здійснити необхідні додаткові дослідні роботи, а також відшкодувати спричинені збитки, якщо інше не встановлено договором чи законом. Позов про відшкодування замовнику збитків, які викликані недоліками проекту, може бути пред'явлений протягом десяти років, а якщо збитки замовнику спричинені протиправними діями підрядника, що спричинили руйнування, аварії, обвали, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.

Додаткові питання:

Відповідальність за правопорушення у сфері капітального будівництва. У ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» перелічені види порушення містобудівного законодавства, а саме:

– недотримання державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві;

– проектування об’єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації;

– виконання будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього;

– самовільна зміна архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації;

– недотримання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів;

– прийняття в експлуатацію об’єктів, зведених з порушенням законодавства, державних стандартів, норм і правил;

– надання інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необгрунтованій відмові надати таку інформацію.

На підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. за вказані правопорушення на винних осіб – суб’єктів містобудування накладаються штрафи різних розмірів. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

У сфері капітальної о будівництва, включаючи й договірні відносини, застосовуються такі види господарсько-правової відповідальності:

1) відшкодування збитків;

2) стягнення неустойки (штрафних санкцій); використовується залікова неустойка, яка сплачується за передбачені законом (ч. 2 ст. 231 ГК) та/або договором порушення сторонами договірних зобов'язань;

3) конфіскація застосовується у випадках, передбачених законодавством:

- якщо договір підряду на капітальне будівництво визнаний недійсним як такий, що укладений з мстою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 208 ГК);

- у разі якщо прибуток (доход) був отриманий учасником відносин з капітального будівництва внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 240 ГК).

4) господарсько-адміністративні штрафи застосовуються відповідно до ст. 25 Закону України «Про основи містобудування» і ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»:

Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва:

- проектна організація - у розмірі 90 мін. заробітних плат (відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. у 2013 році розмір мін. з/п становить: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень);

- експертна організація - у розмірі 80 мін. з/п.

Суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі 5 мін. з/п;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 р. до 12 березня 2011 р. без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі 10 мін. з/п;

3) виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт - у розмірі 20 мін. з/п;

4) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації:

- на об'єктах I категорії складності - у розмірі 18 мін. з/п;

- на об'єктах II категорії складності - у розмірі 36 мін. з/п;

- на об'єктах III категорії складності - у розмірі 90 мін. з/п;

5) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

- на об'єктах IV категорії складності - у розмірі 370 мін. з/п;

- на об'єктах V категорії складності - у розмірі 900 мін. з/п;

6) експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації:

- об'єктів I категорії складності - у розмірі 18 мін. з/п;

- об'єктів II категорії складності - у розмірі 45 мін. з/п;

- об'єктів III категорії складності - у розмірі 90 мін. з/п;

- об'єктів IV категорії складності - у розмірі 370 мін. з/п;

- об'єктів V категорії складності - у розмірі 900 мін. з/п;

7) незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі 36 мін. з/п;

8) незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі 45 мін. з/п;

9) неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також інформації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт та про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта у випадках, коли подання такої інформації є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі 5 мін. з/п.

Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виконання підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі 3 мін. з/п;

2) виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у зазначеному повідомленні - у розмірі 5 мін. з/п;

3) виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт - у розмірі 90 мін. з/п;

4) виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт:

- на об'єктах I категорії складності - у розмірі 18 мін. з/п;

- на об'єктах II категорії складності - у розмірі 36 мін. з/п;

- на об'єктах III категорії складності - у розмірі 90 мін. з/п;

5) виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання:

- на об'єктах IV категорії складності - у розмірі 370 мін. з/п;

- на об'єктах V категорії складності - у розмірі 900 мін. з/п;

6) ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі 18 мін. з/п;

7) застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, - у розмірі 90 мін. з/п;

8) виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі 45 мін. з/п.

Суб'єкти містобудування, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям, які згідно із законодавством повинні мати кваліфікаційний сертифікат, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії - у розмірі 90 мін. з/п;

2) залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі 10 мін. з/п.

Суб'єкти містобудування, які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов'язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх, - у розмірі 63 мін. з/п;

2) виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, - у розмірі 126 мін. з/п.

Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

1) невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі 10 мін. з/п;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі 18 мін. з/п;

2) недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі 10 мін. з/п.

Суб'єкти містобудування, що залучаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, до проведення перевірок, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання недостовірних чи необґрунтованих висновків за результатами таких перевірок у розмірі 10 мін. з/п.

Підприємства, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за подання недостовірної інформації у складі раніше наданих технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, відмову у наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або порушення строку їх надання; неукладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі наданих технічних умов або непідключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва - у розмірі 90 мін. з/п.

Дії, вчинені суб'єктами містобудування, яких протягом року було піддано стягненню за такі самі порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у подвійному розмірі.

Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

У разі вчинення суб'єктами містобудування двох або більше правопорушень штрафи накладають за кожне вчинене правопорушення окремо.

5) господарсько-організаційні санкції, що застосовуються територіальними органами Держархбудінспекції, які відповідно до своїх повноважень (п. 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України) мають право:

- видавати обов'язкові до виконання приписи щодо:

а) усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

в) усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства;

- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства;

- здійснювати контроль за виконанням виданих приписів про усунення порушень;

- вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю порушень;

- одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на неї функцій;

- одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства у відповідних сферах;

- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; тощо.

Працівники Держархбудінспекції та її територіальних органів у випадках, визначених законодавством, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, об'єктів будівництва та житлово-комунального господарства, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, до місць провадження такої господарської діяльності незалежно від форми власності.

Правовідносини з капітального будівництва (будівельні правовідносини) - це врегульовані правом господарські відносний з організації, управління та безпосереднього здійснення капітального будівництва.

Ці правовідносини є комплексними, що зумовлено складністю господарської діяльності в галузі капітального будівництва. Комплексність будівельних правовідносин полягає в тому, що вони включають:

- підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишу кувальних і проектних робіт;

- відносини щодо будівельних підрядів;

- відносини щодо будівельних поставок;

- відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом. Комплексність правовідносин з капітального будівництва передбачає наявність у них основної діяльності, що регулюється правом. Це проектна та будівельна діяльність (проектні та будівельні підряди). Матеріальний зміст цих правовідносин полягає у виконанні і здачі організацією-підрядником замовленої роботи, а також прийнятті та оплаті її замовником.

Правовідносини з капітального будівництва економічно являють собою особливий вид майново-організаційних відносин. їх предметом с специфічний товар - проектна і будівельна продукція, що зазвичай виробляється та передається замовникові на платній основі. Проектний підрядник виробляє визначені (замовлені) замовником проектно-вишукувальні роботи, кінцевим результатом яких є проектна продукція. Замовник приймає і оплачує цей товар.

Будівельний підрядник викопує визначені (замовлені) замовником будівельні роботи, кінцевим результатом яких є закінчений будівництвом, тобто готовий до експлуатації, об'єкт.

Господарські правовідносини з капітального будівництва (у разі застосування підрядного способу) - це комплексні майново-організаційні правовідносини, змістом яких є організація, виробництво і здача організацією-підрядником визначених (замовлених) замовником проектно-вишукувальних та/або будівельних і пов'язаних з ними робіт, приймання та оплата їх замовником, введення в дію закінченого будівництвом об'єкта.

Суб'єкти правовідносин з капітального будівництва - це особи, які володіють сукупністю господарських прав і обов'язків, необхідних для організації та безпосереднього здійснення будівельних та пов'язаних з ними робіт (проектних, вишукувальних, монтажно-налагоджувальних та ін.). До них належать:

1) господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт; ними можуть бути як підприємства, так і складні утворення - господарські об'єднання (напр., державна будівельна корпорація «Укрбуд» (постанова КМУ від 13.07.2004 р. № 897 «Про утворення державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»)), холдингові компанії (напр., «Київміськбуд») та їх дочірні/корпоративні підприємства;

2) підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються та капітальному будівництві (управління, департаменти капітального будівництва); вони виступають як суб'єкти внутрішньогосподарських відносин, а у разі наявності відповідних повноважень, закріплених у Положенні про такі підрозділи, й у зовнішніх відносинах від імені організації, до структури якої входять;

3) підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійснюють господарську діяльність з капітального будівництва, маючи статус офіційно зареєстрованого підприємця і відповідні ліцензії та виконання тих видів діяльності у сфері будівництва, які потребують спеціального дозволу - ліцензії);

4) державне регулювання у сфері капітального будівництва здійснює Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України шляхом: затвердження державних будівельних норм; нормативно-правових актів з питань архітектурно-будівельного контролю; надає пропозиції КМУ щодо вдосконалення механізмів інвестування та фінансування у будівництві, у тому числі житловому і промисловому, проведення експертизи і затвердження проектів будівництва; державного фінансування капітальних вкладень і договірних відносин у будівництві; тощо (Указ Президента України від 31.05.2011 р. № 633/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України»).

Згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства:

- приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати;

- реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій;

- видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт;

- видає суб'єктам господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, анулює зазначені ліцензії;

- веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, виданих ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, який формується на основі інформації, наданої відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю;

- здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: а) юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; б) суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;

- проводить перевірки: а) відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; б) своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; в) наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; г) дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; ґ) дотримання власниками/співвласниками будівель, споруд та інженерних мереж правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд;

- розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності з прийняттям відповідних рішень;

- проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю виконаних будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стандартів, будівельних норм і правил;

- зупиняє підготовчі та будівельні роботи, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

- виконує у межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності; тощо.

5) учасниками правовідносин з капітального будівництва також є органи місцевого самоврядування в особі відповідних управлінь капітального будівництва виконкомів; суб'єкти господарювання та негосподарські організації, які мають потребу у виконанні будівельних і пов'язаних з ними робіт, а також громадяни - як споживачі будівельної продукції.

Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різні функції і залежно від цього отримувати відповідне найменування.

Інвестор - це суб'єкт інвестиційної діяльності у сфері капітального будівництва, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів (інвестицій) в об'єкти інвестування, що належать до основних фондів.

Замовник - це суб'єкт інвестиційної діяльності в галузі капітального будівництва, що замовляє у підрядника виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт. У ролі замовника може виступати сам інвестор або уповноважена ним особа, в тому числі консалтингова та/або інжинірингова організація, що спеціалізується на будівництві.

Підрядник - організація чи індивідуальний підприємець, що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замовлення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з ними роботи.

Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капітального будівництва) потребує ліцензування, що здійснюється з метою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед щодо їх якості, безпеки, довговічності будівель і споруд).

Відповідно до Закону України від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (п. 11 ст. 9), будівельна діяльність підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 р. № 47 (у редакції наказу від 06.10.2010 р. № 392) «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури», підлягають ліцензуванню такі види робіт у сфері будівництва:

- вишукувальні роботи для будівництва;

- розроблення містобудівної документації;

- проектування об'єктів архітектури;

- будівельні та монтажні роботи;

- монтаж інженерних мереж;

- будівництво транспортних споруд;

- інжинірингова діяльність у сфері будівництва.

Порядок ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури затверджено постановою КМУ від 05.12.2007 р. № 1396 «Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури». Цей Порядок встановлює загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (п. 3 Порядку, ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 та Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор зобов'язаний одержати письмовий звіт експертизи проекту будівництва у випадках та порядку, встановлених ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р., та позитивний висновок державної експертизи інвестиційного проекту у випадках та порядку, встановлених КМУ.

Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45 затверджено Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів.

Проектна документація затверджується відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 560.

Дата добавления: 2014-01-04