Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 6 : „ Основи аграрного, земельного та екологічного права”

Улюбленим видом декоративно-ужиткового мистецтва було ткацтво. Одним із найдавніших осередків килимарства на Львівщині вважалося селище Глиняни Золочівського району. Полісся славилося незвичайним льняним полотном – серпанком.

Розвивалося мистецтво кераміки. Найпоширенішим видом керамічної продукції були кухонні горщики. Посуд і предмети побуту прикрашали різноманітними орнаментами. Поширеною технікою орнаментування було заглиблене пластичне декорування загостреним інструментом – гребінцем, штампом або пальцевдавлюванням.

Високого рівня досягло ювелірне та музичне мистецтво. Обробка дорогоцінних металів провадилася на доволі високому рівні для того часу, використовувалися технології – зернь, скань, чернь, карбування, інкрустація, тонке литво тощо. У Галицько-Волинському літописі розповідається про «славного співака» Митусу, який виконував пісні у супроводі арфи або лютні.

Про інтенсивний розвиток монументального малярства на Волині в часи кн. Володимира Васильковича свідчать фрески церкви св. Дмитрія Солунського у Володимирі та декорація церкви св. Георгія в Любомлі.

В образотворчому мистецтві домінуючою була східнохристиянська орієнтація. Живопис відігравав провідну роль серед образотворчих видів мистецтва. Його майстри працювали передовсім у монументальному малярстві, іконописі та книжковій мініатюрі.

Яскравим зразком скульптури Галицько-Волинської Русі є шиферний рельєф ХІІІ ст., який зображає св. Дмитрія. Найхарактернішою скульптурною пам’яткою є оздоблення пишного романського порталу церкви св. Пантелеймона в селі Шевченкове поблизу Галича.

Поряд з культовою архітектурою у Галицько-Волинському князівстві розвивалось будівництво замків та фортець. До найдавніших пам’яток оборонної архітектури Галицько-Волинського князівства належать фортеця Тустань (Львівська обл.) та Кременецька фортеця (Тернопільська обл.). Нерідко оборонну функцію виконували феодальні замки. Один з них – Луцький замок – збудував кн. Любарт-Дмитрій.

Центром переписування книг був Володимир-Волинський. Саме тут була здійснена нова редакція Кормчої книги. Книги переписувалися також в Онуфріївському та Святоюрському монастирях у Львові.

Окрім книг богослужбового призначення, під керівництвом Володимира Васильовича, переписувалися й укладалися книги для позацерковного читання, зокрема «Прологи» та «Збірники». Найкращим показником ідейно-філософських зацікавлень кн. Володимира Васильковича та його вченого оточення є так званий «Паренесис» – збірник «Повчань» Єфрема Сиріна, який був виготовлений 1288 р. у князівському скрипторії.

Перші школи створювалися при церквах і монастирях, де вчителями були священики, ченці та дяки. Існували школи за професійною орієнтацією. Письму навчали за допомогою дерев’яних дощечок, на які накладався тонкий шар воску. По ньому писали за допомогою загострених стрижнів. У школах, окрім письма, читання, арифметики, вивчали іноземні мови, особливо – грецьку і латинську. Давали також певні відомості з географії, природознавства, історії, риторики, стилістики, теорії літератури, навчали також музики та співу. Навчання велося старослов’янською мовою.

Важливими освітніми і науковими центрами стали Галич, Володимир-Волинський, Холм, а пізніше Львів. Тут поширення освіти відбувалося шляхом розвитку школи і письменства. Покровителем освіти і письменства був волинський кн. Володимир Василькович.

Центрами соціального і культурного життя у Галицько-Волинському князівстві були міста, княжі двори і церкви. Данило Галицький заснував понад 70 міст, у яких розвивалися різні промисли, процвітали ремесла, торгівля, споруджувалися храми, княжі двори. Провідна роль у суспільно-політичному та культурному житті належала Володимиру, Галичу і Холму.

Культура Галицько-Волинського князівства.

Головною пам’яткою літератури того часу є «Галицько-Волинський літопис», укладений за кн. Володимира Васильковича. Він охоплює час від 1201 р. (або 1205) до 1292 р. і складається з двох частин.

До кращих пам’яток перекладної літератури належить велике за обсягом хронографічне зведення, що охоплювало значний період історії – від «створення світу» до захоплення Єрусалима Титом у 70 р. Переклад здійснено близько 1262 р. у Галицько-Волинському князівстві (не збереглося).

Було поширенезнання іноземних мов. Деякі листи князі та міщани писали латиною. Значна частина вищого духовенства походила з Греції.

Архітектура. У силу різних культурно-історичних обставин саме збережені пам’яткиЛьвова є найкращим відображенням містобудування та архітектури Галицько-Волинського князівства. Окрім безслідно втраченого княжого замку, визначальними пам’ятками є найдавніші храми. Центральне місце серед них посідає церква Св.Миколая, що, ймовірно, є найстарішою церквою у Львові. Церква мала план грецького рівнораменного хреста.

Завдяки діяльності кн. Лева збудовано монастирський комплекс св. Онуфрія. Давня церква складалась із двох частин: головної, «великої церкви» і прибудованої до неї каплиці Св. Трійці – «малої церкви». Впродовж століть церкву не один раз реставрували та перебудовували.

До княжого періоду належить заснування П’ятницької церкви, католицької готичної каплиці св. Івана Хрестителя та латинського парафіяльного храму Марії Сніжної.

До заснування Холма і Львова культурним осередком виступав Галич. На околицях княжого Галича знайдені останки фундаментів до 30 церковних будівель. До наших днів збереглась церква св. Пантелеймона. Визначною пам’яткою архітектури Галича був Успенський собор, який побудовано за правління Ярослава Осмомисла (зберігся тільки фундамент).

У середині ХІІ ст. князь Мстислав Ізяславович заклав перший цегляний храм Волині – Успенський собор.

У період Галицько-Волинського князівства храмове будівництво на Волині проходило під опікою кн. Володимира Васильковича. Він збудував церкву апостола Петра в Бересті, церкву Благовіщення в Кам’янці, церкву св. Дмитрія у Володимирі-Волинському (до цього часу ці храми не віднайдені) та Георгіївську церкву в Любомлі (дійшла до нашого часу лише у фундаментах).

З ХIV ст. у розвитку архітектури, як і загалом містобудування, простежується звернення до західноєвропейської традиції. Найкращим зразком відображення цих тенденцій є Львів.

Найстарішою пам’яткою іконопису є ікона «Богородиці Одигітрії» останньої третини XIII ст. з Успенської церкви в с. Дорогобужі на Волині. Ще однією знаменитою іконою того часу є «Луцька Богородиця», яка була намальована в місцевій майстерні і впродовж ХІІІ–XІV ст. належала Покровській церкві.

Поширеним у цей час стало зображення Богородиці-Покрови. У Київському державному музеї українського образотворчого мистецтва зберігається «Покрова» ХІІІ ст. з Галича. На відміну від інших ікон на цю тему, галицька Богородиця зображена з немовлям Ісусом на лоні.

Надзвичайно популярними були ікони св. Миколая, якого здавна вшановували як покровителя і заступника всіх гнаних і убогих. Його зображали в золотавих або білих ризах, як пастиря, котрий благословляє вірних і проповідує слово Боже. У руках він зазвичай тримає Святе Письмо або Божественну Літургію.

Однією з тематичних ліній в іконописанні Галицько-Волинського князівства став образ святих мученикі в – Дмитрія, Фрола, Лавра, Бориса та Гліба. Найпопулярнішим був образ воїна-захисника св. Юрія Змієборця. Відома пам’ятка XIV ст. – ікона «Юрій Змієборець» із с. Станиля поблизу Дрогобича.

Серед нечисельних пам’яток книжкової мініатюри виділяють мініатюри Добрилового Євангелія (1164), Оршанського Євангелія (ХІІІ ст.) та служебника Варлаама Хотинського (кін. ХІІ – поч. ХІІІ ст.) (Волинь). У галицьких землях рукописна мініатюра представлена в Галицькому (ХІІ ст.) та Євсевієвому (Галицьке) Євангеліях (ХІІІ ст.).

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Музичне мистецтво давньоруської доби поділялося на три групи: музика народна, княжих салонів і церковна | ЛЕКЦІЯ № 6. 1. Загальна характеристика земельного права : поняття, відносини та предмет правового регулювання
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 318; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.