Використання геоінформаційних систем для аналізу природоохоронної діяльності газотранспортного підприємства («ЕКОГІС»)

Як приймаючий геоінформаційний пакет використаний програмний комплекс MapInfo.Сформовану інформацію у вигляді спеціальних підготовлених таблиць програмний модуль «ЕКОГІС» передає в MapInfo. На основі переданих таблиць MapInfo формує необхідні тематичні карти.

Картографічну основу ГІС складає векторна карта Півдня Росії масштабу

1:1000000. У її склад входять як базові шари, так і додаткові, такі, що відображають інформацію про місце розташування технологічних об'єктів, кордони суб'єктів і районів.

Об'єкти екологічного обліку винесені в спеціально підготовлений картографічний шар, в якому кожному об'єкту привласнений унікальний ідентифікатор, відповідний аналогічному номеру дозволу в БД. Додатково кожному об'єкту екологічного обліку привласнена інформація, що вказує його адміністративно-просторову належність, що дозволяє оперувати інформацією одного об’єкту (або гупи об’єктів) при просторовому узагальненні та виконанні перехрестних запитів.

Для кожног виду дії в системі «ЕКОГІС» реалізований запит, при ініціалізації якого формуються дані за запрошуваний рік або квартал, і здійснюється їх експорт в MapInfo. Модуль «ЕКОГІС» картографує дані по п'яти основним видам дії – це викиди,скидання забруднюючих речовин розміщення відходів, пересувні джерела і значимі екологічні аспекти.

Картографічні моделі організовані таким чином, що при оновленні їх вмісту залежно від параметрів вибірки форма картографічного вигляду, кольорова палітра, градація в легендах і інші параметри залишаються постійними.

У «ЕКОГІС» реалізовано декілька видів тематичного картографування:

- діапазони, що використовуються для картографування площадкових об'єктів застосовуються для картографування об'ємів дії і плати;

- діапазони крапок (градуйований колір), використовуються для картографування точкових об'єктів (дозволи і філії) і вказують об'єми забруднення і значущість екологічних аспектів;

- стовпчасті діаграми застосовуються для різних об'єктів як при картографуванні об'ємів дії і плати, так і для порівняння декілька значень (нормативні і наднормативні викиди, скидання, розміщувані відходи,тощо;

- кругові діаграми застосовуються для демонстрації структури забруднюючих речовин і палива в пересувних джерелах, а також плати по ним;

Окрім перерахованого залежно від вирішуваних завдань користувачеві доступні і інші можливості пакету MapInfo для картографічного моделювання.

Для посилення аналітичної складової до складу модуля «ЕКОГІС» включені 15 растрових тематичних карт що відображають екологічну обстановку на території антропогенної діяльності.

Растрові карти демонструють стан довкілля і її стійкість до антропогенних дій. Всі тематичні карти прив'язані до векторних основ.

-Комп’ютерна система розподіленої інвентаризації парникових газів як засіб прийняття ефективни управлінських рішень:

Виходячи з зобов’язань, які має Україна відповідно до Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй із зміни клімату, необхідно в період з 2008 по 2012 рр. стабілізувати емісії парникових газів в атмосферу на рівні 1990 р.

Для здійснення розподіленої інвентаризації парникових газів в Україні може бути використана цифрова карта ТОВ «ІСГЕО», яка представляє собою просторову базу даних масштабу 1:500 000. Просторова база даних містить базову графічну та семантичну інформацію, що дозволяє використовувати її для усіх видів робіт. Графічна інформація задає просторове положення географічних об’єктів. Семантична інформація передає описові характеристики просторових об’єктів т задає прийняті схеми класифікації. На логічному рівні база даних організована у вигляді окремих таблиць, які містять картографічні об’єкти та класифікатори. Фізично база даних реалізована у форматі системи MapInfo. Картографічні об’єкти виділено згідно з класифікатором топографічної інформації. Інформаційна база даних України складається з двох частин. Перша частина поєднує таблиці, в яких зберігається інформація про географічні об’єкти. Такі таблиці подано в форматі системи MapInfo, і включають вони метричні та семантичні характеристики об’єктів. До другої частини віднесено класифікатори, що використовуються в базі даних України.

Використовувана статистична інформація береться в основном із статистичних довідників, які публікуються Державним комітетом статистики України. До основних типів статистичних довідників, які використовуються, віднесено: загальнодержавні статистичні щорічники України; загальнодержавні відомчі статистичні збірники; реґіональні та обласні галузеві статистичні збірники. Державним комітетом статистики України та його реґіональними управліннями публікується ряд статистичних збірників. Статистична інформація публікується по роках та по реґіонах (адміністративних областях).

З використанням вказаних статистичних збірників отримують відповідні вхідні дані, які програмним шляхом вносяться у відповідні таблиці визнаних на міжнародному рівні методик. Згідно з цими методиками інвентаризація парникових газів здійснюється в наступних секторах людської діяльності: енергетика; індустріальні процеси; використання розчинників та інших продуктів; сільське господарство; зміни в землекористуванні і лісове господарство; відходи. Вказані методики використовуються у вигляді програми Microsoft Excel. Це дає можливість здійснювати за міжнародно узгодженими методиками інвентаризацію на трьох рівнях (загальнодержавногму), реґіонально-обласному, на рівні елементарних ділянок). При цьому використовується файлова структура методик.

В Excel-таблиці файлів MODULE1.XLS та MODULE6.XLS записуються вхідні дані для інвентаризації парникових газів по кожному із секторів; деякі з них містять проміжні результати інвентаризації. Інвентаризація проводиться по роках, тобто при першому запуску програми утворюється папка поточного року і в неї копіюються всі наведені вище файли. При переході на наступний рік утворюється нова папка і в неї копіюються незаповнені вихідні файли. Логічна структура Excel-таблиць є ієрархічною. На вершині цієї ієрархічної структури є секторальні звіти, тобто звіти, що містять результати інвентаризації парникових газів по всіх секторах методик. На нижньому рівні знаходяться сектори. Кожний сектор складається з певної кількості робочих листів. Кожний робочий лист займає одну або декілька Excel-таблиць.

Засоби формування вихідних даних: Структура створеної геоінформаційної системи розподіленої інвентаризації включає дві основні частини: GHGInvent та GHGMap. GHGInvent – це програмний модуль, основними функціями якого є запис вхідних даних у відповідні Excel-таблиці. Цей модуль здійснює інвентаризацію парникових газів згідно з вибраною моделлю інвентаризації. Вхідними даними для цього модуля є: цифрова карта, з якої беруться топографічні дані, прив’язка до місцевості, а також інформація про рослинність, населення та ін.;статистичні довідники по областях, що містять статистичні дані з: енергетики, індустріальних процесів, сільського господарства, змін в землекористуванні і лісового господарства, відходи. Основними функціями модуля GHGMap є формування запитів до таблиць результатів інвентаризації, генерування нових геоінформаційних шарів з результатами інвентаризації та відображення їх на карті. Вхідними даними для цього модуля є сформовані модулем GHGInvent таблиці інвентаризації та топографічна інформація з цифрової карти.

Представлена геоінформаційна система є достатньо складною в плані програмної реалізації, оскільки для її коректної роботи має правильно взаємодіяти між собою ряд програмних комплексів різного типу. Такий набір програмних засобів включає:бази даних вхідної інформації, які заповнює оператор; Excel-таблиці методик інвентаризації, які програмно заповнюються відповідно до вибраної моделі інвентаризації; таблиці бази даних, які сумісні із засобами MapInfo для відображення на електронній карті України.

Оскільки програмне забезпечення MapInfo Professional є сумісне з програмними системами фірми Microsoft, то базу даних інвентаризації парникових газів створено засобами Microsoft Access. Програмування модуля GHGInvent здійснюється з використанням, системи програмування Microsoft Visual Basic. Реалізація модуля GHGMap здійснюється в основному засобами MapInfo Professional 6.5. Цей модуль повинен складатися з набору SQL запитів до таблиць бази даних GHGInvNNNN.mdb, які формують нові шари, що містять результати інвентаризації парникових газів згідно з вибраною моделлю. Цими ж засобами новостворені шари повинні відображатися на цифровій карті.

З метою уточнення інформації про емісії парникових газів від різного роду діяльності сформовано ряд баз даних. Зокрема, використовуючи географічну енциклопедію України створено електронну таблицю з основними географічними характеристиками районів. Ця таблиця включає поля: область, район, площа, фізико-географічна провінція, кількість опадів, ґрунти, площа, вкрита лісом, склад лісу (хвойні, твердолистяні, м’яколистяні), промисловість (основні види), площа сільськогосподарських угідь, орні землі, сіножаті, пасовища, осушені ґрунти.

Створено також електронну базу даних оцінки запасів вуглецю у фітомасі та стоку вуглецю у фітомасу лісів України. Розрахунок проведено для кожної області на основі даних інвентаризації лісів у 1996 р. та регресійних рівнянь обчислення фракцій абсолютно сухої речовини у компонентах деревостану з наступним конвертуванням в одиниці вуглецю. На основі бази даних земельного покриву Євразії з легендою сезонних реґіонів земельного покриву (253 класи) в бінарному форматі сформовано відповідну цифрову карту України. Кожна елементарна ділянка цієї карти відповідає ділянці земної поверхні розміром 1х1 км.

Дані векторизовано і створено нові шари для цифрової карти України. На основі електронної бази даних «Ліси СРСР (1990)» масштабу 1:2500000 сформовано цифрову карту лісів України. Базу даних конвертовано у формат MapInfo і адаптовано відповідно до кордонів України.

– Геоінформаційні технології у вивченні дикорослих лікарських рослин (ДЛР): Для полегшення роботи користувача створений простий інтерфейс, що відкриває широкі можливості роботи з ГІС «Лікарські рослини», а також розроблена і запропонована для використання система, яка дозволяє вести пошук необхідної інформації по декількох напрямах:

1. вид лікарської рослини;

2. належність до адміністративного району;

3. ресурсні характеристики популяцій;

4. рослини, що підлягають охороні.

Варіанти пошуку дозволяють виділяти зі всього масиву даних лише необхідний результат.

Дана функція пошуку дозволяє створювати карти – схеми запасів сировини конкретного виду ДЛР.

Використання електронних карт – схем, на яких місцеположення популяцій указується точніше за допомогою географічних координат, значно ефективніше в порівнянні з паперовими аналогами. Крім того, електронні карти - схеми містять більше інформації, яка відбита наочніше у вигляді паспорта популяції.

Окрім вказаних можливостей, ГІС дозволяє проводити обробку ресурсних характеристик, наприклад, виділяти популяції ДЛР що підлягають охороні, а також обчислювати сумарну площу виявлених популяцій або загальний запас сировини, який можна заготовити на даній території, а також деякі інші критерії.

Таким чином, використання ГІС – технологій в лікарському ресурсоведенні дозволяє не тільки складати рекомендації по раціональному плануванню і використанню запасів сировини дикорослих лікарських рослин на сучасному рівні, але і дає великі можливості для моніторингу популяцій рідкісних або зникаючих лікарських рослин.

Досвід, придбаний в ході проведення дослідження з даної проблеми, показав, що використання ГІС перспективний і відкриває величезні можливості при вивченні дикорослої лікарської флори і використанні ресурсів ДЛР.

Геоінформаційні системи відкрили нові можливості фіксації популяцій з урахуванням географічних координат. Використання «координатної» прив'язки дозволило точніше фіксувати чагарники, що, на відміну від методів використовуваних раніше, знижує ризик тривалого їх пошуку. При цьому полегшується завдання охорони популяцій рідкісних видів ЛР.

ГІС дозволяють систематизувати дані по кожній популяції у вигляді паспортів «місця збирання сировини».

Завдяки вбудованій системі «аналізу даних» ГІС дозволяють проводити моніторинг популяцій виходячи з даних динаміки їх розвитку.

Створення електронних карт запасів сировини ДЛР дозволяє раціональніше організувати заготівку ДЛР. Різні варіанти пошуку популяцій роблять можливим вибір ділянки заготівки з урахуванням ресурсних характеристик. Крім того, внесені дані по відповідності сировини нормативним вимогам дозволяють розширити пошук і за показниками якості сировини.

Розроблена і вивчена ГІС є універсальним «програмним продуктом», що дозволяє працювати не тільки в конкретному регіоні, але і в будь-якій точці земної кулі за наявності відповідної топооснови.

- Особливості геоінформаційних cистем обслуговування охорони довкілля:

Особливості геоінформаційних систем в галузі екологічної безпеки. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень в галузі охорони навколишнього середовища важливе місце приділяється геоінформаційній системі, що повинна мати у своєму розпорядженні різні банки еколого-економічних даних і відповідати основним вимогам раціонального природокористування. На відміну від інших інформаційних систем, екологічна інформація має ряд особливостей, що класифікуються по наступним ознаках:

- Синтетичний характер інформації обумовлений великою кількістю факторів і має основне значення з погляду комплексного впливу на навколишню природне середовище. Більш конкретно ця ознака виявляється в регіональних і міжгалузевих аспектах охорони природи і будується на обліку дуже різноманітних умов, що торкають інтереси охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Наприклад, питання визначення економічної ефективності екологічних витрат не можуть бути вирішені без синтезу інформаційних даних в галузі медицини і гігієни, метеорології і біології, технології й економіки, статистики й аналізу тощо.

- Аналітичний характер інформації визначається наявністю значного обсягу різнорідних і децентралізованих даних, який необхідно приводити в порівнянний вид. Різнорідність інформаційних даних обумовлена міжгалузевим характером охорони навколишнього середовища, а децентрализованность — результатом особливостей первинного збору інформації на передпроектній стадії проектування.

- Оперативний характер інформації випливає з задач оперативного впливу на локальні вогнища деградації природних ресурсів з урахуванням їх відтворення і раціональної витрати. При зборі й обробці інформації варто брати до уваги новизну і масштаби екологічної статистики, інерційність інформації, вплив фонових факторів, багатоетапний збір даних, нестандартність показників по охороні навколишнього середовища і ряд інших особливостей.

До нестандартних показників відносяться, наприклад: кількість забруднюючих речовин і їхніх джерел, обсяги організованих і неорганізованих викидів, наявність стаціонарних і пересувних джерел забруднення, екологічний ефект, кількість коштовних речовин, добутих із джерел вод і промислових викидів тощо. Їх новизна полягає в тім, що збір і обробка разноплановой інформації, незалежно від розмірності показників, що враховуються, повинні мати закінчене еколого-економічне вираження, втрати, що можуть бути нанесені народному господарству в результаті нераціонального використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища.

Інерційність інформації полягає в тому, що негативні процеси, що викликані забрудненням навколишнього середовища, відбуваються не відразу, а поступово, викликаючи так називаний "ефект відставання", що виникає і при зворотній дії, тобто на стадії запобігання забруднення.

Однієї з особливостей інформації з охорони навколишнього середовища є її багатоступеневість. Наприклад, інформація для розрахунку фактичного і потенційного збитку від забруднення навколишнього середовища не може бути достовірною, якщо прийнятий якийсь визначений проміжок часу. Для забезпечення кількісних і якісних характеристик збитку необхіднийі більш тривалий інформаційний, просторовий і тимчасовий ряди.

В галузі охорони навколишнього середовища варто розрізняти первинну і похідну інформацію. Первинну одержують у результаті прямого спостереження, реєстрації даних про стан, функціонування і змінах в екологічних системах під впливом антропогенних факторів. Похідна інформація накопичується в результаті обробки первинної.

Збір і обробка екологічної інформації. При проведенні еколого-економічних розрахунків проектованих чи реконструируемых об'єктів, що можуть забруднювати навколишнє середовище, виділяють наступні п'ять основних галузей народного господарства: промисловість, охорона здоров'я, житлово-комунальне і побутове, сільське, а також лісове господарства.

- Проектування, розробка й впровадження в діяльність геоінформаційних систем природоохоронних територій: спрямовані на створення цілісного програмного продукту, що дозволяє спостерігати за розвитком об'єкта, управляти його інфраструктурою, здійснювати попередній розрахунок доцільності тих або інших дій з організації процесу роботи, вести облік і класифікацію елементів системи. Алгоритми й архітектуру даної системи можна використати як базову платформу для створення ГІС конкретної заповідної території. Так як об'єктом геоінформаційної системи є заповідна територія, то основними завданнями роботи ГІС будуть:

 розробка й апробація концепції стійкого розвитку регіону.

 рішення завдань з ефективної охороні заповідних територій.

 організація наукових досліджень й екологічного моніторингу.

 сприяння освітньому розвитку населення в сфері екології.

 збереження природно-заповідного фонду.

ГІС системи дозволяють не тільки продивлятися об’єкти, що цікавлять вас, збільшувати та зменшувати зображення, точно вимірювати ряд геометричних характеристик об’єктів (площу заповідних територій, довжину річки чи відстань між екологічно-небезпечним об’єктом та найближчою водоймою), а й показавши на об’єкт, отримати інформацію про нього. Наприклад, обравши заповідну територію, ви отримаєте інформацію про територію, перелік видів рослин і тварин тощо, а також моніторингові данні за декілька років по даній території. Ви можете також використовувати ГІС як пошукову систему. В цьому випадку ви робите запит, в якому перелічуєте всі параметри, що вас цікавлять, наприклад, знайти всі автозаправні станції, які знаходяться на відстані 500 м. від р. Тиса і можуть бути підтоплені у випадку паводкової ситуації. За допомогою ГІС можна спрогнозувати та змоделювати потенційну чи реальну подію. Зокрема, оперативно прогнозувати можливі місця розривів на трасі нафтопроводу, відслідкувати шляхи розповсюдження забруднень та оцінити можливу шкоду природному середовищу, а також обчислити об’єм коштів, потрібних для ліквідації цієї аварії.

Кінцевим результатом є програмне забезпечення, що здатне автоматизувати й значно прискорити розвиток робіт у сфері природоохоронної діяльності заповідних територій, а алгоритм його роботи можливо буде використати для створення комплексних ГІС у подібних виробничих сферах. Наукове забезпечення розвитку заповідної справи. необхідно здійснювати шляхом встановлення регіонального замовлення установам природно-заповідного фонду, науково-дослідним установам, вищим навчальним закладам, що дасть змогу постійно отримувати науково обґрунтовані рекомендації щодо збереження, відтворення і збалансованого використання унікальних природних комплексів, рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин, тварин і грибів. Слід запровадити регулярний централізований науковий аналіз результатів досліджень поточних та прогнозних змін біорізноманіття на природно-заповідних територіях. З цією метою необхідно здійснити перехід на електронно-програмне забезпечення, що спростить та розширить доступ до накопиченої інформації, дозволить оперативно розв’язувати гострі природоохоронні проблеми. Також необхідно забезпечити розвиток системи ведення Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду АРК. На підставі наукових досліджень поєднати в єдину систему інформаційні ресурси Державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду.Програмою має передбачатися виконання наукових заходів щодо інвентаризації біотичного і ландшафтного різноманіття недосліджених ділянок заповідних територій, екологічного моніторингу та здійснення проблемних досліджень у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Пріоритетними напрямами наукового забезпечення розвитку заповідної справи мають стати такі:

• розроблення наукових обґрунтувань щодо створення нових та розширення існуючих заповідних територій, в першу чергу в складі екологічної мережі;

• дослідження факторів та причин, що зумовлюють деградацію природних екосистем, розвиток наукових засад щодо запобігання негативним впливам, їх зменшення, відновлення екосистем та розроблення відповідних рекомендацій;

• створення науково-методичної бази для здійснення природо-охоронних заходів;

• урахування в різних секторах економічної діяльності завдань збереження біорізноманіття, в т. ч. під час рекреаційного використання територій;

• розроблення наукових методів екологічно збалансованого господарювання в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Для здійснення моніторингу за станом природно – заповідного фонду і його об'єктами та прийняттям своєчасних управлінських рішень необхідно застосовувати комплексний підхід до управління природно – заповідним фондом. Геоінформаційні системи дають змогу швидко й комплексно інтерпретувати накопичену інформацію, оперативно її поновлювати та аналізувати поєднуючи з прийняттям управлінських рішень. Обов’язковою умовою застосування ГІС - технологій є наявність достовірної просторово-часової інформації про стан об’єктів управління, явищ і процесів у навколишньому середовищі, які відбуваються в режимі реального часу існуючої еколого-економічної системи.

Процес створення інформаційних систем та застосування сучасних інформаційних технологій в управлінні природокористуванням необхідно розглянути з точки зору системного підходу, який включає: збір, обробку та формалізацію інформації про стан еколого-економічної системи, накопичення та обробку даних, їх інтерпретацію у графічній формі на електронних картах; обґрунтування прийняття управлінських рішень при умові розподілу задач за блоками: економічним, екологічним, соціальним та технічним.

Отже, за своєю суттю ГІС – це карта + база даних + аналіз. Причому, електронні карти зберігаються шарами: окремо вода, дороги, адміністративний поділ, функціональне зонування і т.д. Тобто ми можемо переглядати інформацію, яка нам потрібна, не загромаджуючи зображення об’єктами інших шарів.

Державним органам заповідної справи ГІС – технології дадуть можливість здійснювати комп’ютерну підтримку ведення господарства в тому числі шляхом оперативного пошуку та аналізу інформації, тобто істотно скоротити час для прийняття рішень при управлінні природно-заповідними територіями. Отримання оперативної інформації можливо лише через ведення, оновлення банку даних і освоєння геоінформаційних систем. Адже їх експлуатація пов’язана з обов’язковим щорічним внесенням поточних змін в базу даних.

Сучасні технології геоінформаційних систем (ГІС-технології) відкривають широкі можливості щодо автоматизації обробки результатів досліджень територіальних об’єктів. Одним з перших в Україні прикладів використання ГІС-технологій для розвитку заповідної справи є програма “Екомережа”, яку розроблено за підтримки Регіонального екологічного центру “РЕЦ-Київ” в 2002р. Основним завданням цієї системи є узагальнення результатів наукових досліджень, що проводилися в різні часи на території Миколаївської області, для проектування регіональної екологічної мережі.

Програма “Екомережа” – це база даних географічних та біологічних об’єктів Миколаївської області. Структура бази дозволяє зберігати інформацію про територіальні об'єкти, види тварин, види рослин та рослинні угруповання. Опис кожного територіального об'єкта включає такі характеристики: назва об’єкта, охоронний статус об’єкта (територія природно-заповідного фонду, IBA-територія тощо), статус в екологічній мережі (природне ядро, екокоридор), категорія об’єкта згідно з Законом України “Про природно-заповідний фонд України” (природний заповідник, ландшафтний заказник тощо), ступінь антропогенного перетворення території, опис географічного положення об’єкта, опис созологічної цінності об’єкта, реквізити рішень про надання території особливого охоронного статусу, поштова адреса адміністрації об’єкта або установи (організації), у віданні якої знаходиться об’єкт, площа об’єкта, перелік адміністративних районів, на території яких об’єкт розташований, перелік географічних координат периметра об’єкта, перелік власників, користувачів землі в межах об’єкта, фотографії, рисунки, схеми об’єкта. Приклад діалогу вводу даних наведено на рисунку 1

Інформація щодо видів тварин включає таксономічні характеристики (вид, рід, ряд), дані щодо статусу особливої охорони виду (категорії охорони виду за “червоним” списком Міжнародного союзу охорони природи, Європейським “червоним” списком, “Червоною книгою України”, регіональним “червоним” списком; чи підлягає вид особливій охороні згідно з Боннською, Бернською конвенціями); географічні координати та короткий опис ділянок, на яких вид був відзначений; адміністративний район; фотографії, рисунки. Структура даних щодо видів рослин відрізняється лише заміною графи “ряд” на графу “родина”. Для рослинних угруповань вводиться назва угруповання, географічні координати місця знаходження, його короткий опис та адміністративне розташування, фотографії. Кількість описів місць знаходження будь-якого об’єкта не обмежується.

Програма “Екомережа” надає можливість систематизувати дані за такими критеріями відбору: всі об’єкти, що мають задану категорію охорони; всі об’єкти, що мають заданий статус в екомережі; всі об’єкти, які відповідають заданому ступеню антропогенного перетворення; всі об’єкти, площа яких знаходиться у заданому інтервалі; всі об’єкти, що розташовані в заданому адміністративному районі; всі об’єкти, що знаходяться у віданні обраних землевласників чи землекористувачів; види тварин, рослин, рослинні угруповання, які належать до певного таксону; мають обраний охоронний статус; розташовані в межах вказаного адміністративного району або на території об’єкту, відомості щодо якого є в базі даних. Отримати інформацію можна у вигляді мапи, вікна інформації або текстового файлу. На мапі територіальний об'єкт зображається багатокутником, місця знаходження тварин, рослин і рослинних угруповань – умовними знаками. Перелік елементів, що відображені на мапі, формується автоматично і з’являється в окремому вікні разом з відкриттям мапи. Для отримання звіту необхідно обрати елемент (об'єкт, вид рослин тощо), вказати тип критерію вибірки (наприклад, категорія охорони об’єкта) та значення для цього типу (скажімо, IBA-територія), після чого результат вибірки з'являється одночасно на мапі та в списку. Окрема кнопка викликає на екран всю інформацію про об’єкт, який обрано у вікні мапи або у вікні списку. Всі дані про об’єкт можна помістити у текстовий файл для подальшої роботи.

При розробці програми “Екомережа” використано MapInfo 6.0 Pro і операційну систему Windows 98. Вимоги до апаратних засобів визначаються системою MapInfo і операційною системою. Мінімальна конфігурація комп’ютера, що необхідний для роботи програми, включає процесор 233 МГц, 32 Мб оперативної пам’яті, монітор SVGA 15 і 4 Мб відеопам’яті. Але для комфортної роботи бажано використовувати процесор з частотою 600 МГц, 128 Мб оперативної пам’яті, 16 Мб відеопам’яті, монітор з діагоналлю 17. Об’єм ГІС “Екомережа” на жорсткому диску (HDD) залежить головним чином від кількості фотографій, що внесені в базу даних. Кожне фото займає близько 100 Кб (використовуються jpg-файли якістю до 800^х600). Базові мапи ГІС“Екомережа” охоплюють 15 Мб, програмна частина – 0,3 Мб; 2 Мб займають таблиці даних.

Можливості програми “Екомережа” щодо обробки матеріалів наукових досліджень обумовили успішне застосування цієї розробки під час вирішення широкого кола питань природокористування. Програма отримала високі оцінки на регіональному та загальнодержавному рівнях. На замовлення державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області продовжується інформаційне наповнення системи.

За своєю суттю дані стаціонарних наукових досліджень, які ведуть спеціалісти наукових відділів установ природно-заповідного фонду (ПЗФ), є просторово-координованими. Так, багаторічні спостереження проводяться на опорній мережі моніторингу, яка є системою пробних площ, маршрутів та ін., а останні, у свою чергу, є чітко визначеними в просторі. Очевидно, що в цьому сенсі геоінформаційні системи (ГІС) є адекватним сучасним інструментарієм для збирання, зберігання, опрацювання та аналізу таких даних. Широке впровадження ГІС-технологій для моніторингу в заповідниках, національних парках тощо може піднести ці дослідження на якісно новий рівень. Крім того, це сприятиме створенню та поширенню тематичних векторних мап (ареалів видів, ландшафтів, об'єктів ПЗФ та ін.), відсутність яких істотно знижує якість наразі створених ГІС природоохоронного спрямування державного й регіонального рівнів. Як наслідок, аналітичні й прогностичні можливості таких ГІС є досить обмеженими.

- Створення різноманітних геоінформаційних систем туристичного призначення. Це можуть бути ГІС туристичної інфраструктури на різних рівнях (національному, регіональному, місцевому), ГІС для туристичних центрів, ГІС курортів, ГІС окремих туристичних об’єктів, маршрутів, ГІС туристичної інфраструктури автомагістралей, великих міст ГІС екотуризму тощо.

Екотуризм включає всі види туризму, орієнтовані на довготривале збереження природного довкілля. Він передбачає гармонійне поєднання людини, природного середовища та рекреаційної інфраструктури, науково-пізнавальне освоєння природного різноманіття і гуманістичного ресурсного потенціалу рекреаційних територій, сприяє ознайомленню із звичками і традиціями територіальних громад тощо.

До пріоритетних видів екотуризму нині можна віднести піший спортивно-оздоровчий туризм, подорожі на велосипедах і конях, спуск гірською річкою на надувних плотах, човнах, катамаранах, катання на водних лижах, віндсерфінг, екскурсії в карстові печери, спортивне полювання і рибальство, парапланеризм, прогулянки на повітряних кулях. Вони активно впроваджуються у Вижницькому, Ужанському, Шацькому, Деснянсько-Старогутському, Азово-Сиваському та інших національних природних парках.

Вплив інформаційних технологій на розвиток туризму величезний, оскільки прямо пов’язаний з підвищенням ефективності роботи як кожного туроператора окремо, так і усього туристичного бізнесу в цілому. Це прямо впливає на конкурентоздатність фірми на сьогоднішньому ринку. Використання комп'ютерних мереж, Інтернету та інтернет-технологій, програмні продукти наскрізної автоматизації всіх бізнес-процесів туристичного бізнесу сьогодні не просто питання лідерства і створення конкурентних переваг, але і виживання на ринку в найближчому майбутньому.

Відзначимо, що впровадження інформаційних технологій у туристичну індустрію включало в себе кілька етапів. Перший етап - «Створення даних». Його головна мета полягала у підвищенні ефективності оперативної діяльності підприємств за допомогою автоматизації процесів, заснованих на інформації. Цей період почався в 1960-х рр.. і для нього було характерно використання міні-комп'ютерів. Другий етап - «Інформаційні системи управління». Представляв собою етап розробки таких інформаційних технологій, які сприяли підвищенню ефективності управлінської через вдосконалення вимог до безпосередньої організації передачі інформації. Вони були впроваджені в 70-і рр.. і використовували вже специфічні галузеві методи управління підприємствами, пов'язані з інформаційними ресурсами. У цей час, інформаційні технології, як правило, застосовувалися для потреб внутрішнього маркетингу та адміністративних функцій.

На початку 80-х рр.. настав етап «Системи стратегічної інформації»,мета якого полягала у поліпшенні конкурентоспроможності фірми шляхом зміни або самої природи, чи на поведінку в туристичному бізнесі. Були впроваджені різного виду інтегровані мережі з урахуванням підвищення конкурентоспроможності: для удосконалення безпосередній діяльності, для координації діяльності з функціональним і діловим лініях, а також для налагодження зв'язку із зовнішніми організаціями. І, нарешті,на початку 90-х рр.. настав четвертий етап - «Етап мереж». На даному етапі відбулося з'єднання мереж усіх рівнів: підприємств, регіональних і глобальних.

Головні характеристики даного етапу - це підвищення можливостей інформаційних технологій, зменшення розмірів обладнання, зниження витрат на його придбання з одночасним збільшенням надійності,взаємозв'язок терміналів, розташованих у різних точках планети. Все це сприяло тому, що інформаційні технології стали важливим інструментом у діяльності всіх організацій туризму. У результаті всередині 90-х років всі підприємства, не залежно від розміру,пропонованого продукту та географії, пережили серйозний процес переорганізації бізнесу.

Моніторинг рекреаційно-туристичних територій засобами ГІС і дистанційного зондування. Здійснення моніторингу, особливо навколо курортів державного і місцевого значення, контроль за використанням природних лікувальних ресурсів, за забудовою всередині курортних зон.

У ДНВЦ «Природа» на протязі 2007 року розроблено ряд демонстраційних проектів ГІС «Турист». Такі інформаційні системи були створені на територію м. Чортків Тернопільської обл., м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., м. Херсон і м. Генічеськ Херсонської обл., а також Київську область в загалом та доступні по мережі Інтернет. Використанні сучасні геоінформаційні технології (програмні комплекси Erdas Imagine та ArcGIS) і матеріали ДЗЗ.

Вони складаються з географічних даних та бази даних туристичних об‘єктів, додаткової інформації туристичної інфраструктури (готелі, заклади харчування, транспорт, лікарні, аптеки, органи управління тощо) з можливістю детальної довідкової інформації про ці об‘єкти. При цьому збір інформації, що становить основу довідкової бази даних, проводиться з різних джерел, в тому числі з друкованих видань, ресурсів Інтернет та вивчення об‘єктів на місцевості й уточнення їх місце знаходження. Вся підібрана інформація розбита по тематичним категоріям, у кожній з яких представлено декілька картографічних шарів з можливістю ідентифікації об'єкта й одержання додаткової інформації з нього.

Такі туристичні ГІС створені на базі використання технологій ESRI ArcGIS Server. Система складається з клієнтського інтерфейсу та серверного рівня. Клієнтська частина ГІС реалізована засобами Internet браузерів. Клієнти обробляють тільки функції клієнтського інтерфейсу, а всі дані відправляють на ArcGIS Server. Результати відпрацьовування запитів інтерпретуються браузером і відображається на екрані.

Реалізовані такі функції:

- відображення об‘єктів, маршрутів, регіонів;

- переміщення по карті, зміна масштабу відображення;

- підключення та відключення даних до набору відображення;

- підключення космічних знімків для відображення;

- друк обраного фрагменту карти;

- відображення даних по окремому об‘єкту та детальної довідникової інформації;

- виконання просторових і атрибутивних запитів;

- вимірювання відстаней;

- можливість пошуку;

Але це далеко неповний перелік можливостей клієнтської частини запропонованої ГІС системи, яка при необхідності може бути додатково функціонально розширена.

- Використання геоінформаційних технологій для виявлення лісових підпалів в Карпатському регіоні

Сучасні геоінформаційні системи – це потужний багатофункціональний інструментарій для забезпечення інформаційних потреб моніторингу навколишнього природного середовища структурними підрозділами МНС, державним управлінням екології та природних ресурсів, державною санітарно-епідеміологічною службою, державною екологічною інспекцією з охорони довкілля та ін.

На сьогодні у розвинутих країнах широкого розповсюдження набули інтеграційні та об'єднувальні програми автоматизованих інформаційно-управляючих систем, насамперед ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition, Reconnaissance) і C4ISR (Command and Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance, Reconnaissance). Метою програми ISTAR є інтеграція засобів отримання, збирання, оброблення та доведення до споживачів розвідувальної інформації, а програма C4ISR розроблена для вирішення проблеми інтеграції автоматизованих систем управління, інформаційного забезпечення, зв'язку та розвідки.

Обидві ці системи з усіма їхніми можливостями можна з успіхом використовувати і у структурних підрозділах МНС України для прогнозування, виявлення та оцінювання наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру: паводків, лісових пожеж, підпалів сухої рослинності та різних метеорологічних явищ.

Головні особливості ГІС полягають у тому, що така система:

● містить дані про просторові об'єкти у цифровому вигляді, причому в комп'ютерному середовищі вся інформація про кожен окремий об'єкт структурується, тобто зводиться в єдину базу даних;

● утворює інформаційну модель предметної області – розглядуваної території (земної поверхні, акваторії), в яку органічно імпортуються будь-які просторові об'єкти поточного інтересу;

● містить набір просторових, математичних та інших операцій, які в сукупності визначають її функціональні можливості;

● підтримується різноманітним забезпеченням: апаратним, програмним, інформаційним, математичним, нормативно-правовим, організаційним тощо.

Опрацьовуючи зібрану інформацію, ГІС може виконувати функції:

● геодезичної бази даних, тобто бази для накопичення та зберігання даних про різні регіони, території та місцевості;

● геодезичної візуалізації місцевості;

● створення й актуалізації картографічних матеріалів;

● оброблення та аналізу даних.

Як геодезичні бази даних ГІС представляє автоматизоване сховище, де зберігаються цифрові карти місцевості та її рельєфу, аеро- та супутникові знімки, інформація про атрибути важливих просторових об'єктів тощо. Сюди ж може надходити (в тому числі і в режимі on-line) координатна інформація від GPS-систем, видова (іконна інформація від оптикоелектронних і радіолокаційних систем аерокосмічної розвідки, технічних засобів дистанційного зондування Землі, станцій радіотехнічної, радіаційної розвідки та ін. Таким чином, можна з впевненістю стверджувати, що сучасне програмне забезпечення ГІС розглядається як певна інфраструктура, навколо якої можуть формуватися спеціалізовані інформаційні системи для різноманітних споживачів геопросторової інформації, в тому числі і потреб структурних підрозділів МНС України. Завдяки цьому значно покращиться прогнозування, виявлення та оцінювання наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, в тому числі і людської недбалості, яка виражається у навмисних підпалах сухої рослинності на відкритих Карпатських полонинах, які часто переростають у лісові пожежі.

Дата добавления: 2014-01-04