Спілка адвокатів України

Порядок реєстрації адвокатських об'єднань

Відповідно до Положення про порядок реєстрації адвокат­ських об'єднань, затвердженого постановою Кабінету Мініс­трів України від 27 квітня 1993 р. № 302, для реєстрації ад­вокатського об'єднання до Мін'юсту подаються:

1) заява, підписана уповноваженим представником об'єд­нання;

2) статут адвокатського об'єднання;

3) установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;

4) дані про кількісний склад адвокатського об'єднання, наявність у його членів свідоцтв про право на заняття адво­катською діяльністю;

5) документ про внесення плати за реєстрацію.

Заява про реєстрацію адвокатського об'єднання розгля­дається у місячний термін від дня надходження всіх необхід­них документів. За результатами розгляду заяви можуть бу­ти прийняті такі рішення:

• про реєстрацію адвокатського об'єднання;

• про відмову в реєстрації адвокатського об'єднання;

• про залишення заяви без розгляду.

У разі реєстрації адвокатського об'єднання йому видаєть­ся свідоцтво про реєстрацію. Зареєстрованому адвокатському об'єднанню присвоюється відповідний номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об'єднань. У Реєстрі зазначаються: дата надходження документів, назва адвокатського об'єд­нання і місце його знаходження, дата затвердження статуту, дата реєстрації об'єднання, відомості про зміни, що сталися в статутних документах, сума внесеної плати.

Якщо статутні або інші документи, подані до реєстрації адвокатського об'єднання, суперечать законодавству Украї­ни, приймається рішення про відмову в реєстрації, яке в 10-денний термін надсилається заявникові.

Рішення про відмову в реєстрації адвокатського об'єд­нання може бути оскаржене в порядку, передбаченому зако­нодавством.

Організаційне оформлення української адвокатури фак­тично розпочалося зі створення у 1990 р. Спілки адвокатів України. Це адвокатське об'єднання є найбільшим в Украї­ні, тому заслуговує на особливу увагу.

Громадська організація "Спілка адвокатів України" (далі — Спілка) — добровільна, професійна, незалежна, самоврядна всеукраїнська організація адвокатів України.

Мета створення Спілки:

• об'єднання зусиль адвокатів України у сприянні форму­ванню демократичної правової держави;

• підвищення рівня правової допомоги, що надається гро­мадянам, підприємствам, установам, організаціям, у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам;

• підвищення ролі й авторитету адвокатури в суспільстві та державі;

• вдосконалення законодавчого регулювання діяльності адвокатури;

• сприяння досягненню адвокатурою повної самостій­ності і самоврядування;

• захист законних інтересів членів Спілки;

• поширення історичних традицій української адвокатури;

• сприяння розвитку і поглибленню міжнародних зв'яз­ків адвокатів.

Спілка та її регіональні відділення в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є юри­дичними особами, мають самостійний баланс та рахунки в банківських установах, печатки, штампи і можуть мати власну символіку.

Відділення Спілки керується у своїй діяльності власним Положенням, що приймається відповідно до Примірного положення та затверджується Правлінням Спілки. Відді­лення Спілки реєструється в порядку, встановленому зако­нодавством.

Спілка є неприбутковою організацією, веде статистичну звітність та подає фінансовим органам декларацію та звіти про свої доходи і витрати згідно з чинним законодавством.

Спілка взаємодіє з державними органами, громадськи­ми організаціями, зарубіжними та міжнародними організа­ціями.

Спілка ставить перед собою такі завдання:

а) сприяти розвитку демократичних засад діяльності ад­вокатури, удосконаленню її організаційної структури, під­вищенню престижу адвокатської професії, створенню на­лежних умов для активної професійної і громадської діяль­ності адвокатів, впровадженню науково-технічних засобів у
їх роботу;

б) вносити пропозиції, що випливають з мети діяльності
Спілки, до органів влади та управління;

в) забезпечувати захист соціальних та професійних прав і законних інтересів членів Спілки; захищати інтереси членів Спілки у державних органах, громадських та інших організаціях, зокрема, у кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури і Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури;

г) сприяти підвищенню кваліфікації й обміну досвідом роботи адвокатів, вивчати й узагальнювати адвокатську практику, забезпечувати членів Спілки методичною літера­турою, що видається Спілкою;

д) пропагувати неухильне дотримання норм адвокатської етики;

є)сприяти науковій розробці питань, пов'язаних з діяль­ністю адвокатури, усуненню недоліків у правозастосовній діяльності;

є)розвивати міжнародні зв'язки, обмін професійним до­свідом, співробітництво з різними міжнародними організа­ціями, всебічно сприяти імплементації міжнародних норм і стандартів адвокатської діяльності.

Для виконання статутних завдань у встановленому зако­ном порядку Спілка:

а)розглядає звернення членів Спілки, пов'язані з пору­шенням їх професійних і соціальних прав, приниженням честі та гідності, а також з питань виключення з адвокатських об'єднань, направляє подання у відповідні державні, правоохоронні органи, адвокатські об'єднання, громадські організації щодо усунення виявлених порушень, представ­ляє інтереси членів Спілки;

б) організовує науково-методичну роботу, обмін досвідом роботи адвокатів;

в) сприяє поширенню правових знань і правової культури через друковані видання та інші інформаційні органи;

г) вивчає правовий досвід інших країн і розвиває різні форми міжнародних контактів;

д) встановлює нагороди і заохочує членів Спілки за актив­ну роботу у Спілці, вносить у встановленому законом поряд­ку пропозиції стосовно представлення членів Спілки до де­ржавних нагород, почесних звань;

є)сприяє оздоровленню членів Спілки, реалізації їх со­ціальних прав;

є)створює фонди Спілки, займається благодійною діяль­ністю;

ж)для виконання своїх статутних завдань Спілка може бути засновником інших юридичних осіб.

Спілка створюється за принципами індивідуального і ко­лективного членства. Членами Спілки можуть бути адвока­ти, адвокатські об'єднання й асоціації, які визнають Статут Спілки, добровільно виявили бажання вступити до Спілки і брати участь у її діяльності. Почесними членами Спілки мо­жуть бути вчені-юристи, провідні громадські діячі, особи, які займаються адвокатською діяльністю за межами Украї­ни. Прийняття у члени Спілки здійснюється відділенням Спілки на підставі поданої заяви, а для колективного члена — на підставі рішення загальних зборів (конференції). Членові Спілки вручаються членський квиток і значок.

Членство у Спілці припиняється за заявою члена Спілки, а для колективного члена — за рішенням загальних зборів (конференції); у разі анулювання адвокатського свідоцтва, припинення адвокатської діяльності, крім випадків вихо­ду на пенсію. За порушення Статуту Спілки член Спілки мо­же бути виключений з неї з'їздом, Радою, загальними збора­ми регіональних відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Рішення регіонального відділення про виключення зі Спілки може бути протягом місяця оскаржене у Раді Спілки.

Вступний внесок встановлюється у розмірі 10 % міні­мальної заробітної плати, щорічні членські внески вста­новлюються в розмірі мінімальної заробітної плати на час сплати.

Відділення Спілки залишають із внесків, що надійшли, 50 %, витрачаючи їх за власним розсудом для здійснення цілей і завдань Спілки, решту перераховують на рахунок Спілки адвокатів України. Розмір цих відрахувань за рішен­ням з'їзду або Ради може змінюватися. Колективні члени сплачують вступний і щорічний членські внески залежно від кількості членів об'єднання, асоціації, що є колектив­ним членом.

Індивідуальні члени Спілки та повноважні представники колективних членів мають право:

а) обирати і бути обраними до керівних органів Спілки;

б) брати участь у роботі з'їздів, конференцій та інших за­ходах, що їх організовує Спілка, як безпосередньо, так і че­рез своїх представників для виконання статутних завдань;

в) звертатися до Спілки за захистом своїх соціальних та професійних прав, законних інтересів, зокрема з приводу необґрунтованого позбавлення права займатися адвокат­ською діяльністю;

г) одержувати всі види консультативної і методичної
допомоги, яку надає Спілка, методичні посібники та інші ма­теріали, що видаються Спілкою;

д) користуватися культурними, соціально-побутовими та матеріальними благами, які надає Спілка;

є)одержувати інформацію про діяльність Спілки, вноси­ти до органів Спілки запити і пропозиції щодо питань, пов'язаних з її статутною діяльністю, та одержувати на них відповіді;

є)використовувати емблему Спілки за згодою Правління Спілки, користуватись послугами створених Спілкою під­приємств і організацій на пільгових умовах.

Член Спілки зобов'язаний:

а)дотримуватися Статуту Спілки;

б)дотримуватися норм моралі та професійної етики;

в)брати активну участь у роботі регіонального відділен­ня та органу Спілки, до якого він обраний;

г) сприяти втіленню в життя рішень керівних органів Спілки, дбати про зміцнення авторитету Спілки;

д) своєчасно сплачувати членські внески.

За активну участь у роботі Спілки, вагомий внесок у роз­виток адвокатської професії індивідуальним членам Спілки можуть присвоюватись почесні звання Спілки адвокатів України, вони можуть заохочуватись іншими засобами, що є в розпорядженні Спілки, а також представлятись до державних нагород і почесних звань.

Осередками Спілки є відділення Спілки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що об'єднують індивідуальних і колективних членів, які:

а)реалізують цілі та завдання Спілки;

б)беруть участь у статутній діяльності Спілки;

в) приймають у члени Спілки, відраховують та виключа­ють із неї;

г) висувають делегатів на з'їзд і до різних керівних ор­ганів Спілки, а також обирають представників у кваліфіка­ційно-дисциплінарні комісії адвокатури (голова відділен­ня Спілки висувається до складу комісії за посадою);

д) вносять пропозиції про представлення своїх членів до державних нагород, почесних звань, рекомендують їх для поїздок по країні і за кордон для вивчення правового досвіду, вносять пропозиції з інших питань, пов'язаних зі статутною діяльністю Спілки;

є)здійснюють матеріальне та моральне стимулювання членів Спілки;

є)забезпечують своєчасне збирання і перерахування членських внесків на рахунок Спілки.

Відділення Спілки діє на підставі Положення, яке прий­мається загальними зборами членів відділення і затвер­джується Правлінням Спілки.

Керівними органами Спілки адвокатів України є: з'їзд, Рада, Правління, Ревізійна комісія; створюються постійні та тимчасові комісії, Секретаріат та інші структури для здійс­нення цілей і завдань Спілки. Вищим керівним органом Спілки є з'їзд, який скликається не рідше одного разу на п'ять років. Делегати на з'їзд обираються на загальних зборах відділень Спілки. Норма представництва на з'їзд визна­чається на засіданні Ради, що передує з'їздові. Позачерго­вий з'їзд Спілки скликається у тримісячний строк з ініціа­тиви Ради, а також на вимогу Правління, Ревізійної комісії Спілки або не менш як 1/3 членів Спілки. З'їзд вважається правомочним, якщо в його роботі бере участь не менше 2/3 обраних депутатів.

З'їзд Спілки розглядає будь-які питання, що стосуються діяльності Спілки, заслуховує звіт про роботу Спілки. Виключною компетенцією з'їзду є:

а) затвердження Статуту Спілки, внесення до нього змін і доповнень, затвердження Положення про Ревізійну комісію;

б) обрання президента, першого віце-президента, віце-пре­зидентів, Ревізійної комісії;

в)формування Ради Спілки.

Для внесення змін у Статут Спілки потрібно не менше 2/3 голосів делегатів, які беруть участь у роботі з'їзду.

З'їзд Спілки прямим таємним або відкритим (за рішен­ням з'їзду) голосуванням обирає з числа делегатів з'їзду Президента, першого віце-президента, віце-президентів Спілки строком на п'ять років. Для їх обрання необхідно на­брати більше 50 % голосів делегатів, які беруть участь у ро­боті з'їзду. Президент, перший віце-президент, віце-прези­денти можуть виконувати свої обов'язки на штатній основі, громадських засадах та за сумісництвом. Президент, пер­ший віце-президент, віце-президенти, члени Ради, члени Правління, голова і члени Ревізійної комісії можуть бути достроково відкликані за рішенням з'їзду.

Президент Спілки здійснює загальне керівництво Спіл­кою, роботою Ради, Правління та Секретаріату Спілки, по­дає звіти про роботу Спілки, представляє Спілку в держав­них органах, судах, громадських та міжнародних організа­ціях, зокрема у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури, підписує від імені Спілки, Ради, Правління та Секретаріату документи, здійснює інші дії згідно зі Статутом.

Віце-президенти обираються з числа делегатів з'їзду і за посадою входять до складу Ради та Правління Спілки. На віце-президентів покладається забезпечення постійного зв'язку між керівними органами Спілки та адвокатами на місцях, координація діяльності відділень Спілки, сприяння виконанню рішень Спілки в регіонах України. Перший ві­це-президент Спілки координує роботу віце-президентів Спілки та голів постійних комісій Спілки.

У період між з'їздами вищим керівним органом Спілки є Рада Спілки. До складу Ради входить представник від кож­ного регіонального відділення, який обирається загальни­ми зборами регіонального відділення в Автономній Респуб­ліці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі положення про нього; у разі вибуття члена Ради, Рада за по­данням відділення Спілки має право на період до наступного з'їзду кооптувати до складу Ради виконуючого обов'язки члена Ради. До складу Ради за посадою делегуються прези­дент Спілки, перший віце-президент та віце-президенти Спілки, голови регіональних відділень в Автономній Рес­публіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, голо­ви, їх заступники та члени постійних комісій Спілки.

Рада Спілки:

• визначає плани роботи Спілки;

• розглядає питання статутної діяльності Спілки;

• затверджує бюджет Спілки і розглядає звіт про його ви­конання;

• заслуховує звіти президента Спілки, комісій, здійснює інші функції згідно зі Статутом Спілки, крім віднесених до виключної компетенції з'їзду;

• щорічно заслуховує звіти Правління;

• встановлює компетенцію і затверджує положення про постійні та тимчасові комісії Спілки;

• затверджує символіку й атрибутику Спілки, положен­ня про почесні звання, нагороди та відзнаки Спілки адво­катів України;

• за пропозиціями комісій Спілки приймає загальні для неї програми;

• скликає з'їзди Спілки та встановлює норму представ­ництва,

• звітує перед з'їздом про свою діяльність;

• затверджує річні бюджети Правління Спілки і розглядає звіти про їх виконання;

• затверджує рішення Правління Спілки про вступ Спілки до інших громадських організацій (об'єднань) та вихід з них;

• вирішує інші питання діяльності Спілки, що не вхо­дять до виключної компетенції з'їзду Спілки.

Основна форма роботи Ради Спілки — пленарні засідан­ня, які проводяться за необхідності, але не рідше одного ра­зу на рік.

Засідання Ради проводяться з ініціативи Правління Спілки, на вимогу президента Спілки, першого віце-прези­дента, Ревізійної комісії або не менше третини членів Ради Спілки.

Виконавчим органом Спілки є Правління, до складу яко­го входять президент Спілки, перший віце-президент Спіл­ки, віце-президенти Спілки з діяльності в регіонах, віце-пре­зидент Спілки з міжнародних зв'язків і голови постійних комісій Спілки. Правління розробляє пропозиції та готує матеріали для розгляду на з'їздах, засіданнях Ради Спілки та здійснює виконання їх рішень; формує постійні й тимча­сові комісії; організовує господарську та іншу поточну робо­ту Спілки.

Для технічного забезпечення роботи Спілки діє Секре­таріат, який очолює Голова Секретаріату. Кількісний склад Секретаріату та його Голова затверджуються Правлінням Спілки.

Ревізійна комісія обирається в кількості трьох осіб таєм­ним або відкритим (за рішенням з'їзду) голосуванням стро­ком на п'ять років і діє згідно з Положенням про Ревізійну комісію, яке затверджується з'їздом.

Спілка може створювати комісії, склад яких формує Прав­ління:

а)із захисту прав та законних інтересів членів Спілки;

б)законопроектну;

в)із соціальних питань;

г)з міжнародних зв'язків;

д)з господарської діяльності;

є)з професійної майстерності;

є)з професійної етики;

ж)молодіжну;

з)жіночу;

і) з вивчення історії адвокатури України.

Спілка адвокатів, за рішенням Ради або Правління, може створювати й інші комісії (у тому числі тимчасові) для реалі­зації статутних завдань.

Кошти Спілки формуються із:

• вступних і членських внесків;

• коштів або майна, які надходять безоплатно або у ви­гляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

• коштів і майна, переданих в установленому порядку державою;

• надходжень від господарської діяльності заснованих Спілкою підприємств і організацій;

• спонсорських та благодійних внесків, пожертвувань громадян;

• будь-яких пасивних доходів;

• інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Спілка, її відділення можуть мати у власності будинки, споруди, обладнання та інше майно.

Члени Спілки, які припинили членство в Спілці або виключені з неї, не мають права на частку майна і коштів Спілки.

Розпорядження майном Спілки здійснюють керівні орга­ни Спілки, а майном відділень Спілки — керівні органи від­ділень.

Припинення діяльності Спілки може відбуватися шля­хом реорганізації або ліквідації. Реорганізація Спілки від­бувається згідно з рішенням з'їзду. Ліквідація Спілки мож­лива за рішенням з'їзду або суду. У разі ліквідації ство­рюється ліквідаційна комісія.

Кошти та майно Спілки не можуть перерозподілятися між членами Спілки і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі.

Висновок: Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднува­тися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповід­но до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міні­стерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово пові­домляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.

3. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

3.1. Мета створення, склад та порядок формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність " для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення пи­тань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Сева­стополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної. Формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та організаційне забезпечення їх діяльності по­кладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Київську і Севастопольську міські Ради народ­них депутатів.

Атестаційна палата утворюється у складі 11 членів, до неї входять 4 адвокати, 4 судді та по одному представнику від Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад народних депу­татів, управління юстиції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської місь­кої державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України.

Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття ад­вокатською діяльністю або про відмову у видачі свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати. Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно че­рез рік.

Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради міністрів Автономної Респуб­ліки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів Украї­ни. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів па­лати. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені юристи та народні депутати.

Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на за­няття адвокатською діяльністю або на притягнення адво­ката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскар­жені у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури.

Відповідно до Положення про кваліфікаційно-дисциплі­нарні комісії адвокатури, затвердженого Указом Прези­дента України від 5 травня 1993 р. № 155/93, строк повно­важень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії становить три роки починаючи з дня першого засідання комісії. Ос­новним завданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії є визначення рівня професійних знань осіб, які мають на­мір займатися адвокатською діяльністю, та вирішення пи­тань про дисциплінарну відповідальність адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія є юридичною особою, має штамп і печатку зі своїм найменуванням.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє у складі двох палат — атестаційної та дисциплінарної.

Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію очолює голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням на альтернативній основі з числа членів палат на першому засіданні комісії, що має бути скликане у 15-денний строк з часу сформування. Заступниками голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії за посадою є голови палат комісії. Голова комісії і голови палат не можуть працювати на цих посадах більше ніж два строки підряд.

Палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії очолює голова, якого обирають більшістю голосів від загальної кількості членів палати таємним голосуванням на альтер­нативній основі при вільному висуненні кандидатів з членів палати на першому її засіданні. Голова палати має заступника, який обирається в такому самому порядку, як і голова. Голова атестаційної палати одночасно є головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Члени палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії — адвокати — обираються на загальних зборах (конференції) адвокатів Автономної Республіки Крим, області, міст Киє­ва, Севастополя, судді — на конференції суддів Автоном­ної Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя. Представники відділення Спілки адвокатів України як члени палат обираються на зборах відділення Спілки. Чле­ни палат — адвокати, судді та представники відділення Спіл­ки адвокатів України — обираються таємним голосуван­ням на альтернативній основі при вільному висуненні кан­дидатів. Обраним вважається кандидат, за якого подано більше половини голосів учасників зборів (конференції). Представник обласної, Київської та Севастопольської місь­кої ради як член атестаційної палати обирається відповід­ною радою. Представник Ради міністрів Автономної Рес­публіки Крим призначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим. Члени палат — представники Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Авто­номній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міського управлінь юстиції — призначаються начальником відповідного управління юстиції.

Ведення документації палати кваліфікаційно-дисциплі­нарної комісії, облік і зберігання справ здійснює секретар, який обирається на першому засіданні палати з її членів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія:

• видає свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

• приймає Присягу адвоката України;

• припиняє адвокатську діяльність, анулює свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та рішення атестаційної палати про видачу такого свідоцтва;

• здійснює контроль за додержанням адвокатами зо­бов'язань, що випливають з Присяги адвоката України, ак­тів законодавства України і Правил адвокатської етики;

• виявляє причини та умови вчинення адвокатами дис­циплінарних проступків, надання правової допомоги на низькому професійному рівні та розробляє рекомендації сто­совно заходів, спрямованих на усунення цих причин і умов;

• ухвалює рішення про підвищення кваліфікації адво­катів та організовує їх виконання;

• обирає представників до складу Вищої кваліфікацій­ної комісії адвокатури.

У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону Украї­ни "Про адвокатуру та адвокатську діяльність ", інших актів законодавства і Присяги адвоката України дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. На підставі цього документа відповідна кваліфікаційно-дисциплінарна ко­місія приймає рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на за­няття адвокатською діяльністю. Якщо комісія не пого­диться з рішенням палати, вона може його скасувати і по­вернути справу на новий розгляд до дисциплінарної пала­ти з поновленням строку розгляду справи або своїм рішен­ням закрити дисциплінарну справу.

3.2. Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її палат, порядок їх роботи

Атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної ко­місії:

• розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адво­катською діяльністю;

• допускає осіб або відмовляє їм у допуску до складання кваліфікаційних іспитів;

• приймає кваліфікаційні іспити;

• ухвалює рішення про видачу або відмову у видачі сві­доцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії:

• розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, по­ станови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії або її членів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, установ, організа­цій на дії адвокатів;

• вирішує питання про притягнення адвоката до дис­циплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дис­циплінарного стягнення або про відмову у притягненні ад­воката до дисциплінарної відповідальності;

• узагальнює дисциплінарну практику палати та адво­катських об'єднань за рік.

Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії реалізуються на засіданнях комісії, скликання та прове­дення яких здійснюється відповідно до правил, встановле­них для засідань палат, головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (його заступниками) з урахуванням кількіс­ного складу обох палат із застосуванням правил про кво­рум, порядок прийняття рішень тощо.

Підготовка засідання палати забезпечується її головою, заступником голови або за дорученням голови одним з членів палати. Голова палати визначає час і місце проведення засі­дання палати і не пізніш як за 10 днів повідомляє про це осо­бам, щодо яких вирішуватиметься питання, та іншим осо­бам, які повинні взяти участь у засіданні палати.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та її палати ма­ють право запитувати та одержувати безоплатно необхідну для здійснення їх повноважень інформацію від судів, слід­чих органів, органів юстиції, прокуратури, внутрішніх справ, інших органів виконавчої влади, адвокатських об'єд­нань, адвокатів, підприємств, установ, організацій, а також від громадян (за їх згодою). Органи та службові особи, до яких надійшов запит, повинні не пізніш як через 10 днів да­ти відповідь кваліфікаційно-дисциплінарній комісії.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія щорічно запи­тує від адвокатських об'єднань звіти про якість надання правової допомоги, які складаються за результатами про­ведених ними перевірок, і в разі потреби має право переві­рити достовірність цих звітів. Перевірки можуть бути здій­снені з ініціативи комісії або за поданням однієї з палат і в разі надходження до кваліфікаційно-дисциплінарної ко­місії (або її палати) скарг (окремих ухвал, подань, поста­нов) про порушення, вчинені адвокатом адвокатського об'єднання (адвокатом, що практикує індивідуально), або низький рівень наданої ним правової допомоги. Під час проведення перевірок члени кваліфікаційно-дисциплінар­ної комісії мають право вимагати від адвокатів і членів керівних органів адвокатських об'єднань особистих пояс­нень щодо питань, які мають бути з'ясовані під час пере­вірки. Результати перевірки розглядаються на засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії та враховуються у плануванні заходів щодо підвищення кваліфікації адво­катів, забезпечення додержання ними Правил адвокат­ської етики, усунення причин і умов, що перешкоджають здійсненню адвокатами завдань, покладених на адвокату­ру. На підставі матеріалів перевірки голова кваліфікацій­но-дисциплінарної комісії може вносити подання до дис­циплінарної палати комісії про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або покладення на нього обов'язку підвищити свою кваліфікацію.

Засідання палати є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини членів палати. Палати про­водять засідання за потреби, але з обов'язковим додержан­ням установлених строків розгляду заяв і справ. У необхід­них випадках можуть бути проведені спільні засідання па­лат. Засідання палати веде її голова, а в разі його відсут­ності — заступник або один з членів палати, обраний для цього рішенням палати. Усі члени палати в прийнятті рі­шення мають рівні права.

До початку розгляду заяви чи справи особа, яка подала заяву чи стосовно якої розглядається справа, має право за­явити відвід члену палати, якщо вона вважає, що член па­лати або його родичі зацікавлені в результатах розгляду, чи має сумнів у його об'єктивності з інших причин. Питан­ня про заявлений відвід вирішується іншими членами па­лати, присутніми на засіданні, без участі члена, якому за­явлено відвід, відкритим голосуванням більшістю голосів. У разі рівності голосів член палати вважається відведеним. Член палати, якому заявлено відвід, має право дати пояс­нення з приводу заявленого відводу.

Розгляд питань, що підлягають вирішенню на засіданні палати, починається з доповіді голови палати, заступника голови або одного з членів палати, який проводив поперед­нє вивчення поданих матеріалів. Потім заслуховуються за­прошені на засідання особи, досліджуються необхідні документи та матеріали. На засіданні палати ведеться прото­кол, який підписують голова і секретар палати.

Рішення атестаційної палати щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або щодо відмо­ви у видачі свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати.

Рішення дисциплінарної палати про притягнення адво­ката до дисциплінарної відповідальності приймається від­критим голосуванням двома третинами голосів від загаль­ної кількості членів палати.

Рішення викладається в письмовій формі з наведенням мотивів його прийняття і підписується головуючим на за­сіданні та членами палати, які брали участь у засіданні.

Член палати може особисто або разом з іншими членами палати викласти окрему думку щодо рішення палати. Окре­ма думка долучається до дисциплінарної справи. Якщо рі­шення у справі з окремою думкою не оскаржено, справа над­силається голові Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. Копія рішення палати в триденний строк надсилається (або видається) особі, щодо якої вирішувалося питання, а також органу або особі, за поданням (заявою, скаргою, по­становою, ухвалою) яких розглядалася справа.

У рішенні палати мають бути зазначені: назва кваліфі­каційно-дисциплінарної комісії, склад палати, місце і час розгляду заяви (справи), прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка подала заяву (щодо якої розглядається справа), її пояс­нення, зміст заяви (обставини справи), прийняте рішення у зв'язку із заявою (міра дисциплінарного стягнення або мотиви закриття справи).

Рішення про відмову в допуску до кваліфікаційних іс­питів, про анулювання рішення атестаційної палати або рі­шення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржене в місячний строк у Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури, а рішення про накладення на адвоката дисциплінарного стяг­нення і рішення про припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокат­ською діяльністю — в тримісячний строк у Вищій кваліфіка­ційній комісії адвокатури або в судовому порядку. Скарга на рішення чи дії кваліфікаційно-дисциплінарної комісії (або однієї з палат) подається в комісію (або її палату), яка його ухвалила, і в семиденний строк разом зі справою над­силається нею на розгляд до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду.

Члени палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії звіль­няються від виконання своїх службових обов'язків на час ро­боти комісії зі збереженням середньомісячного заробітку за рахунок коштів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Раз на рік палати підбивають підсумки своєї діяльності та розробляють заходи з підвищення її якості. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії щорічно аналізує роботу комісії, виносить на розгляд комісії підсумки її діяльності. Члени палат про свою роботу інформують орга­ни, які їх обрали або призначили.

Дата добавления: 2014-01-04