Основні джерела забруднення та газоподібні забруднювачі повітря техногенного походження та їх вплив на стан здоров’я людини

ПЛАН

1. Основні джерела забруднення та газоподібні забруднювачі повітря техногенного походження та їх вплив на стан здоров’я людини..

2. Наслідки забруднення атмосферного повітря для популяційного здоров’я населення.

3. Значення води для людського організму.

4. Вплив мінерального складу питної води на здоров’я людини.

5. Вода – як джерело інфекційних захворювань.

6. Грунти. Медико-екологічне значення грунтів.

7. Забруднення грунтів та здатність їх до самоочищення.

8. Іонізуюче забруднення довкілля та його вплив на здоров’я людини..

Життя людини без використання кисню з атмосфери немож­ливе. Зменшення вмісту кисню в повітрі спричинює кисневий голод, який супроводжується запамороченням, болем в області потилиці, зниженням гостроти зору, нудотою. Зменшення вмісту кисню до 8 % веде до падіння температури тіла, анурії, зневод­нення і смерті. Іонізоване повітря має лікувальні властивості. Природно іонізоване повітря є в горах, поблизу водоспадів, серед буйної зелені, в зоні морського прибою, поблизу гейзерів і т. її. Невели­ка концентрація негативних іонів підвищує працездатність, зни­жує кисневу нестачу, має лікувальну дію при ряді захворювань.

Атмосферне повітря згідно Закону України „ Про охорону навколишнього середовища” розглядається як об’єкт, що підлягає законодавчій охороні. Основними забруднювачами повітря України є підприємства чорної металургії(33%), енергетики (30%) вугільної промисловості(10%),хімічної та нафтохімічної промисловості(7%). Техногенне забруднення досягло такого рівня, коли здатність атмосфери до самоочищення недостатньо до повної нейтралізації шкідливих речовин, що надходять у атмосферу. Тому велике значення має облік та контроль за надходженням в атмосферу забруднюючих речовин.

Існуючі джерела природного забруднення атмос­фери прийнято ділити за походженням на біогенні та абіогенні, але найбільшу небезпеку для життя людини й живої природи мають забруднювачі повітря штучного (техногенного) походжен­ня. Головним чином існує три головних джерела забруднення атмосфери: промисловість, побутові котельні, транспорт. Основним забруднювачем атмосфери у містах, крім промисло­вих підприємств, є автомобілі. Вони викидають у повітря більш ніж 200 різних речовин, серед яких дуже сильні отрути: оксид вуглецю, оксиди азоту, сполуки свинцю, ароматичні альдегіди, канцерогенні вуглеводні (в тому числі 1,2-бензипірен), формальдегід, який вик­ликає пошкодження центральної нервової системи. Монооксид азоту (N0) виникає в малих кількостях при роботі двигунів внутрішнього згорання. У вихлопних газах присутній також NО₃, який утворюється не тільки при роботі двигунів автомобілів, а також і при повільному окисленні N0. Крім того автомобільні двигуни викидають у атмосферу продукти неповного згоряння, в основному вуглеводи — олефіни й альдегіди, які, окислюючись в атмосфері, дають пероксіацилнітрати, що мають подразнюючу дію на зір і перешкоджають диханню. Ці сполуки також беруть участь в утворенні смогу.

Таблиця Вплив вихлопних газів автомобілів на здоров'я людини (за X. Ф. Френчем, 1992 рік)

Шкідливі речовини	Наслідки дії на організм людини
Оксид вуглецю (ІІ)	Шкодить абсорбуванню кисню кров'ю. По­слаблює розумові здібності, сповільнює рефлекси, викликає сонливість, може бути причиною втрати свідомості
Свинець	Впливає на кровоносну, нервову та сечо­статеву системи, викликає, можливо, зни­ження розумових здібностей у дітей, від­кладається в кістках
Оксиди азоту	Можуть підвищувати сприятливість орга­нізму до вірусних захворювань, подразню­вати легені, викликати бронхіт І пневмонію
Озон	Подразнює слизову оболонку органів ди­хання, викликає кашель, порушує роботу легенів, знижує опір до простудних захво­рювань; може загострювати хронічні зах­ворювання серця, а також викликати аст­му, бронхіт
Токсичні викиди (важкі метали)	Сприяють виникненню новоутворень, пору­шенню статевої системи І розвитку дефек­тів у немовлят

Вихлопні гази автомобілів розповсюджуються на відстань 20—30 м. Вони створю­ють поблизу джерела забруднення концентрації шкідливих речо­вин, що в десятки разів перевищують гранично допустимі.

Експерти ВООЗ вважають, що вихлопні гази автомобілів —причина 70 % дитячих і понад 60 % захворювань дорослих.Значна забрудненість атмос­фери навколо промислових підприємств є основною причиною легеневих та алергічних захворювань населення, особливо дітей. Кількість випадків бронхіальної астми в промислових центрах майже вдвічі більше в порівнянні з сільською місцевістю. Тільки одна дитина з чотирьох вважається здоровою.

Оксид вуглецю (СО) – найрозповсюдженіший додаток в атмосфері. Вміст СО в природних умовах від 0,01 до 0,2 мг/м³ . Основна маса викидів СО утворюється в процесі спалення органічного палива, внаслідок неповного згоряння. Вміст СО в межах великих міст коливається в межах 1- 250 мг/м^3, при середньому значенні 20 мг/м³ . Найбільш висока концентрація - на вулицях і площах міст з інтенсивним рухом. Висока концентрація призводить до фізіологічних змін, а концентрація більше 750 мг/м³ – до смерті.

Ступінь впливу СО на організм людини залежить також від часу експозиції і виду діяльності людини. Наприклад, при вмісті СО в повітрі 10-50 мг/м³ , при експозиції 60 хв. Розвиваються легкі порушення фізіологічної діяльності організму. При важкій фізичній роботі отруєння настає в 2-3 рази швидше. Утворення карб оксигемоглобіну процес оборотний, через 3-4 год його вміст в крові зменшується в 2 рази. Час перебування СО в природі складає 2-4 місяці.

Діоксид сірки – безколірний газ з різким запахом. На його долю приходиться до 95 % загального числа сірчистих сполук, які потрапляють в атмосферу від антропогенних джерел. До 70 % викидів SO₂ утворюється при згоранні вугілля, мазуту- близько 15 %. SO₂, який входить в склад димових газів, утворюється внаслідок окислення сірки, яка міститься в вугіллі в межах від 0,3 до 8%. Концентрація SO₂ в димових газах залежить від вмісту сірки у вугіллі, коефіцієнту залишкового повітря в топці котла, технології спалення і визначення по матеріальному балансу.

Діоксид сірки швидко розчиняється в крові і поширюється по кровоносній системі. Він викликає гіпертрофію органів, активізує слизовиділення, змінює фагоцитоз.При концентрації SO₂ в повітрі 20-30 мг/м³ подразнюється слизова оболонка роту та очей, в роті з’являється неприємний присмак. Загострюються захворювання дихальних шляхів людини. При більш високих — гальмується активність обмінних і ферментативних процесів, виникає запалення очей, дихальних шляхів, бронхів, з’являється загальна слабкість, головний біль, задуху. Сір­чистий ангідрид виявив тенден­цію до зв'язку із захворюваністю ендокринної системи та хвороба­ми системи кровообігу, збільшення захворювань на рак.

Сірководень та сірковуглець- основними джерелами викидів є підприємства по виготовленню штучного волокна, цукру, коксохімічні, нафтопереробні підприємства. В атмосфері при взаємодії з іншими забруднювачами повільно окислюються до SO₂.

Сірководень, що виникає при добуванні вугілля в шахтах, на цукрових заводах при переробці сировини, у шкіряній та нафтовій промисловості, хімічній (штучний шовк), а також при гнитті органіки, у стічних водах та ін., є сильною отрутою і має подраз­нюючу дію. Він вражає нервову і кровоносну системи, пригнічує тканинний обмін в організмі, сильно подразнює слизові оболон­ки (очей, дихальних шляхів). При високих концентраціях насту­пає головний біль, слабкість, непритомність, розвиваються роз­лад серцевої діяльності, набряки легенів.

Оксиди азоту у великих кількостях виділяють ТЕС і двигуни автомобілей, виробництво вибухових речовин та азотної кислоти. Основними джерелами викидів є підприємства, що виготовляють азотні добрива та нітрати, нітросполуки, віскозний шовк, целулоїд.

NО – діє на нервову систему людини, викликає параліч і судоми, зв’язує гемоглобін крові і викликає кисневе голодування. При взаємодії з водою утворюється азотна кислота, яка вражає дихальні шляхи та викликає набряк легень. Дія діоксиду азоту дещо відрізняється від дії діоксиду сірки. Проникаючи в легені, він розчиняється в кровоносній системі, але, будучи сильним окислювачем, безпосередньо вражає легеневі тканини. У бронхах і альвеолах патологічні зміни проявляються вже в концентраціях, які реально спостерігаються в містах Симптоми нагадують емфізему(розширення) легень. Діоксид азоту викликає не тільки зміну клітин і тканин, але й знижує бактеріальний захист легень.

Формальдегід виражено впли­ває на захворюваність органів дихання і має виражену тенден­цію до зв'язку з нервовими хворобами, є потужним канцерогеном.

Сполуки фтору – джерела забруднення підприємства по виробництву алюмінія, емалей, скла, кераміки, сталі, фосфорних добрив. Фтормісні сполуки потрапляють в атмосферу в вигляді токсичних фторводню або фториду натрію. Похідні фтора є потужними інсектицидами.

Пил Організм при значній концентрації пилу не в змозі виводити його, і він накопичується в бронхах, легенях, викликає різні хронічні захворювання. Особливо небезпечний азбестовий пил, дуже маленькі частинки якого при тривалому попаданні до організму можуть сприяти виникненню ракових захворювань.

Дата добавления: 2014-01-04