Вимоги пожежної безпеки щодо обладнання АЗС засобами протипожежного захисту

Для протипожежного захисту АЗС повинні передбачатись:- застосування пересувної пожежної техніки;- зовнішній протипожежний водопровід та/або водойми (резервуари);- установки пожежної сигналізації;- установки пожежогасіння (автоматичні, автономні);- системи оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей;- первинні засоби пожежогасіння.Вогнегасники, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні мати сертифікати відповідності. Влаштування протипожежного водопостачання для зовнішнього пожежогасіння АЗС повинно здійснюватись згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 «Водоснабжение. Наружные сети и сооружения».Зовнішнє пожежогасіння АЗС повинно бути від водойми (пожежного резервуара) або не менш ніж від 2 пожежних гідрантів.Водойми (пожежний резервуар), гідранти повинні розташовуватися на відстані не більше 200 м від АЗС, але не ближче 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок.Загальна місткість водоймищ (пожежних резервуарів) повинна становити:- для АЗС рідкого моторного палива, АГНКС та АГЗП-стаціонарних - не менше 100 м³;- для АГЗС та БП АЗС - не менше 200 м³.Максимальний час відновлення об'єму води для зовнішнього пожежогасіння повинен бути не більше 24 годин. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння АЗС визначаються розрахунком як сумарні витрати води на пожежогасіння будинків та споруд і на охолодження наземних резервуарів для палива. Витрати води на пожежогасіння будинків АЗС визначаються згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 (для будинків сервісного обслуговування водіїв і пасажирів, а також будинків для персоналу АЗС - як для громадських будинків, а для будинків сервісного обслуговування транспортних засобів - як для виробничих будинків), але не менше 10 л/с. Загальні витрати води на охолодження наземних резервуарів палива повинні прийматись не менше 15 л/с.Розрахункова тривалість гасіння пожежі на АЗС та подавання води на охолодження наземних резервуарів повинна прийматись не менше 60 хв.Витрати води на зовнішнє пожежогасіння БП АЗС крім цього повинні включати витрати води на охолодження АЦ, наземно розташованого обладнання з СВГ. Інтенсивність подавання води на охолодження АЦ і наземно розташованого обладнання з СВГ слід приймати:- для поверхні АЦ - 0,1 л/с на 1 м² поверхні, що захищається;- для місць розташування технологічного обладнання, у т.ч. ємкості, штуцери і запобіжні клапани, вузли запірної арматури, трубопроводи та обладнання насосної - 0,5 л/с на 1 м² поверхні, що захищається. За умови розміщення поза межами населених пунктів та забезпечення пересувними установками порошкового пожежогасіння з масою заряду вогнегасного порошку не менше 240 кг, зовнішнє протипожежне водопостачання може не передбачатись:на АЗС рідкого моторного палива, де застосовуються підземні резервуари та відсутні приміщення сервісного обслуговування;на АГНКС, де відсутні приміщення сервісного обслуговування;на АГЗС (АГЗП-стаціонарних, АГЗП-тимчасових), розташованих від прилеглих будинків та споруд на відстані понад 300 м. Види, кількість і порядок розміщення первинних засобів пожежогасіння повинні передбачитись відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004) та Типових норм належності вогнегасників (НАПБ Б.03.001-2004). Усі приміщення АЗС, крім приміщень категорії Д та приміщень з мокрим процесом (санітарні вузли, душові, приміщення для миття автомобілів тощо), повинні бути обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації.Приміщення категорії В площею понад 20 м², торгівельні зали та складські приміщення з наявністю легкозаймистих і горючих речовин незалежно від площі, приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 м², а також приміщення БП АЗС, АГЗС об'ємом 500 м³ та більше, у яких розміщується обладнання для перекачування скрапленого вуглеводневого газу, яке входить до складу технологічної системи АЗС, повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння.Для обладнаня цих приміщень дозволяється застосовувати автономні установки пожежогасіння. При цьому, варто враховувати, що:- якщо автономна установка пожежогасіння не забезпечує подавання сигналу про пожежу, то обладнані нею приміщення додатково обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією;- площа або об’єм захищуваних приміщень не повинні перевищувати значень показників «захищувана площа» або «захищуваний об'єм» відповідної установки. ПРК повинні оснащуватися автономними установками пожежогасіння або пересувними вогнегасниками.Суміщені в одному корпусі ПРК рідкого моторного палива та СВГ повинні оснащуватися автономними установками пожежогасіння та пересувними вогнегасниками. За наявності технічної можливості, яка уточнюється підрозділами Державної пожежної охорони, сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні виводитися на пульти централізованого пожежного спостереження.У разі спрацювання установки пожежної сигналізації у приміщенні АЗС повинні бути забезпечені в автоматичному режимі:- подавання сигналу про пожежу у приміщення операторської з цілодобовим перебуванням у ньому персоналу АЗС;- припинення операцій з наповнення резервуарів паливом;- перекриття запірної арматури на трубопроводах подавання СВГ до резервуара та парів СВГ у вільний простір АЦ;- відключення всіх ПРК, компресорного та насосного обладнання;- подавання сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження Державної пожежної охорони.

Протипожежний режим (р.7.12 ППБУ)

Загальні вимоги

До роботи на АЗС повинні допускатися лише особи, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення.

Автомобілі, що чекають черги для заправлення, повинні знаходитися біля в'їзду на територію АЗС, поза зоною розміщення паливних резервуарів і колонок.

Забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території.

На АЗС мають бути вивішені на видних місцях плакати, які містять обов'язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки.

Місця заправлення та зливання нафтопродуктів в нічний час повинні освітлюватися.

Кришки зливних та замірних труб, люків оглядових та зливних колодязів повинні утримуватися закритими.

Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах повинно здійснюватися спеціально призначеними для цієї мети стандартними вимірювальними приладами (пристроями).

Зливати нафтопродукти в підземні резервуари необхідно закритим способом (трубопроводом або через шланг).

Перед зливанням нафтопродукту з автоцистерн у резервуар слід заміряти рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання повинен контролюватися працівником АЗС та водієм автоцистерни.

Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, що виключає можливість іскроутворення у разі ударів об корпус резервуара, і заземлені.

Автоцистерни під час зливання повинні бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднування до заземлювального пристрою (струбцину, спеціальний наконечник тощо). Кожна цистерна автопотяга повинна бути заземлена нарізно до повного зливання з неї нафтопродуктів.

Для захисту від прямих ударів блискавки і заземлення високих потенціалів усі металоконструкції та електропровідні неметалеві частини технологічного обладнання (резервуари, трубопроводи, паливороздавальні колонки тощо) мають бути приєднані до заземлювального пристрою.

Кожне технічне обслуговування, ремонт, перевірка роздавальних колонок повинно фіксуватися в журналі обліку ремонту устаткування.

Очищення резервуарів повинно здійснюватися не рідше 1 разу на 2 роки відповідно до вимог ГОСТ 1510-84 «Нефть и нефтепродукты. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение», а також у разі заміни марки нафтопродукту.

За герметичністю фланцевих, різьбових та інших типів з'єднань у колонках, роздавальних рукавах, трубопроводах та арматурі повинен бути встановлений постійний нагляд, витікання, що виникло, слід негайно усунути.

Кришки оглядових і приймальних колодязів, а також колодязів очисних споруд повинні виконуватися з негорючих матеріалів або матеріалів групи горючості Г1 та унеможливлювати іскроутворення під час ударів. Їх дозволяється відкривати лише для проведення технологічних операцій, профілактичних заходів, вимірів і добору проб.

Для відкривання і закривання пробок металевої тари та проведення інших робіт у вибухонебезпечних зонах на АЗС повинен бути набір інструменту з металу, що не утворює іскор.

Ефективність вентиляційних установок повинна перевірятися щорічно спеціалізованими організаціями з відміткою в журналі.

Під час заправлення на АЗС слід дотримуватися таких вимог:

- мотоцикли й моторолери подаються до бензоколонок з непрацюючими двигунами, пуск та вимкнення яких мають здійснюватися на відстані не менше 15 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом, з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправлення;

- нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки. Допускається відпускати власникам індивідуального транспорту нафтопродукти в спеціально призначені для цього каністри. Забороняється відпускати паливо в іншу скляну тару та тару з полімерних матеріалів;

- облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до пуску двигунів водіями насухо протираються;

- випадково розлиті на землю нафтопродукти необхідно засипати піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення робочого дня вивозяться з території АЗС;

- відстань між автомобілем, який знаходиться під заправленням, та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі - не менше 1 м; при цьому для кожного транспортного засобу повинна бути забезпечена можливість маневрування та виїзду з території АЗС.

На АЗС забороняється:

- заправлення транспортних засобів з працюючими двигунами;

- проїзд автотранспорту над підземними резервуарами;

- робота в одязі та взутті, облитих бензином;

- заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири;

- заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими горючими газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо);

- в'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками;

- відпускання палива роздавальними колонками, котрі підключені до заповнюваних резервуарів (під час зливання нафтопродуктів);

- приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни;

- використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів;

- експлуатація вибухозахищеного електрообладнання зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією;

- експлуатація АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні.

Вимоги під час експлуатації пересувних автозаправних станцій

ПАЗС повинні розміщуватися на спеціально відведених майданчиках за погодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду.

На кожній ПАЗС повинні бути нанесені фарбою написи «Пересувна АЗС», «Вогненебезпечно» та знак класифікації вантажу.

Кожна ПАЗС має бути укомплектована первинними засобами пожежогасіння і повинна мати інструкцію щодо заходів пожежної безпеки для водія-заправника.

Перед початком відпускання нафтопродуктів водій-заправник зобов'язаний:

- забезпечити надійне гальмування автомобіля й причепа на майданчику;

- надійно заземлити ПАЗС (вертикальний заземлювач під час установлення забивають у землю на глибину 0,5-0,6 м);

- підготувати до застосування первинні засоби пожежогасіння;

- надійно зафіксувати дверцята шафи паливороздавальних агрегатів під час відкривання, протерти підлогу шафи;

- перевірити герметичність трубопроводів та паливороздавальних агрегатів, у разі необхідності негайно усунути несправності, що виникли.

Вимоги під час експлуатації контейнерних автозаправних станцій

Кожна АЗС піддається випробуванню для підтвердження відповідності вимогам технічних умов не рідше 1 разу на 3 роки, про що має бути складений акт.

Перед роботою АБП необхідно:

- відчинити двері та зафіксувати їх;

- провітрити приміщення впродовж не менше 15 хв.;

- переконатися у справності електроживлення, заземлення, засобів пожежогасіння, герметичності трубопроводів та колонки.

Забороняється:

- зливання палива з автоцистерни через замірний люк;

- здійснення приймання палива за умови повного бака АБП;

- приймання нафтопродуктів за наявності нещільностей у з'єднаннях вентилів та трубопроводів, у випадку наявності підтікання;

- залишення без нагляду відкритими блок-пункту і контейнера зберігання.

До паспорта (інструкції) КАЗС повинні бути занесені номер телефону, прізвище, посада особи, відповідальної за її безпечну експлуатацію.

Висновок: Знання вимог пожежної безпеки до автозаправних станцій дозволить, при відповідному їх практичному застосуванні, створити належні умови для забезпечення їх пожежної безпеки.

Висновок по лекції: В системі профілактичних заходів питання протипожежного захисту автозапраних станцій займає особливе місце. Знання пожежної небезпеки автозапраних станцій у комплексі з протипожежними вимогами до них дозволить, при відповідному їх практичному застосуванні, запобігти виникненню пожеж та загибелі людей на них.

Приклади пожеж

03/12/03

Дата добавления: 2014-01-04