Загальні положення. Щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій

Щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій

ІНСТРУКЦІЯ

1.1 Ця Інструкція визначає вимоги пожежної безпеки до об’ємно-планувальних, конструктивних рішень автозаправних станцій, призначених для заправлення автотранспорту бензином, дизельним паливом, стисненим природним газом, скрапленим вуглеводневим газом, а також автозаправних комплексів, на яких, окрім заправлення автотранспорту, здійснюються його сервісне обслуговування та/або сервісне обслуговування водіїв та пасажирів.

1.2 В Інструкції наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Автозаправна станція -комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту) (далі – автотранспорт).

Автозаправний комплекс – автозаправна станціяз об’єктами (будинками, спорудами, приміщеннями) сервісного обслуговування водіїв, пасажирів (роздрібна торгівля продуктами харчування), автотранспорту (технічного обслуговування, миття автомобілів, роздрібна торгівля запасними частинами, мастильними речовинами).

Автомобільна газозаправна станція (далі – АГЗС) – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленими вуглеводневими газами.

Скраплені вуглеводневі гази (далі – СВГ) – суміш скраплених (зріджених) газів пропану та бутану.

Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (далі –АГНКС) – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки стисненим природним газом.

Стиснений природний газ (далі – СПГ) – стиснений газ метан.

Багатопаливна автозаправна станція (далі – БП АЗС) – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин та/або дизельне паливо), СВГ і СПГ.

Блочна автозаправна станція – автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням паливороздавальних колонок (далі – ПРК) над резервуаром зберігання палива та виконана як цілісний заводський виріб.

Контейнерна автозаправна станція – автозаправна станція з наземним або надземним (далі – наземним) розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням ПРК у контейнері зберігання палива та виконана як цілісний заводський виріб.

Модульна автозаправна станція – автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива.

Традиційна автозаправна станція – автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів зберігання палива і ПРК.

Паливозаправний пункт (далі - ПЗП) – автозаправна станція, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству.

Пересувна автозаправна станція (далі – ПАЗС) – автозаправна станція, технологічне обладнання якої встановлено на базі автомобільного шасі, причепі чи напівпричепі; виконана як цілісний заводський виріб.

Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт (далі – АГЗП-стаціонарний) – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із стаціонарних резервуарів ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання” (далі – ДБН В.2.5-20-2001).

Тимчасовий автомобільний газозаправний пункт (далі – АГЗП–тимчасовий) – автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із автогазозаправника заводського виготовлення з резервуаром ємністю відповідно до ДБН В.2.5-20-2001.

Заправний острівець – технологічний майданчик, на якому встановлено одну або декілька ПРК.

Контейнер зберігання палива – цілісний заводський виріб, до складу якого входять резервуар для зберігання палива, ПРК та інше технологічне обладнання.

Майданчик для автоцистерни – технологічний майданчик, на якому встановлюється автоцистерна (далі – АЦ) під час зливно-наливних операцій на автозаправних станціях.

Місця масового перебування людей – місця з одночасним перебуванням 100 людей і більше (зупинки громадського транспорту, ринки, майданчики для ігор дітей, занять фізкультурою тощо).

Операторська – приміщення з робочим місцем оператора автозаправної станції, електричною щитовою і побутовим блоком, які розташовані в окремому будинку або будинку з приміщеннями сервісного обслуговування водіїв та/або пасажирів, автотранспорту.

Технологічне обладнання автозаправної станції – комплекс обладнання, що спеціально сконструйоване, змонтоване і використовується для приймання, зберігання та заправлення паливом автотранспорту.

Автономна установка пожежогасіння – установка пожежогасіння, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини незалежно від зовнішніх сигналів керування і джерел живлення та без втручання людини.

Сельбищна територія – ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у тому числі навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожня і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об’єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

1.3 Вимоги Інструкції поширюються на проектування автозаправних станцій, автозаправних комплексів (далі – АЗС), у тому числі під час їх реконструкції чи технічного переоснащення, зазначених у пункті 1.2 Інструкції, і є обов’язковими для виконання юридичними та фізичними особами незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

1.4 Під час проектування АЗС слід керуватись нормативно-правовими актами та іншими нормативними документами.

1.5 У проектній документації на АЗС застосовують пожежо-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, будинків, приміщень, що встановлена розділом 2 ДБН В.1.1-7-2002 “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва” (далі – ДБН В.1.1-7-2002).

1.6 Технологічне обладнання, що передбачається проектною документацією, повинно мати технічні умови, які погоджені з органами державного пожежного нагляду відповідно до Інструкції про погодження з органами державного пожежного нагляду проектів національних стандартів, стандартів організацій, норм, правил, технічних умов, інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, та підготовку відгуків щодо них, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 02.09.2004 № 38 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.09.2004 за № 1158/9757 (НАПБ Б.05.013-2004).

1.7 Придбане за кордоном технологічне обладнання вводиться в експлуатацію лише за умови його відповідності вимогам нормативних актів з питань пожежної безпеки.

Дата добавления: 2014-01-04