Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Школи глобалістики

Читайте также:
  1. Варіант другий. Ваша 13-річна прийомна донька прийшла із школи і сказала, що її вчитель проявляв до неї сексуальну увагу, алеВи не повинні нікому про це говорити.
  2. Виникнення психологічних знань психологи вищої школи як нової галузі
  3. Виникнення філософії у Греції. Перші філософські школи та філософи.
  4. Директором школи
  5. Етапи становлення глобалістики.
  6. Завдання психологи вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
  7. Зародження класичної школи політекономії: В. Петті, П. Буагільбер
  8. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
  9. І. Психологія вищої школи як напрямок сучасної педагогічної психології. Напрямки психології вищої школи.
  10. Кембриджська школа– сформувалася у 90-х рр. ХІХ ст. в Англії й започаткувала неокласичний напрям в економічній теорії. Засновником і лідером школи став Альфред Маршалл.
  11. Криза 6-7 років, проблема готовності дитини до школи
  12. Лекція 3-6. Особливості вивчення освітніх галузей початкової школи

Таким чином, відповідно до цих критеріїв, глобальною можна вважати проблеми, які виникають в результаті об’єктивного розвитку суспільства, носять планетарний характер, зачіпають інтереси всіх народів і держав, загрожують всьому людству,потребують невідкладних рішень і вимагають зусиль всього світового співтовариства.

У 1972 була опублікована перша доповідь Римського клубу «Межі зростання». З цієї доповіді і бере початок глобалістики як науки.

Таким чином, глобалістика первинно стала утворюватись і як принципово новий напрям, де на перший план виступили інтеграційні процеси, і як сфера суспільної практики, що охоплювала міжнародну політику, економіку та ідеологію.

Попередником глобалізації на цьому етапі виступала футурологія( наука прогнозування майбутнього)

У 1968 році найбільш відомі футурологи 30 краї світу створили Римський клуб, що досить швидко став впливовим міжнародним органом, що досліджував майбутні тренди розвитку. Члени Римського клубу зайнялися глобальним моделюванням за двома основними напрямами – дослідженням меж і спрямованості зростання економіки і дослідження в галузі людських взаємовідносин і взаємодій.

2-ий етап розвитку глобалістики припадає на середину 1970-х рр.. в цей час провідні країни Заходу були уражені серією структурних криз, серед яких найбільш гострою стала енергетична. Дослідження природи криз та шляхів їх врегулювання стало основним змістом глобалістичних досліджень на цьому етапі.

Саме в цей період визначилися певні критерії, за якими проблема може розглядатись як глобальна. Критерії:

всезагальний характер глобальних проблем, що виключає можливість їх вирішення силами однієї держави

підвищений ступінь небезпеки, оскільки їх виникнення та наслідки є небезпечними для всієї цивілізації

високий ступінь змінності, оскільки ступінь їх гостроти може суттєво змінюватись в залежності від результатів сучасної людської діяльності

поступовий характер посилення негативного впливу на всі сфери людської життєдіяльності , ступінь якого є прямо пропорційним темпам розвитку НТП

має місце зміна пріоритетності в градації самих проблем, оскільки ймовірність негативних наслідків у випадку несвоєчасних і неадекватних мір може мати незворотний характер.

 

В науковій літературі існує великий перелік глобальних проблем, де їх кількість коливається від 6 до 45, це пояснюється тим, що поряд із глобальними проблемами існує ще велика кількість приватних (державних)

 

Існує також різноманітні класифікації глобальних проблем. Зазвичай серед них виділяють:

- Проблеми найбільш «універсального» характеру;



- Проблеми природно-економічного характеру;

- Проблеми соціального характеру;

- Проблеми змішаного характеру.

Класифікація глобальних проблем ,запропонована МВФ

1. найбільш універсальні проблеми політ. і соц-економ. характеру (запобігання ядерної війни, забезпечення сталого розвитку світового співтовариства)

2. проблеми природно-економічного характеру (продовольча, екологічна)

3. проблеми соціального характеру (демографічна, дефіциту демократії)

4. проблеми змішаного характеру, що ведуть до загибелі людей (регіональні конфлікти, технологічні аварії, природні катастрофи)

5. проблеми суто наукового характеру (освоєння космосу)

6. малі проблеми синтетичного характеру (бюрократизація, і т.п.

 

В той же час існує шість базових типів глобальних проблем:

1) демографічні проблеми – триваюче зростання чисельності населення з протилежним вектором по різних цивілізаціях;

2) екологічні проблеми – неминуче наближення остаточного виснаження ряду видів мінеральних, водних, лісових ресурсів за умов зростання обсягів забруднення навколишнього середовища і невідворотності настання парникового ефекту, виникнення та розвиток світової екологічної загрози у вигляді неконтрольованої зміни клімату Землі. 3)технологічні проблеми – монопольне оволодіння постіндустріальним способом виробництва невеликою групою розвинутих цивілізацій за умов посилення технологічної відсталості і втрати конкурентоспроможності іншими державами.

4) економічні проблеми – надмірна поляризація багатства, рівня і якості життя цивілізацій

5) геополітичні проблеми – нав’язування атлантичної версії глобалізму зі сценарієм побудови одно полярного світу і всепланетарний диктату з боку Західної цивілізації за умов зростаючого опору інших цивілізацій.

6). Соціокультурні проблеми – протистояння ладу суспільних цінностей та мультикультурного ладу, що народжується за допомогою використання інформаційних потоків.

 

З середини 1980-х рр.. починається третій етап розвитку глобалістики. Його специфіку визначили історичні зміни на політичній карті світу. На новому етапі посилились дослідження прикладних проблем глобалістики. Військово-політичні дослідження що домінували в 1960-1970-х рр.. частково поступаються дослідженню ризику , упередженню катастроф, пом’якшенню їх наслідків. Все більше уваги приділяється до проблем регіонального характеру. Увага перемикається на соціально-політичну проблематику.

 

Варто зазначити, що в західній глобалістиці у загальному вигляді найбільш окреслено проявлялись два її крила: «технократичне» та «технопесимістичне». Представники першого у розв’язанні глобальних протиріч підкреслюють широкі можливості науки й техніки , надають важливе значення науково-технічному прогресу, наголошують на його вагомому значенні і впливі на життя суспільства. ( А. Тоффлер, Д. Белл)

«Технопесимісти» переносять відповідальність за негативні наслідки глобалізації тка загострення глобальних проблем на науков-технічний прогрес, великий міжнародний капітал, ТНК (У.Бек, Робертс, зелені, антиглобалісти).

 

Таким чином, всю множину напрямів (шкіл) глобалістики, що сформувались наприкінці другого- початку третього етапу її розвитку можна представити у вигляді 6 основних шкіл глобалістики:

еколого-економічна (виникла вже в 90-ті роки ХХ ст. прагне довести можливість поєднання екологічних і економічних інтересів у процесах глобального розвитку. В Україні сьогодні цей напрям є актуальним, він підтримується в дослідженнях вітчизняних вчених.)

- універсального еволюціонізму (закликають розглядати глобальну природу як самоорганізовану систему, реакція якої хоч і непрогнозована через величезну кількість критичних порогових факторів, але неминуча в довгостроковому плані. До того ж пропонується враховувати зворотну реакцію біосфери на процеси глобального розвитку)

- глобальної екології (запропонувала теорію глобальних рішень і компромісів. Ця школа розробила і запропонувала моделі глобальних наслідків ядерної війни, «ядерної зброї» і «ядерної зими» та соціологію глобального компромісу – концепцію «Глобальних інститутів згоди», які можуть добиватись стабільних ефективних компромісів .Доведена можливість світових угод кооперативного типу, що об'єднують зусилля і ресурси суверенних держав для вирішення планетарних завдань);

- контрольованого глобального розвитку (, яка починала з реалізації програми «Моделювання глобального розвитку», і яка мала своєю метою створення системи моделей альтернативного глобального розвитку і рекомендацій по вибору оптимальних управляючих стратегій. При цьому значна увага надавалась соціальним проблемам. Ця школа пропонувала розвивати глобалістику з позицій загальносоціологічної теорії і методології. Перехід до інформаційного суспільства розглядається як магістральний шлях вирішення глобальних проблем. )

- міжнародної політичної економії (відслідковує передумови встановлення нового світового порядку)

- економічної соціології. ( глобальні економічні процеси визначаються дією соціально-політичних інститутів. Межі цієї школи реалізуються моделлю «світової системи», «моделі глобалізації» і «моделлю детериторизації (глобальност)і».

- Модель «світової системи» пропонує розглядати не глобальну економіку, а така звану сучасну світову економіку, в межах якої виділяються групи країн, які утворюють Центр, периферію, напівперифірію. Групування відбувається не за географічним принципом, а за характером зв’язків. В Центрі відносини мають характер конкуренції, між Центром і периферією встановлюються відносини експлуатаційної залежності, напівперифірія знаходиться з усіма у відносинах змішаного типу. В межах моделі сформувались 2 напрямки:

§ 1) Кіндерс – глобалізація інтенсифікує відносини, які розповсюджуються на весь світ, пов’язують віддалені місця таким чином, що місце події формується подіями на далекій відстані і навпаки. Сучасна соціальна система формується у 4-х інституціональних вимірах: світова економіка, система нац.. держав, світовий військовий порядок, МПП.

§ 2) Склер -- ключовою особливістю сучасного етапу є формування системи транснаціональних практик, що реалізуються на трьох рівнях: економічному, політичному, ідеологічно-культурнгому.

Таким чином, можна зробити висновок, що основними постулатами сучасної глобалістики є:

—світ і світове людство є єдиним глобальним організмом;

—глобалізація світу — це об'єктивне історичне явище і процес, на який можна впливати і керувати об'єднаними, солідарними зусиллями людства;

—глобалізація несе в собі нові небачені можливості для розвитку людства і нові небачені загрози його існуванню;

— людство повинно об'єднатись перед явищем глобальних загроз і для вирішення глобальних проблем;

— глобальну кризу людства можна перебороти;

— глобальну катастрофу людства ще можна відвернути;

— глобальні проблеми — це не лише невирішені завдання, а й великі загрози всьому людству;

— глобальні інтереси треба ставити вище національних;

— глобальна інтеграція — це закономірність розвитку людства;

— сучасна людина, як найвища соціальна цінність, набула глобального характеру і стала в центрі процесів глобалізації;

— в майбутньому людство навчиться попереджувати виникнення глобальних проблем;

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Школи глобалістики

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 509; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Варіант другий. Ваша 13-річна прийомна донька прийшла із школи і сказала, що її вчитель проявляв до неї сексуальну увагу, алеВи не повинні нікому про це говорити.
  2. Виникнення психологічних знань психологи вищої школи як нової галузі
  3. Виникнення філософії у Греції. Перші філософські школи та філософи.
  4. Директором школи
  5. Етапи становлення глобалістики.
  6. Завдання психологи вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
  7. Зародження класичної школи політекономії: В. Петті, П. Буагільбер
  8. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
  9. І. Психологія вищої школи як напрямок сучасної педагогічної психології. Напрямки психології вищої школи.
  10. Кембриджська школа– сформувалася у 90-х рр. ХІХ ст. в Англії й започаткувала неокласичний напрям в економічній теорії. Засновником і лідером школи став Альфред Маршалл.
  11. Криза 6-7 років, проблема готовності дитини до школи
  12. Лекція 3-6. Особливості вивчення освітніх галузей початкової школи




studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.92.155.160
Генерация страницы за: 0.006 сек.