Зовнішні прояви серцевої діяльності

При кожному скороченні серця прослуховуються два звуки, що називаються тонами. Перший тон називається систолічним, він збігається з початком систоли шлуночків. Він тривалий, глухий і низький. Систолічний тон залежить від двох факторів - від шумів, що створюються стулковими клапанами і вібрації м'язів, що скорочується при систолі шлуночків. Другий тон - діастолічний, короткий, високий і звучний. Цей тон пов'язаний із закриттям півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії. Для вивчення серцевих тонів застосовують стетоскопи і фонендоскопи.

При захворюваннях серця, особливо клапанів, змінюються тони серця; до них можуть примішуватися шуми. Так, якщо з якоїсь причини відбувається ущільнення тканини півмісяцевих клапанів аорти, то вони при діастолі не закривають щільно отвір, що веде в аорту, і кров з аорти під тиском вертається у порожнину шлуночка. Тік крові, що йде з передсердь, зустрічається з током крові з аорти; це прослуховується як сильний і тривалий шум. Тому вислуховування (аускультація) тонів є важливим діагностичним прийомом.

Серце скорочується з певною частотою. Для кожного виду тварин частота скорочень за 1 хв є величиною досить постійною:

Вид тварини	ЧСС
Слон	25 -28
Кінь	32 - 42
Корови, вівця, свині	60 - 80
Собака	70 - 80
Кролик	120 - 140
Курка	до 300
Півчі птиці	від 700 до 1000

З приведених даних можна вивести залежність між частотою скорочення серця та величиною тварини: чим дрібніша тварина, тим частіше скорочується серце і навпаки, чим крупніша тварина, тим повільніше скорочується серце. Це пояснюється більш інтенсивним обміном речовин у дрібних тварин. Інтенсивний обмін речовин потребує і більш інтенсивної циркуляції крові, а, отже, і більш частого ритму роботи серця. Частота скорочень серця коливається в межах виду й у того самого тварини. На ритм серцевої діяльності впливають як фактори зовнішнього середовища, так і стан самого організму. На роботі серця позначається час дня, температура навколишнього середовища і т.п. Так, більш повільний ритм серцевої діяльності спостерігається раннім ранком. При високій температурі навколишнього середовища серцевий ритм частішає. Частота серцебиття збільшується при підвищенні температури тіла, при емоційному збудженні (ярість), після прийому їжі й особливо при м'язовій роботі. Особливо сильно збільшується частота серцевих скорочень при м'язовій роботі в нетренерованих тварин.

Тахікардія – збільшення частоти серцевих поштовхів (при фізіологічному навантаженні або інших діях)

Брадикардія – зменшення частоти скорочень серця в межах фізіологічної норми (сон)

У період систоли шлуночків серце вдаряється в грудну клітину – при цьому спостерігається так називаний серцевий поштовх. Серцевий поштовх буває верхівковий і бічний. Верхівковий спостерігається в людини, із тварин у собаки, він полягає в ударі об грудну клітину верхівки лівого шлуночка. При бічному поштовху серце вдаряється об грудну стінку бічною стінкою шлуночка. Такий поштовх добре виражений у коня.

Верхівковий поштовх є результатом того, що під час систоли: 1) мускулатура шлуночків стає пружною, щільною, тоді як під час діастоли вона розслаблена і серце опущене донизу; 2) серце злегка повертається на кровоносних судинах зліва праворуч, і положення верхівки серця щодо його основи змінюється; шлуночок замість форми косого конуса, що він має під час діастоли, приймає форму прямого конуса. Внаслідок цього верхівка лівого шлуночка розташовується перпендикулярно основі серця, піднімається до верху і надавлює на грудну стінку; 3) поки триває систола, верхівка серця не відходить від грудної клітини. Тому поштовх відчувається весь період систоли. У коня струс грудної стінки відбувається тільки в першу фазу систоли – у фазу напруги, коли різко змінюється пругкість мускулатури шлуночків, відбувається надавлювання бічної поверхні серця на грудну клітину - серцевий поштовх, у фазу ж вигнання стінка шлуночка відходить від грудної стінки, і поштовх не відчувається. Серцевий поштовх можна записати спеціальним приладом - кардіографом. Реєстрація серцевого поштовху, аналіз кардіограми має відоме значення в клініці при розпізнаванні розладів серцевої діяльності.

При кожній систолі лівого шлуночка в аорту викидається певна кількість крові. Ця кількість крові складає так називаний систолічний об'єм. У коня в стані спокою він дорівнює 500 – 850 мл, у великої рогатої худоби масою 500 кг – 580 мл, у вівці – 55 мл, у собаки масою 10 кг – 14 мл. Систолічний об'єм залежить насамперед, від ємності серцевих порожнин, на його розмір впливає і сила скорочення шлуночків. Підвищений опір в артеріальній системі, а також зменшена притока крові по венах можуть значно змінити розмір систолічного об'єму.

Систол. об’єм = хвилинний об’єм: частоту серцевих скорочень за 1 хв.

Систолічний об'єм, помножений на число скорочень серця в 1 хвилину складає хвилинний об'єм: у коня він дорівнює 20-30 л, у биків 40-50 л, в овець до 4 літрів, у собак 1,5 л. Хвилинний об'єм є показником роботи, яка виконується серцем. Під час м'язової роботи він може збільшуватися в декілька разів. Наприклад, у рисистого коня при напруженій м'язовій роботі хвилинний об'єм досягає 120 - 160 л і більше. Розмір хвилинного об'єму є одним із найважливіших показників функціонального стану серця. У тренованих і нетренованих коней під час роботи збільшення хвилинного об'єму було майже однаковим, але різниця полягає в тому, що в тренованих коней при цьому відбулося значне збільшення систолічного об'єм у, а частота серцебиття зросла усього на 25%, у той час як у нетренованих хвилинний об'єм збільшився за рахунок сильного частішання биття серця (більш ніж у 2 рази), а систолічний об'єм майже не змінився. Збільшення систолічного об'єму при роботі є найбільше вигідною реакцією серця, що дає підвищення коефіцієнту корисної дії його роботи. Така реакція серця розвивається в результаті тренування.

Робота, проведена мускулатурою серця, витрачається, по-перше, на викидання крові в аорту і, по-друге, на впливає на швидкість крові, що викидається. При цьому розтягується стінка кровоносних судин і частина енергії скорочення серця переходить у потенційну енергію, що накопичується стінкоюсудин, а частина перетворюється в кінетичну енергію крові, що рухається. Тому що серце при виштовхуванні крові переборює опір, рівний розміру кров'яного тиску, то можна вважати, що серце викидає певний об'єм крові на висоту кров'яного тиску. Цю роботу можна визначити по формулі:

Формула:

W– робота,

P – маса крові,

R – середній кров'яний тиск,

V – швидкість кровотоку,

g – прискорення вільного падіння.

Для людини робота серця в покої дорівнює 117, 6 Дж за хв, – за час 7056 Дж, за добу 169344 Дж. Для коня в покої ці цифри в 4-5 більше. Говорячи про роботу серця, ми ще не дали відповіді, чому серцевий м'яз відповідає як єдиний орган, чим викликана чітка координація в діяльності його частин. Щоб відповісти на ці питання, необхідно виходити з властивостей серцевого м'яза і наявності автоматизму і провідної системи серця.

Дата добавления: 2014-01-04