Сертифікація косметичних засобів

Косметичні засоби належать до продукції повсякденного вжитку, які мають безпосередній дотик зі шкірою, її придатками (волосся, вії, нігті) або слизовою оболонкою ротової та носової порожнин.

На ринку косметичних засобів України простежується чітка тенденція до розширення та оновлення асортименту завдяки розробці та промисловому освоєнню нових видів косметичної сировини: катіонні, аніонні, неіоногенні поверхнево-активні речовини, натуральні та синтетичні загусники, геле- і структуроутворювачі, консерванти, запашки, ІФ-фільтри, екстракти пряно-ароматичної рослинної сировини, незамінні жирні кислоти, антиоксиданти, біологічно активна сировина тваринного походження тощо.

З одного боку, це дає змогу задовольняти зростаючий попит населення на сучасні косметичні засоби, з іншого, – підвищує вірогідність виникнення небажаних побічних ефектів (наприклад, набувають токсичного характеру).

Загальні вимоги до безпеки та якості косметичної сировини регламентовані Директивою з косметичних засобів 76/768/ЄЕС, яка допускає використання деяких потенційно небезпечних для здоров’я споживача хімічних речовин.

Наприклад, Директива регламентує застосування під час виробництва косметичної продукції 64 найменувань потенційно небезпечних хімічних речовин, серед яких ніоглеколева кислота і п-фенілендіамін (1 клас небезпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-надзвичайио небезпечні речовини), формальдегід, фенол (2 клас небезпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-речовини високонебезпечні), спирт метиловий у концентрації до 5% і перекис стронцію.

Ці хімічні сполуки вводять до складу косметичних засобів у невеликих концентраціях, які при дотриманні належних умов виробництва, зберігання та застосування не чинять шкідливого впливу на організм людини.

Проте при порушенні технології виробництва чи умов зберігання косметичних засобів ці сполуки можуть нерівномірно розподілятися у продукції і чинити негативний вплив на шкіру, слизову оболонку очей, волосся тощо.

Таким чином, косметичні засоби або окремі їх компоненти незалежно від походження (натуральні, очищені аналоги натуральних, синтетичні) здатні виявляти активність, яка виходить за межі фізіологічних потреб шкіри та безпосередньо або опосередковано несприятливо впливати на стан шкіри, волосся, слизової оболонки очей та ротової порожнини або цілого організму.

Серед основних груп однорідної продукції, що піддаються обов’язковій сертифікації, можна виділити також косметичні засоби.

Безпеку косметичних засобів можна розглядати в двох аспектах:

- науково-методичному – встановлення межі між фізіологічною активністю (косметичний ефект) та побічним ефектом, що залежить від методичного рівня біології та медицини;

- нормативно-правовому – визначення межі між косметичним та побічним ефектом, що встановлює критерії та норми безпеки косметичних засобів для здоров’я людини та обов’язки і відповідальність виробника за якість та безпеку продукції.

Рис. 1.2. Косметичні засоби, які підлягають обов’язковій сертифікації в Україні.

Основними показниками безпеки косметичних засобів, що враховуються в Директиві 76/768/ЄЕС про косметичні засоби є:

- хімічна структура інгредієнтів,

- токсикологічні властивості інгредієнтів,

- рівень впливу інгредієнтів на організм,

- мікробіологічні характеристики готової продукції,

- мікробіологічні характеристики сировини.

Безпека продукції косметичної промисловості щодо обмежень рівня вмісту мікроорганізмів характеризується за такими обов’язковими показниками, як кількість мезоорільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, кількість дріжджів роду Candida Enterobacteriaceae.

Такий підхід до встановлення обов’язкових вимог безпеки продукції косметичної промисловості гармонізований з вимогами Директиви 76/768/ЄЕС, відповідно до статті 2 якої косметичні засоби, що надходять на ринок країн ЄЕС, повинні бути безпечними для здоров’я споживача за умов застосування відповідно до цільового призначення. При визначенні безпеки косметичних засобів в країнах учасницях ЄЕС враховують токсикологічні властивості інгредієнтів, їхню хімічну структуру та рівень впливу на організм, а також мікробіологічні характеристики сировини та готової продукції. Аналогічні методологічні підходи до сертифікаційних випробувань продукції парфумерно-косметичної промисловості реалізовані в Російській Федерації та Республіці Білорусь. Наприклад, в обох цих країнах сертифікацію продукції косметичної промисловості виконують на відповідність вимогам СанПіН Російської Федерації 1.2. 676-97 та СанПіН 10-33-95 та СанПіН 1.2. 681-97, які її рекомендують.

Аналіз та узагальнення наведених даних свідчать, що виникла потреба в перегляді методичних підходів до встановлення обсягу сертифікаційних випробувань продукції косметичної промисловості, їх гармонізації з вимогами чинних в Україні Д СанПін 2.3.9.027-99, Директиви 76/768/ЄЕС та СанПіН країн СНД. Упровадження таких підходів дасть змогу захистити українського споживача від продукції, яка може учинити шкоду його здоров’ю, спростити процедури експорту, уникнути фальсифікації продукції, а також дублювання сертифікаційних випробувань за кордоном, що збереже значні валютні кошти.

Дата добавления: 2014-01-04