Розвиток пізнавальних процесів. Підлітковий період — надзвичайно складний етап психічного розвитку, характеризуючи його, слід мати на увазі ряд обставин

Підлітковий період — надзвичайно складний етап психічного розвитку, характеризуючи його, слід мати на увазі ряд обставин. З одного боку, за рівнем та особливостями свого психічного розвит­ку підлітки ще не повністю вийшли з дитинства; з другого — вони вже стоять на порозі дорослого життя, в їхній поведінці реально виражається спрямованість на дорослі форми взаємин та ставлень.

З роками також змінюються критерії оцінки однолітків. Якщо в молодших класах вони передусім пов'язані з тим, як дитина вико­нує вимоги дорослого (успішність, поведінка, громадська активність тощо), то у підлітків на перший план виходять особисті якості, най­важливіша серед яких — товариськість, далі — сміливість, уміння керувати собою, знання (а не просто успішність) тощо.

У підлітковому віці розвивається вміння орієнтуватись на вимоги товаришів, враховувати їх. Серед таких вимог особливе місце за­ймає неодмінність додержувати певного кодексу товариськості (як правило, до його норм відносять повагу гідності, рівність, чесність, допомогу товаришам та ін.). Цікаво, що підлітковий кодекс товари­ськості інтернаціональний за своїм характером, а порушення його норм завжди і скрізь зауважується і засуджується однолітками. Так звані "ізольовані" підлітки мають спільну характерну особливість. На думку однолітків, у них відсутні якості "хорошого товариша", що не може бути виправдано вже нічим іншим.

Важливу роль у розвитку особистості підлітка відіграють взає­мини з товаришами та близьким другом. До дружніх стосунків ставляться особливі вимоги — взаємної відвертості та розуміння, рівності, чуйності, здатності співпереживати, вміти зберігати таєм­ниці тощо.

Підлітки схильні встановлювати дуже близькі (як правило, тим­часові) стосунки з різними однолітками — йде пошук друга. З ко­жним роком потреба у взаєминах з ним стає дедалі гострішою.

Спілкування з близьким другом є темою особливих розміркову­вань підлітка. Саме тут (побудова стосунків з другом та дії в їхніх рамках) відбувається пізнання підлітком іншої людини і самого се­бе, розвиваються засоби такого пізнання (вміння порівнювати, ана­лізувати і узагальнювати вчинки друга і власні, бачити їх етичну су­тність і оцінювати її, розширення уявлень про власну особистість та особу товариша, зміни в оцінках інших та самооцінках тощо).

Підлітки дорожать дружбою, водночас будучи вкрай ревнивими, вимогливими та схильними до образ.

Істотно змінюються взаємини хлопчиків і дівчаток. Виникає вза­ємний інтерес, бажання сподобатись і, як наслідок, розвивається інтерес до власної зовнішності та стурбованість у цьому зв'язку.

Інтерес до однолітків протилежної статі сприяє розвитку вибір­кової спостережливості: зауважуються найнезначніші зміни у пове­дінці, настроях, переживаннях та реакціях симпатичної людини. З'являється і увага до власних психоемоційних станів, зумовлених спілкуванням із симпатичними однолітками.

Підліток і дорослі. Підлітковий вік — це період становлення якісно нових взаємин з дорослими. Підлітки вже, яка правило, не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки, як такі, що не відповідають їхнім уявленням про власну дорослість та самостійність. Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності, тобто істотно обмежу­ють права дорослого та розширюють свої власні.

Невиконання розпоряджень дорослого, різні форми протесту тощо,— все це не що інше, як форма боротьби підлітка за зміну існуючого типу взаємостосунків. Нові форми взаємин поступово ви­тісняють старі, але вони тривалий час співіснують, зумовлюючи конфлікти, взаємонепорозуміння та труднощі у спілкуванні дорос­лого з підлітком.

Підліток претендує на нові права. Дорослість — це, передусім,

самостійність, і підліток прагне самостійності у вирішенні найрізно­манітніших проблем: коли, де, з ким йому гуляти, коли вчити уро­ки, як одягатись, що робити та ін. Іноді це проявляється так гостро, ніби підліток взагалі не визнає авторитету дорослого і відмовився від слухняності у стосунках з ним у принципі.

Конфліктність при переході до нового типу взаємин виявляється там і тоді, коли зміни в розвитку особистості підлітка випереджу­ють необхідні корективи стосунків з дорослими, коли ініціатором таких коректив виступає підліток, а дорослі з усіх сил цьому опи­раються.

Характер спілкування з дорослими істотно впливає на особли­вості самооцінки підлітків. Так, лише у 8,3% підлітків, які могли довірливо спілкуватися з батьками, неадекватна самооцінка (так чи інакше вони недооцінюють себе). При домінуванні ж регламентова­ного спілкування неадекватна самооцінка мала місце у 87,9% ви­падків. Стійка самооцінка формується у 79,1% підлітків, якщо у них є можливості для довірливого спілкування, і лише у 25% при регламентованому спілкуванні (Г. С. Абрамова).

Дата добавления: 2014-01-04