Амортизація основних засобів

Переоцінка основних засобів

Внесення основних засобів до статутного капіталу

здійс­нюється взагалі без застосування фонду капітальних інвестицій. Операції відображуються на рахунках: Дебет — 46 "Неоплачений капітал" та Кредит — 40 "Статутний капітал", Дебет — 10 "Ос­новні засоби" та Кредит — 46 "Неоплачений капітал".

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцін­ка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже за­знали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізня­лася від справедливої вартості.

Переоцінка основних засобів здійснюється у формі дооцінки або уцінки. Операції відображуються на рахунках: Дооцінка: Дебет — 10 "Основні засоби" та Кредит — 423 "Дооцінка активів", Дебет — 423 "Дооцінка активів" та Кредит — 131 "Знос основних засобів"; Уцінка: Дебет — 131 "Знос основних засобів" та Кредит — 10 "Основні засоби", Дебет — 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій" та Кредит — 10 "Основні засоби".

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вар­тості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корис­ного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зараху­ванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних мате­ріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначаєть­ся діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амор­тизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна нор­ма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одини­цею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вар­тості об'єкта на його первісну вартість;

прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річ­на сума амортизації визначається як добуток залишкової варто­сті об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єк­та, і подвоюється;

кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначаєть­ся як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного ко­ефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кіль­кості років, що залишаються до кінця строку корисного викори­стання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корис­ного використання;

виробничого, за яким місячна сума амортизації визначаєть­ся як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, по­слуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амор­тизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на за­гальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переве­дення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнан­ня, консервацію.

Нарахування амортизації відображується на рахунках: Кредит — 131 "Знос основних засобів" та Дебетах рахунків: 23 "Виробни­цтво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витра­ти", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяль­ності", Дебет — 83 "Амортизація" та Кредит — 131 "Знос осно­вних засобів".

Дата добавления: 2014-01-04