Ієрархічність та діагностичність цілей навчання

Для правильної організації життя Л.М.Толстой у свій час радив визначати ціль для всього життя, для кожного року, місяця, тижня, дня, години, хвилини, при цьому у випадку необхідності жертвувати нижчі цілі вищим. Так само для успішної організації процесу навчання з метою передачі нажитого людством досвіду активного життя у світі підростаючим поколінням необхідна певна впорядкованість цілей навчання згідно з ієрархією (встановлення взаємозв’язку та взаємозалежностей цілей) їхньої значущості, масштабами охоплення змісту навчального матеріалу, складністю необхідних для засвоєння знань і умінь. Наприклад, ставляться цілі: 1) на рівні всього навчального предмета; 2) на рівні певного розділу його; 3) на рівні конкретної теми цього розділу. Це насамперед стосується освітніх і розвивальних цілей.

Приклади ієрархії розвивальних цілей стосовно розумового розвитку учня можна помітити у "Програмі формування інтелектуальних умінь в учнів" В.Ф.Паламарчук (Див.: Паламарчук В.Ф. Програма формування інтелектуальних умінь в учнів // Як виростити інтелектуала. - Тернопіль, 2000. - С. 9-21). У ній, починаючи з молодших класів, для кожного класу поставлені цілі стосовно інтелектуального розвитку учнів та визначені шляхи їхнього досягнення.

Загалом ієрархічну структуру цілей навчання подають у такому вигляді вершинна ціль – ціль як соціальне замовлення суспільства, яке сформульоване в Конституції України та Законі "Про освіту "; 2) цілі на рівні навчального предмета: 3) цілі на рівні навчального курсу; 4) цілі на рівні окремих навчальних понять, фактів, явищ, процесів (І.В.Малафїїк). Однак установлення подібної ієрархії у групі виховних цілей, на нашу думку, недоцільне і неможливе.

Діагностичність цілей пов'язана з установленням способів їхнього виявлення, засобів вимірювання та оцінки. Наприклад, для встановлення діагностичності навчальної цілі на рівні поняття необхідно здійснити: 1) точний опис ознак цього поняття; 2) точний опис його об'єктивного прояву, з яким воно співвідноситься; 3) визначити шкалу вимірювань як першого, так і другого, ураховуючи рівень ієрархії поставленої цілі.

Однак зауважимо, що, діагностуючи рівень досягнення певної навчальної цілі, слід зважити не лише на рівень ієрархії цілі, а й на час, упродовж якого її планується досягти. Виховні ж цілі швидше діагностуватимуть реальні життєві ситуації, ніж штучно створені умови в класі.

Стратегія формування цілей навчання під час підготовки вчителя до уроку:

1. Установити на основі навчальної програми навчальні, розвивальні та виховні цілі.

2. Співвіднести їх зі змістом навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою та реалізованого в тексті підручника.

3. Визначити можливий рівень ієрархії поставлених цілей.

4. Виявити можливі шляхи діагностичності їх, передбачивши: а) точний опис ознак об'єктів цілі; б) опис об'єктивного прояву цих об'єктів; в) можливість вимірів як першого, так і другого з урахуванням рівня ієрархії поставленої цілі.

5. Виходячи зі змісту навчального матеріалу, установити ієрархічні зв'язки поставлених програмою цілей із цілями вищого рівня ієрархічної структури.

6. Для можливої в межах уроку реалізації цих зв'язків продумати відповідні доповнення до змісту навчального матеріалу, якими пов'язати цілі нижчого порядку із цілями вищого порядку.

7. Вінцем" завершеності ціле покладання навчального заняття вважати виявлення можливостей використання навчального змісту для спрямування його в напрямі поетапного досягнення цілей вищого порядку, ураховуючи довго тривалість реалізації цих цілей.

Дата добавления: 2014-01-04