КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Орловська модель управління регіональним АПК
В Орловській області Російської Федерації розробляється єдина система державного і господарського управління АПК на основі розвитку інтеграційних процесів, створення агрокомбінатів і агрофірм. Нині на обласному рівні працюють крупні господарські організації - ВАТ: АПК «Орловська Нива», «Орловський агрокомбінат», «Орловщина», і ряд інших структур. Обласна адміністрація під гарантії бюджету виділяє їм на умовах повернення матеріально-технічні, фінансові і кредитні ресурси. Це дозволяє державним органам реально виливати на економічні процеси в АПК. ВАТ АПК «Орловська Нива» є холдінговою компанією з товарообігом 1,3 млд. руб. і загальною чисельністю працюючих 6,3.тис. чоловік. В її структурі, крім управлінської компанії входять філії: фонд «Слов'янські корні», «Нива - торг» і «Нива -сервіс»; 32 дочірніх підприємств сільського господарства, переробки і торгівлі, в яких акціонерне товариство має контрольний пакет акцій (14 агрофірм, 7 великих переробних і 4 обслуговуючих підприємства, 7 магазинів). Головними напрямками в роботі ВАТ є: 1) організація виробництва і заготівлі зерна, цукру, м'яса, молока і іншої продукції в колективних с. г. підприємствах, фермерських і особистих господарствах на взаємовигідній основі; 2) підтримка с. г. товаровиробників різних форм власності матеріально - технічними ресурсами і грошовими коштами під заключні договори на постачання продукції, забезпечення торгуючих. підприємств і бюджетних організацій продуктами харчування власного виробництва; 3) підтримка індивідуального житлового будівництва на селі; 4) організація оптової і роздрібної торгівлі; 5) участь у створенні сумісних підприємств; 6) робота з нерухомістю і цінними паперами та ін. Агрокомбінат в районах створює агрофірми з контрольними пакетами акцій районного комітету по управлінню майном, які передають контрольні пакети акцій агрофірми в обласний комітет, який в свою чергу, передає їх в агрокомбінат. Такий підхід дозволяє адміністрації через агрокомбінат, де єдиним засновником є обласний комітет по управлінню майном, ефективно здійснювати державне регулювання АПК області. Основні задачі агрофірми: 1) організація виробництва, заготівлі, переробки, транспортування і реалізації с. г. продукції і харчування на основі замкнутого технологічного і фінансового циклу в інтересах всіх учасників; 2) покращання фінансового стану товаровиробників і інших учасників за рахунок об'єднання ресурсів, прискорення обігу грошових коштів і концентрації виробництва; 3) розширення ринків збуту, підвищення конкурентноздатності сировини, товарів і послуг; Учасниками агрофірм стали підприємства с. г. переробки, агросервісу, торгівлі і ін. По суті агрокомбінат є великою холдінговою системою, де держава використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій господарських структур області. У відповідності з задачами, поставленими засновниками, управлінська компанія агрокомбінату виконує слідуючи функції: 1) координація виробничої діяльності господарських структур; 2.) технологічне і інженерне обслуговування виробництва; 3.) економічна, фінансова і контрольне - ревізійна діяльність; 4.) бухгалтерський облік; 5.) постачання і збут (маркетинг); 6.) комплектування і підготовка кадрів; 7.) розвиток нових форм господарювання; 8.) юридичне обслуговування; 9.) ефективне використання землі; 10.) організація зовнішніх зв'язків; 11.) будівництво; 12.) діловодство і господарське обслуговування. Перераховані вище функції управління об'єднанні в блоки і виконуються по трьох основних напрямках: виробнича, комерційна, економічна. Кожний напрямок очолює замісник генерального директора агрокомбінату. Управлінська компанія здійснює свої функції по відношенню до агрофірм і підприємств агрокомбінату на основі партнерства при допомозі заключних договорів про сумісну діяльність, в яких визначені види послуг по кожній функції, терміни їх виконання, взаємні обов'язки і ін. В своїй діяльності управлінська компанія використовує і економічні важелі. Керівництво агрокомбінату виконує генеральний директор, призначений головою обласної держадміністрації за згодою ради директорів ВАТ «Орловський агрокомбінат». Рішення, які приймає рада директорів, втілюються в життя наказами генерального директора агрокомбінату. Для створення єдиної системи управління АПК області планується створення міжвідомчої організації - Координаційної ради АПК області. Зарубіжний досвід удосконалення с. г. кооперації і управлінням с.-г. виробництвом свідчить Про доцільність його вивчення і застосування в реформуванні агропромислового виробництва України. Нині в умовах переходу до ринку в АПК України приходить інтенсивний процес реформування організації виробництва і агросервісного обслуговування, який передбачає зміни і удосконалення, а також застосування нових форм і методів управління. На заміну колишнім колгоспам і радгоспам прийшли нові організаційні формування: колективні с.-г. підприємства, акціонерні товариства, с. г. кооперативи, агрофірми, асоціації фермерських господарств, фермерські господарства, ряд інших формувань. Наряду з цим проходить інтенсивний процес децентралізації управління. На відміну від минулого місцеві органи влади не мають права втручатись в господарську діяльність підприємств і організацій АПК. Кожне господарство або організація одержали повну господарську самостійність. В умовах переходу до ринкової економіки система управління виробництвом в основному буде базуватися на сучасних концепціях менеджменту -процесному системному та ситуаційному підходах. Процесний підхід розглядає управлінняяк процес, що складається з цілого ряду взаємозалежних дій - функцій управління. Процес управління складається з п'яти основних функцій: - передбачення (визначення цілі); - планування; - організація; - розпорядництво; - координація і контроль. Деякі автори пропонують значно більший набір функцій. Системний підхід базується на теорії систем (система - визначена цілістю, складається із взаємозалежних елементів). Системи діляться на закриті без взаємодії з зовнішнім середовищем та відкриті із взаємодією з зовнішнім середовищем (організації). Великі складні системи складаються з ще менших підсистем. Ситуаційний підхід передбачає залежність придатності різних методів управління від ситуації. Найефективнішим буде той метод, що відповідає даній ситуації (ситуація - конкретний набір обставин, що впливають на організацію тепер). Використовуючи ситуаційний підхід керівники (менеджери) визначають, які методи і засоби будуть найкраще сприяти досягненням цілей і завдань організації у конкретній ситуації. Думка більшості спеціалістів в сфері управління зводиться до того, що управлінці в найближчий час матимуть справу з дуже децентралізованою системою, лічильними машинами, здатними пропонувати альтернативні рішення, розширяться можливості управляти шляхом домовленостей, а не силувати. Майбутнє управління в с.-г. на думку спеціалістів і вчених зводиться до слідуючих прогнозів: Успішно діючі господарства будуть представляти цілком адаптовані до ринкових умов підприємства (типу агрофірм), які самі будуть виробляти, переробляти, зберігати і реалізувати продукцію з робітниками, здатними самостійно мислити, визначати проблеми, можливості і реалізовувати їх. Кваліфікований і талановитий лідер зможе успішно вирішувати комплекс управлінських задач завтрашнього дня. Керівники вузьких спеціальностей в майбутньому не зможуть розраховувати на успіх. Професійний авторитет буде більше впливати, ніж адміністративний наказ. Важливим буде мистецтво, домовитися, уміння справлятися з ситуаціями, які не піддаються контролю. Конкурентноздатність агрофірми або іншого конкурента буде забезпечена в тому випадку, якщо вона матиме стратегію, яка дозволятиме домінувати у виробництві відповідних видів с.-г. продукції. Її продукція має бути дешевшою, ніж у конкурентів, більш високої якості. Скорочення числа рівнів управління буде характерним для господарства майбутнього. Спеціалісти будуть виконувати не тільки технологічні, але і управлінські функції. Розшириться реальна участь рядових робітників в управлінні, в зв'язку з акціонуванням і паюванням землі і майна в господарствах. Глобалізація інформаційних мереж створить спроможність багатоваріантної переробки рішень, що буде сприяти підвищенню ефективності господарської діяльності. Темпи поглиблення переробки і технології виробництва с. г. продукції прискорюються, що також буде сприяти підвищенню ефективності господарської діяльності і посиленню конкурентної боротьби. В конкурентній боротьбі переможе той, хто зможе значно розширити коло виробничої і переробної с.-г. продукції і надання послуг споживачам. Значно розшириться мережа фірмових і сімейних магазинів, а також реклама продукції. На сучасному етапі реформування АПК структуру управління слід удосконалювати за такими напрямами: - встановлення раціональних розмірів господарств і цехів (підрозділів); - використання програмно-цільового управління; - створення єдиних служб і підприємств з обслуговування основноговиробництва; - створення кооперативів і орендних колективів; - вступ у науково - виробничі та виробничі системи. Перспективним напрямком удосконалення територіальної, галузевої та комбінованої структур управління є створення на їх основі програмне (проблемно) - цільових матричних структур. Такі структури мають науково - виробничі організації. Так, у дослідно - виробничому господарстві Кримської дослідної станції садівництва ефективно діє програмне - цільова матрична структура управління. Тут створено і впроваджено кілька науково - виробничих програм: 1) вдосконалення організаційного механізму управління, 2) впровадження нової системи формування крон; 3) впровадження нових систем зрошення. До складу творчих груп входять учені станції, спеціалісти, керівники виробничих підрозділів. Конкретні програми для внутрішньогосподарських підрозділів деталізують у вигляді рішень локальних проблем.
Література 1) В.О Баскалов. Управління с. -г. виробництва. Навч. Посібник: - К: «Вища школа», 1992р. -ст. 27 -31. 2) В. А. Рульєв. Организация личного труда руководителя. Метод. Пособие. Мелитополь: 1997г. - ст.60-61. 3) Економіка АПК України: ж. 1997р. №1. С. -89 -93 -ж;2000р.Х°2 с. -80 -86 4.) Экономика с.- х. и перерабатывающих предприятий. -ж. 1998 №1. С -52 -55 ж.2000р. №1 с.16-17.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 268; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |