Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості

Здійснення економічної конкуренції виробників.

Виробництво для обміну з розрахунку на вигоду.

Економічна свобода у виборі товарів та партнерів.

Розрізняють два типи товарного виробництва:

• Просте товарне виробництво – це дрібне виробництво окремих самостійних селян, що працюють на ринок, яке ґрунтується на особистій праці.

• Розвинене або підприємницьке товарне виробництво – це вищий і ефективніший процес товарної організації виробництва, характер­ними рисами якого є застосування найманої праці; збільшення розмірів під­приємств і розширення обсягу вироблених товарів; зростання суспільно­го характеру виробництва; жорстока конкуренція.

Товарне виробництво є основою виникнення і розвитку рин­кової економіки.

Хоча основною категорією товарного виробництва є “то­вар”, але історично цій категорії передувала кате­горія “благо”.

Благо – все те, що здатне задовольняти людські потре­би (див лекцію 3).

Блага поділяють на економічні та неекономічні.

Неекономічні блага надаються людині природою, без прикладання її праці, у необмеженій кількості (наприклад, по­вітря, морська вода, сонячне тепло та ін.).

Економічні блага – це блага економічної (трудової) діяль­ності людини, які існують в обмеженій кількості.

Економічне благо в умовах товарного виробництва набуває форми товару.

Товар – це економічне благо, що задовольняє певну по­требу людини і призначений для обміну (купівлі – продажу на ринку).

Товар має дві властивості – споживчу та мінову вартість.

Споживча вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини.

Мінова вартість – це здатність товару обмінюватись на інші товари в певних кількісних пропорціях.

Для того, щоб виготовити певний товар, люди мають витратити певну кількість праці.

Вартість товару – це кількість суспільної праці товаровиробників (з урахуванням якості), що міститься в товарі.

Розрізняють просту і складну працю.

Проста праця – це праця, яка не потребує спеціальної кваліфікації.

Складна праця – це кваліфікована праця, яка вимагає попередньої спе­ціальної підготовки.

Існують такі основні властивості товару, як корисність, цінність та рідкість.

Корисність на відміну від споживчої вар­тості, поняття чисто суб’єктивне, індивідуальне для кожної кон­кретної людини. Вона показує ступінь задоволення, яке отримує конкретна людина від споживання того чи іншого товару або послуги.

Один і той самий товар з однаковою споживчою вартістю може мати зовсім різний ступінь корисності для окремих спо­живачів. Наприклад, корисність хліба різна для ситої і голод­ної людини.

Цінність. Люди, купуючи ті чи інші товари, оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Тому цінність, як і корисність, є категорією суб’єктивною. Цінність має лише те, що є цінним в очах покупця, вона частково формує ціну товару.

Ціна– це форма грошового ви­раження вартості й цінності товару.

Рідкість – характеристика економічних благ, що відобра­жає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства.

Більшу цінність мають ті блага, що обмежені, рід­кісні. Наприклад, вода має більшу корисність для людини, ніж діамант. Але води достатньо, а діамантів мало. Тому діаманти, корисність яких набагато менша, адже без них можна взагалі обійтися, оцінюються людьми дорожче, ніж вода.

Дата добавления: 2014-01-04