Оцінка стану техногенної небезпеки в Україні

Основні чинники техногенної небезпеки України:

Радіаційна небезпека. Україна характеризується високим рівень радіаційної небезпеки, що зумовлена наявністю на її території діючих 4-х АЕС з 15 діючими ЯР (Запорізької, Південно-Української, Рівненської, Хмельницької АЕС) і закритої 15.12. 2000 р. Чорнобильської АЕС, двох дослідних ядерних реакторів та більше трьох тисяч підприємств, які використовують різноманітні радіоактивні речовини, а також виробляють радіоактивні відходи.

Значну небезпеку становлять хвостосховища підприємств із переробки урану, які займають площу 542 га і містять близько 66 млн. тон радіоактивних речовин.

Хімічна небезпека. На стан техногенної небезпеки України впливають близько 1,5 тис. промислових об’єктів, де використовується понад 300 тис. тон небезпечних хімічних речовин, зокрема понад 9 тис. тон хлору, 200 тис. тон аміаку. При виникненні НС на хімічно-небезпечних об’єктах у зони можливого хімічного ураження можуть потрапити понад 250 адміністративно-територіальних одиниць, на яких мешкає понад 17 млн. людей.

Великою проблемою для України є забезпечення належних умов зберігання, утилізації та знешкодження відходів. Загальна площа земель, зайнятих під нагромадження відходів (становить понад 160 тис га, а загальна кількість відходів перевищує 5 млрд. тон. Недотримання вимог до їх зберігання причиняє забруднення ґрунтів, поверхневих і підземних вод та атмосферного повітря.

Пожежовибухонебезпека. В Україні діє понад 1,5 тис пожежовибухонебезпечних об’єктів, на яких зосереджено близько 13 млн. тонн твердих та рідких небезпечних речовин. Переважна більшість таких об’єктів розташована в центральних, східних та південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні та металургійні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-аміакопроводів, експлуатуються вугільні шахти, нафтові та газові промисли. Найбільш ризикова щодо виникнення НС – вугільна промисловість, зокрема вугільні шахти. На сьогодні з майже 200 діючих шахт значна кількість працює без реконструкції вже понад 20 років. Більшість із них потребують заміни вентиляційного обладнання. Близько 90% шахт – газонебезпечні, 30%- небезпечні через раптові викиди вугілля, породи, газу, 70% - небезпечні через вибухи викидів вугілля, 30% - через самозаймання вугілля.

Гідродинамічна небезпека. Значну гідродинамічну небезпекустановлять водосховища, греблі, дамби, шлюзи, зокрема, захисні споруди Дніпровського каскаду. Із метою захисту від підтоплення і затоплення територій побудовано комплекс захисних споруд, до якого входить 31 насосна станція, які перекачують щорічно близько 3 км.куб води, 3 компресорні станції, 308,4 км захисних дамб, 118 інших гідротехнічних споруд та 325 км берегоукріплень. Тривалий період експлуатації цих споруд в значній мірі привів їх до технічного зносу. Велика кількість захисних гідротехнічних споруд на дніпровських водосховищах вже стала потенційно небезпечними об’єктами.

Небезпека на транспорті. Розвинута мережа дорожньо-транспортних комунікацій, несуть значну потенціальну загрозу для людей, економіки та природного середовища. Щорічно в Україні перевозиться транспортом загального користування понад 900 млн. тонн вантажів та понад 3,0 млрд. пасажирів.

Потенційну небезпеку становлять мости. Всього на автодорогах України побудовано понад 16 тис. мостів і шляхопроводів, із них понад 45% мостів за своїми параметрами не відповідають вимогам безпеки дорожнього руху. Протяжність магістральних трубопроводів становить понад 43 тис. км, із них: магістральних газопроводів- 35 тис. км, магістральних нафтопроводів- 4 тис. км, продуктопроводів- 3,3 тис. км. Близько 14% лінійної частини магістральних газопроводів відпрацювали свій термін.

Небезпека на об’єктах життєзабезпечення. Житлово-комунальне господарство в Україні характеризується незадовільним станом споруд, обладнання, недосконалістю системи управління галуззю. Четверта частина водопровідних мереж і споруд відпрацювала нормативний термін амортизації. Половина насосних агрегатів фактично замортизована, 40 % потребує заміни. Понад 29% загальної кількості мереж перебуває в аварійному стані. Через дефіцит потужностей більше половини міст із населенням понад 100 тис. чол. забезпечується питною водою лише за графіком. Особливе занепокоєння викликає проблема якості питної води. Адже більшість діючих споруд водопостачання та водовідведення побудована в 60-70-х роках і вже не може забезпечити належну якість води. В критичному стані перебуває каналізаційне господарство. На комунальних спорудах із 10,6 млн. куб. м стічних вод за добу очищується лише 9,6 млн. куб. м, тобто щодоби у водні об’єкти скидається 1 млн. куб. м стоків.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру:

· транспортні аварії (катастрофи); гідродинамічні аварії;

· пожежі, вибухи;

· аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних ре­човин на об'єктах економіки (крім транспортних);

· наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин по­над ГДК;

· аварії з викидом (загрозою викидів) радіоактивних речовин (крім аварій на транспорті);

· раптове руйнування споруд;

· аварії на електроенергетичних системах;

· аварії на системах життєзабезпечення;

· аварії систем зв'язку та телекомунікації;

· аварії на очисних спорудах.

Дата добавления: 2014-01-04