Питання. Кайнозойська ера (ера нового життя) продовжувалася близько 65 млн

Кайнозойська ера (ера нового життя) продовжувалася близько 65 млн. років (65 млн. р – до нині). Вона поділяється на наступні періоди (від більш давніх до більш молодих): палеогеновий, неогеновий, четвертинний.

На початку ери (палеогеновий період) відбувалась потужна складчастість і вулканізм в районі Альп, Копетдагу, Кавказу, Карпат. У неогеновому періоді відбулося виникнення Середземного, Чорного, Каспійського і Аральського морів. У четвертинному періоді відбулося декілька потужних зледенінь.

Тваринний і рослинний світ с початку кайнозойської ери стає більш подібним до нині існуючого. Даній ері властивий розвиток ссавців, птахів, риб, різноманітних молюсків та іншої морської фауни і флори. В кінці ери з’являються мавпи, а потім і людина (більше ніж 3 млн. років тому).

Назви періодів геохронологічної шкали, на відміну від назв ер (які мають змістовне походження і базуються на давньогрецький термінології), мають абсолютно різноманітне і несистемне походження.

Наприклад, кембрійський період отримав свою назву від давнього найменування півострова Уельсу (Кембрій), де вперше були встановлені відклади цього віку. Ордовицький і силурійський періоди – від назви давніх племен, які жили в Англії. Кам’яновугільний період – від того, що у відкладах цього віку було знайдено дуже багато родовищ кам’яного вугілля. Тріасовий період – від того, що відклади цього віку чітко поділяються на три характерні частини.

З метою встановлення геохронологічного положення осадових порід конкретного району, у даному районі проводять так звані стратиграфічні дослідження. Ці дослідження полягають у вивченні природних розрізів (відслонень) осадових порід, а також розрізів різноманітних свердловин. Наслідком цього вивчення є встановлення послідовності залягання тих чи інших осадових порід, площі розповсюдження певних геологічних тіл, виявлення закономірностей змін літологічного складу осадових порід, а також виявлення в розрізах осадових порід рештків давньої флори і фауни або їх відбитків. Результатом вказаних досліджень є складання місцевої стратиграфічної схеми конкретного району.

Основним підрозділом місцевої стратиграфічної схеми є світа. Декілька світ можуть об’єднуватись в серію, а декілька серій – в комплекс.

Закон України „Про інвестиційну діяльність” дає таке визначення інвестицій: „ Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємства та інших видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток, доход або досягається соціальний ефект”.

Розрізняють фінансові і реальні інвестиції.

Фінансові передбачають купівлю цінних паперів, а також цільові гроші вкладають у виробництво.

Реальні –це вкладення капіталу щ метою збільшення матеріально виробничих запасів; відтворення основних фондів – це капітальні вкладення.

Торгівля цінними паперами мало чим відрізняється від купівлі-продажу реальних цінностей. (Цінні папери продають і купують так, як будь-який інший товар).

На ринку цінних паперів один вид товару – позичковий капітал. Операції з цінними паперами набувають форми грошового кредиту.

Цінні папери – це грошові свідоцтва про участь їх власників у капіталі акціонерного товариства. В умовах ринкової економіки існує декілька видів цінних паперів:

1) Акції –які засвідчують пайову участь її власника у статутному фонді акціонерного товариства і одержання доходу від його діяльності; бувають –закриті розподіляються між акціонерами і не надходять у вільний продаж; відкриті – вільно продаються і купуються.

2) Акції за своїм характером поділяються на іменні та на пред’явника. Акція є неподільною.

Облігації підприємства бувають:

- іменні;

- на пред’явника;

- процентні;

- безпроцентні.

Акціонерні товариства мають право випускати облігації на суму не більше 25% від розміру статутного фонду і лише після повної оплати всіх випущених акцій.

Власники облігацій не мають права на одержання дивідендів і права голосу при вирішені питань діяльності підприємства.

3) Казначейські зобов’язання – це державні цінні папери на пред’явника, які розповсюджуються серед населення на добровільних засадах. Бувають – короткострокові – до року; середньострокові від 1 до5 років; довгострокові – від 5 до10 років.

4) Ощадні сертифікати – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання депозиту і процентів до нього.

5) Вексель – засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму.

6) Приватизаційні папери засвідчують право власника на безкоштовне одержання в процесі приватизації частки майна.

Обсяг інвестицій в Україну надзвичайно малий.

Причини? Будь-яка інвестиція починається із створення підприємства. Спробуйте зареєструвати підприємство в Україні. Треба піти в органи реєстрації, податкову інспекцію, органи статистики, міліцію за дозволом на печатку.

Що означає факт реєстрації – це факт легалізації діяльності. З точки зору держави – це заява про наміри отримувати доходи. Людина хоче сплачувати податки. А плата за реєстрацію в цих органах перевищує 500грн (фактично це плата за право сплачувати податки). Жодних документів, крім заяви не повинно подаватися для реєстрації. Зареєструвати підприємництво в Україні не означає розпочати діяльність необхідно отримати ліцензію! Який дрібний бізнес створиться? В Польщі - 60% дрібний бізнес, у нас – 5%.

500 гривень вкладені в підприємство – 1млн. громадян – це 500 млн. інвестицій. Якщо збудувати завод – треба отримати дозволи 74 чиновників (тобто 74 хабарники). На збір підписів витрачається 1,5 року, для того щоб дозволили вкласти гроші в українську економіку. В умовах, що склалися в Україні можлива тільки тіньова діяльність. Україна в цьому є світовим рекордсменом.

Дата добавления: 2014-01-04