Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

Суть попиту і суть пропозиції.

Функції ринку. Інфраструктура ринку.

Ринкове господарство як невід’ємна складова товарного виробництва.

1. Ринкове господарство як невід’ємна складова товарного виробництва

Є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджет­ний).

Ринковий сектор – економічна система, що працює заради прибутку, на задоволення економічного інтересу.

Працює на задоволення економічного інтересу.

Ринковий сектор сам заробляє і сам на свій ризик витрачає.

Бюджетний сектор – виробляє необхідні для суспільс­тва товари і послуги, але головна мета для нього – не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ.

Працює на гроші, виділені з бюджету.

Витрачає кошти суворо за цільовим призначенням.

Ринок – сукупність економічних відносин з приводу купівлі та продажу товарів і послуг, де попит і пропозиція взаєморегулюють одне одного.

Ринок є невід’ємною складовою товарного господарства. Він забезпечує рух товарів і грошей (Т – Г – Т та Г – Т – Г). Через ринок здійснюється переважна більшість економічних процесів.

Ринок як система економічних відносин має власну структуру (рис. 7.1.)

Рис. 7.1. Структура ринків

Ринок предметів споживання і послуг призначений для задоволення фі­зіологічних та соціальних потреб людини. Він безпосередньо відображає виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів.

Ринок засобів виробництва спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб’єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяльністю. Ринок засобів виробництва передбачає економічну і юридичну відповідальність за виконання контрактів та поста­вок. Порушення їх призводить до втрати прибутку, а іноді й до банкрутства.

Ринок науково-технічних розробок та інформації включає науково-тех­нічну продукцію, технічні засоби інформації, інформативні системи. Цей сектор ринку обслуговує всі сфери людської діяльності.

Фінансовий ринок (ринок капіталу, фондовий ринок) – це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ре­сурсів. Вона характерна лише для розвиненої ринкової економіки. Такий ринок формується на осно­ві коштів підприємств, організацій і населення та обслуговує обіг платіжних коштів, кредитів та цінних паперів.

Ринок праці (робочої сили) є однією з найважливіших ланок у розвине­ній ринковій системі й означає надання прав кожній людині на вільний про­даж своєї робочої сили за власним бажанням і вибором.

2. Функції ринку. Інфраструктура ринку

Найважливіші функції ринку такі:

1. Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні про­цеси – виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаю­чи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів.

2. Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників то­варів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та спо­живчих властивостей товарів на основі впровадження найновіших досягнень НТП.

3. Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці розподіляються через ціни та зумовлюють соціальне розшарування суспільства за доходами.

4. Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає еконо­мічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.

5. Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво опти­мальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефектив­нішого поєднання ресурсів.

6. Інформативна функція. Ринок через ціни інформує вироб­ника, торговця та споживача про те, що вигідно виробляти й купу­вати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які вер­стви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяль­ності тощо.

7. Функція інтеграції. Ринок об’єднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економіч­ного простору як у межах окремої держави, так і в межах світо­вої економіки.

Дата добавления: 2014-01-04