Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економічний механізм регулювання відносин в галузі охорони атмосферного повітря. Основні види порушень в галузі охорони атмосферного повітря




Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним із засобів охорони довкілля є стягнення плати за забруднення природного середовища і погіршення якості природних ресурсів та компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону природного середовища.

Стягнення платежів не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря. Розміри вказаних платежів встановлюються Уря¬дом Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями на підставі лімітів викидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на нього і нормативів плати за них.

Порядок встановлення нормативів плати і стягнення платежів за забруднення атмосферного повітря та за інші шкідливі впливи на нього визначається Податковим кодексом України.

Плата за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення встановлюється на підставі нормативів його використання та нормативів плати за одиницю обсягу атмосферного повітря.

Порядок встановлення нормативів використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення, нормативів плати та стягнення платежів за нього встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:

 

де Мi - фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються податковими агентами, які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого, а для податкових агентів, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, - виходячи із кількості фактично ввезеного на митну територію України палива та ставок податку за формулою:

де Мі - кількість фактично реалізованого (фактично ввезеного на митну територію України) палива і-того виду, в тоннах (т);

Нпі - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду палива, у гривнях з копійками.

Див. додаток

 

Для контролю за забрудненням атмосфери створена мережа таких постів: стаціонарних, опорних, маршрутних, підфакельних. Стаціонарний пост спостережень за забрудненням атмосфери розташовується у спеціально обладнаному павільйоні, в якому розміщено стаціонарну апаратуру, для безперервної реєстрації концентрації речовин, які забруднюють атмосферу. Опорний пост спостережень за забрудненням атмосфери – це стаціонарний пункт спостережень, результати якого використовуємо для річної і багатолітньої оцінки забруднення атмосфери. Маршрутний пост спостереження за забрудненням атмосфери – це місце на певному маршруті, яке призначене для взяття проби повітря за графіком у визначений час за допомогою переносної апаратури. Підфакельний пост спостереження за забрудненням атмосфери передбачає місце розташування обладнання для відбору проби під факелом від джерела забруднення.

Компенсація збитків, завданих державі внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, нараховується і стягується посадовими особами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України, при виявленні перевищення нормативного викиду забруднення, встановленого у дозволі на викиди для даного джерела. Сплата збору за забруднення не звільняє підприємства від відшкодування збитків.

Основні види порушень в галузі охорони атмосферного повітря:

– порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

– перевищення лімітів та нормативів гран допуст викидів забруднюючих речовин у атмосферу; перевищення нормативів гран допуст рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферу;

– викиди забруд речовин в атмосферу та використання атмосф повітря як сировини основного виробничого призначення без дозволу держ органів;

– здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду та клімат;

– впровадження відкриттів, винаходів, нових технологічних систем, речовин і матеріалів, в тому числі закуплених у зарубіжних країнах, експлуатація транспортних засобів, технологічного устаткування, які не відповідають вимогам щодо охорони атм повітря;

– порушення правил скасування і утилізації промислових та побутових відходів, транспортування, застосування і зберігання мінеральних добрив, хімічних речовин, інших речовин, що спричинило забруднення атм повітря;

– проектування і будівництво об’єктів з порушенням норм і вимог щодо охорони і використання атм повітря;

– невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють держ контроль у галузі охорони атм повітря;

– ненадання своєчасної та повної достовірної інформації про стан атм повітря, джерела його забруднення, а також про стан геологічної обстановки, яка склалася внаслідок забруднення атм повітря.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
Особи, винні у:

порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

- перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

- перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;

- викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;

перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат; - впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не
відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря;

- порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;

- проектуванні і будівництві об'єктів з порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря;

- невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;

- ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан
атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;

- недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових
технологічних процесів та устаткування, - несуть відповідальність згідно з законом.
Законами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень в галузі охорони атмосферного повітря.

За ступенем і масштабом екологічної небезпеки та заходами державно-правового примусу, застосовуваними до правопорушника в результаті скоєння екологічного правопорушення, розрізняють:

1) еколого-правовий проступок, за вчинення якого законодавством України передбачається дисциплінарна відповідальність;

2) еколого-адміністративне правопорушення, що тягне за собою адміністративну відповідальність;

3) еколого-майновий делікт (від лат. всяке правопорушення) у вужчому розумінні — правопорушення, що не становить кримінально-караної дії і спричиняє лише до компенсування завданої шкоди) — в екологічному праві передбачає застосування майнової відповідальності за вчинення екологічного правопорушення;

4) екологічний злочин — найтяжчий вид екологічного правопорушення, за вчинення якого законодавством встановлена кримінальна відповідальність.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1185; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.