Цьому сприяють

Приклади алгоритмів мовою блок-схем.

Поєднання базових алгоритмічних структур у схемах алгоритмів розв’язку задач

· колективні форми роботи, де студент відчуває себе суб'єк­том спілкування,

· навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогадку, рольо­ві ігри, і т.п.), що ставлять студентів у життєву ситуацію,

· проблемні завдання до вправ, які сприяють інтелектуальному розвитку студента.

По-третє, студент повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні ЇМ, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в навчанні.

Успішність навчання досягається доступними та посильними навчальними завданнями, оцінкою з боку викладача та студентів.

Щоб завдання було посильним, студент повинен мати можливість

· скористатися зразком виконання дії,

· необхідними опорами,

· ключами для самокорекції,

що може забезпечуватись використанням різноманітних допоміжних засобів навчання, як нетехнічних, так і технічних.

Оцінку успішності студента не слід ототожнювати виключно з балом.

Викладач мас широко використовувати заохочувальні репліки оцінного характеру типу:

That's excellent work. That's a good start. You're really trying hard.

Таке позитивне підкріплення на занятті сприяє росту інтересу до предмета, викликає впевненість у собі.

По-четверте, на мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на занятті.

· Атмосфера спокійної врівноваженості, взаємної довіри, відчуття рівноправності, партнерства у спілкуванні викликає в студентів вдоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь.

· Сприятливо впливають також моменти релаксації (музичний фон), котрі знімають втому в студентів, підвищують їх загальний тонус і, таким чином, перешкоджають спаду мотивації.

Знання викладачем вищезгаданих мотиваційних засобів та їх застосування сприяє успішному навчанню ІМ.

АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВНЗ

Високий професіоналізм, педагогічна майстерність викладача ВНЗ досягаються не лише у процесі систематичної, вдумливої, творчої підготовки до своїх занять але й за рахунок проведення аналізу та узагальнення досвіду колег, збагачення на цій основі своєї практики ефективними прийомами навчання.

Уміння спостерігати та аналізувати педагогічний процес є професійно необхідним для кожного викладача.

Воно складає основу успішної реалізації дослідницької функції викладача, а також є базою для оволодіння самоаналізом, що є запорукою високого професіоналізму.

Аналіз заняття іноземної мови вимагає як всебічних знань про заняття, так і спеціальних умінь його спостереження та оцінювання.

Складність аналізу заняття полягає не тільки в багатоплановості останнього, але й у специфічності окремих його компонентів і типів.

Існують певні характеристики, які є обов'яз­ковими для кожного заняття з іноземної мови у ВНЗ.

Це насамперед відповідність конкретного заняття основним вимогам, які ставляться до практичного заняття з іноземної мови, зумовленим специфікою цілей, змісту і технології навчання саме цього предмета у ВНЗ.

Реалізація викладачем саме цих вимог повинна стати об'єктом загального аналізу заняття з іноземної мови, метою якого є цілісна оцінка заняття через призму його особливостей, в однаковій мірі притаманних усім типам занять.

До таких вимог відносяться:

· цілеспрямованість заняття,

· структурна цілісність,

· змістовність заняття,

· активність студентів на занятті,

· відповідність мовленнєвої поведінки викладача цілям, змісту та умовам навчання,

· результативність заняття.

З урахуванням сказаного можна запропонувати схеми загального та поглибленого аналізу заняття з іноземної мови, складовими частинами яких виступають основні вимоги до заняття з іноземної мови у ВНЗ.

Схема загального аналізу заняття у ВНЗ

І. Цілеспрямованість заняття.

1. Визначити тему заняття, місце заняття в тематичному циклі, тип заняття.

2. Назвати цілі заняття: практичні, виховні, загальноосвітні, розвиваючі.

3. Встановити відповідність поставлених цілей типу заняття та його місцю

в тематичному циклі занять.

II. Структура та зміст заняття.

1. Зафіксувати етапи заняття в їх послідовності.

2. Встановити відповідність прийомів навчання основним цілям заняття.

3. Оцінити раціональність співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ.

4. Назвати допоміжні засоби навчання, що використовувались, оцінити їх доцільність та ефективність.

5. Визначити розвиваючу, виховну, освітню цінність мовленнєвого

матеріалу заняття і вправ, їх відповідність інтересам студентів.

Активність студентів на занятті.

1. Визначити основні форми взаємодії викладача та студентів на занятті, їх місце (на якому етапі, для виконання яких завдань) та ефективність.

2. Назвати прийоми стимулювання мовленнєвої і розумової активності

студентів.

Мовленнєва поведінка викладача.

1. Визначити відповідність мовлення викладача мовній нормі, його адаптованість до рівня мовної підготовки студентів і вимог вузівської програми.

2. Визначити ступінь володіння виразами повсякденного вжитку.

3. Оцінити чіткість і доступність формулювання викладачем завдань та зверненість його мовлення до студентів.

4. Визначити доцільність використання рідної мови викладачем на уроці.

5. Встановити співвідношення мовлення викладача та студентів на занятті

Результативність заняття.

1. Підсумувати те, чого навчились студенти на занятті.

2. Визначити відповідність рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь поставленим цілям.

3. Оцінити об'єктивність та мотиваційний потенціал виставлених викладачем оцінок.

Схема поглибленого аналізу заняття

Цілеспрямованість заняття.

1. Визначити практичну, виховну, розвиваючу, загальноосвітню цілі заняття.

2. Встановити відповідність цілей заняття його місцю в ситуативно-тематичному циклі, типу заняття та етапу навчання. Структура та зміст заняття.

Дата добавления: 2014-01-04