За місцем і роллю в товаропросуванні оптові підприємства поділяються на три групи: вихідні, торговельно-закупівельні і торговельні бази

Оптове (гуртове) торговельне підприємство - це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи повний комплекс закупівельно-збутових і складських технологічних операцій.

Оптове підприємство як основний суб’єкт оптового ринку та його комерційні функції.

План

1. Оптове підприємство як основний суб’єкт оптового ринку та його комерційні функції.

2. Оптово – посередницькі господарські формування

3. Інфраструктура оптового ринку.

Провідною ланкою оптової торгівлі є оптове підприємство. Основною засадою його функціонування на ринку є організаційно-господарська незалежність, що передбачає повну самостійність і цілковиту свободу вибору організаційно-правової форми, характеру відносин з іншими суб'єктами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю.

Таке підприємство функціонує на принципах самоокупності - забезпечення повернення витрат;»самофінансування - самостійного пошуку джерел фінансування закуплених партій товарів і наданих товарних кредитів: конкурентоспроможності - ефективного функціонування в ринковому середовищі.

Оптові торговельні підприємства переважно є структурними елементами оптової торгівлі. Проте, все частіше зустрічаються оптові склади і бази роздрібної торгівлі. Вони виникають і функціонують в асоційованих об'єднаннях роздрібних торговельних підприємств - крамниць, магазинів, які акумулюють свої фінансові можливості для поповнення товарних ресурсів і поглиблення асортименту.

Оптові торговельні підприємства класифікують за низкою ознак: функціональним рівнем; організаційно-правовою формою; формою власності і належністю; місцем і роллю в товаропросування; їх товарною спеціалізацією

1.За функціональним рівнем масштабів діяльності і зон впливу оптові підприємства поділяють на три групи: оптові підприємства міжрегіонального значення, регіонального локального впливу.

Оптові підприємства міжрегіонального значення - це найкрупніші за обсягами діяльності суб'єкти оптового ринку, що здійснюють оптову реалізацію на території держави в цілому, торгівлі забезпечуючи загальне протікання оптових процесів, Формують вітчизняну торгівлю, формуючи єдину систему каналів товаропросування для обслуговування потреб вітчизняних і зарубіжних товаровиробників та продавців матеріальних благ.

Оптові підприємства регіонального рівня відрізняються значно меншими масштабами діяльності і відносно територіально обмеженими зонами впливу порівняно з оптовими суб'єктами міжрегіонального значення, їх діяльність.орієнтована на закупівлю товарів у виробничих і оптових підприємств як міжрегіонального, так і регіонального рівнів для забезпечення місцевих товарних ринків. Метою, регіональних гуртових торговельних підприємств є забезпечення потреб роздрібних торговельних підприємств, що розміщені у зоні впливу (зоні обслуговування) цих суб'єктів оптового ринку.

Поряд з оптовими підприємствами міжрегіонального і регіонального рівнів на гуртовому ринку функціонують підприємства локального рівня. До них відносяться невеликі за обсягами оптового товарообороту склади, покликані обслуговувати потреби відомчої торговельної* мережі (товарні склади районних споживчих товариств) або невеликого числа асоційованих членів (склади роздрібних торговельних асоціацій, великих роздрібних торговельних підприємств).

2.За організаційно-правовими формами сучасних суб'єктів оптового ринку характеризуються широкою різноманітністю. Вони можуть бути у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типу; асоціацій роздрібних, роздрібних і гуртових, торговельних і виробничих підприємств; структурних підрозділів промислово-торговельно-фінансових концернів; товариств з обмеженою відповідальністю; малих і приватних підприємств. Підставою для віднесення оптового підприємства до конкретної організаційно-правової форми є установчі документи (установчий договір, статут, положення), згідно з якими проведено реєстрацію підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності у місцевих органах влади. Розширення вітчизняної нормативної бази підприємництва забезпечує засновникам, власникам і їх довіреним особам повну свободу вибору, зміни чи реорганізації організаційної структури будь-якого суб'єкта оптового ринку.

3. За формою власності підприємства інституціонального ринку бувають приватними, колективними (у т. ч. кооперативними), державними або змішаної форми власності. Визначальним моментом для виділення власника конкретного оптового підприємства є характер і походження статутного капіталу, що внесений у створення даного підприємства, а також співвідношення часток окремих власників у статутному фонді. Якщо внесений капітал (основні фонди і оборотні кошти) стовідсотково належить суб'єктам однієї форми власності (державної, колективної, кооперативної), відповідно і оптове підприємство є складовою частиною тієї ж форми власності.

Формування установчого капіталу оптових торговельних підприємств за рахунок джерел, що відносяться до різних форм власності, є передумовою створення суб'єктів гуртового ринку змішаної власності. Це можуть бути: підприємства державно-комунальної, державно-громадської, державно-приватної, кооперативно-приватної та інших форм власності.

Форма власності багато в чому визначає належність оптових підприємств. За цією ознакою усі суб'єкти оптового ринку відносяться до галузевих, відомчих і позавідомчих.

Галузеві оптові підприємства орієнтовані на забезпечення постачальницько-збутових потреб окремих галузей промисловості і сільського господарства: постачальницькі бази промисловості, сільського господарства, будівельної індустрії; вихідні збутово-реалізаційні підприємства тощо.

Характерним прикладом відомчої належності є система оптових підприємств споживчої кооперації: міжрайонні та районні торговельні бази, товарні склади споживчих товариств.

До позавідомчих оптових підприємств відносяться: підприємства приватної та змішаної форм власності, господарські формування інституціонального ринку, що виникли за останній час (малі, орендні, приватні, сумісні гуртові підприємства).

Вихідні бази створюються і функціонують при найкрупніших підприємствах промисловості або у центрах концентрації виробництва товарів подібного складного асортименту. Завдання вихідних баз промисловості полягає у перетворенні крупносерійного індустріального, виробничого асортименту, його формуванні, подрібненні і адаптуванні до вимог галузі торгівлі. Це завдання вирішується шляхом встановлення і підтримання тісних зв'язків із чисельною кількістю учасників гуртового і роздрібного товарного ринків, звільненням від комерційно-торговельних функцій виробничих підприємств.

Торговельно-закупівельні оптові підприємства концентруються в регіонах інтенсивного скупчення підприємств, що виробляють товари народного вжитку, сільськогосподарську і переробну продукцію. Ці оптові підприємства спеціалізуються на закупівлі та концентрації широкого асортименту товарів широкого вжитку, виконують технологічні операції щодо перетворення асортименту із наступною реалізацією гуртових партій у ті регіони, що слабше або зовсім не забезпечені товарами цього асортименту.

Торговельні оптові підприємства функціонують безпосередньо в місцях споживання. Вони максимально наближені до споживчого ринку і мають на меті організацію постачання розукрупнених партій товарів у роздрібну торговельну мережу зони обслуговування: окремо взятого населеного пункту, адміністративного району або його частини (куща). Сюди можна віднести районну гуртову торгівлю споживчої кооперації, склади-холодильники, невеликі гуртовні, гуртовні при підприємствах харчової промисловості тощо.

5. За товарною спеціалізацією оптові торговельні підприємства поділяють на три групи: спеціалізовані, універсальні і змішані. Спеціалізованими вважають підприємства, зміст роботи яких є тісно пов'язаний із товарним асортиментом однієї або невеликого числа споріднених товарних груп (взуття, одяг, бакалійні товари, м'ясо-молоко тощо). Найчастіше товарна спеціалізація оптового підприємства визначається складністю асортименту обраної товарної групи або спеціальними вимогами щодо зберігання товару цієї групи (вологість, температурний режим).

Універсальними є оптові підприємства, що здійснюють сукупність комерційно-технологічних операцій з універсальним, широким асортиментом продовольчих або непродовольчих товарів.

Оптові підприємства, які оперують одночасно продовольчими і непродовольчими товарами, маючи для цього належні технічні та технологічні можливості, відносяться до змішаних оптово-торговельних підприємств. Важливою вимогою до цього типу підприємств є обов'язкове дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил реалізації окремих груп товарів, дотримання товарного сусідства. Для цього оптові підприємства із змішаним асортиментом повинні мати ізольовані складські приміщення, в яких можна забезпечити відповідні умови зберігання як продовольчих, так і непродовольчих товарів.

Розміщення оптових підприємств повинно проводитися відповідно до принципів рівномірності, економічної доцільності і підпорядковуватися завданню побудови у перспективі територіальне - рівномірно розгалуженої мережі оптових торговельних підприємств за умови створення повноцінного конкурентного середовища на оптовому ринку.

Територіальне розміщення оптових підприємств проводиться з урахуванням наявних типів таких підприємств; номенклатури товарних груп, що випускаються у регіоні; рівня розвитку транспортних шляхів сполучення в регіоні.

Оптові підприємства міжрегіонального рівня - вихідні і торговельно-закупівельні бази, які активно взаємодіють із виробничими і аграрними товаровиробниками, доцільно розташовувати при крупних виробничих підприємствах або у безпосередньому наближенні до транспортних шляхів сполучення (залізничних вузлів, автомобільних трас) в центрах концентрації виробництва.

Натомість, підприємства регіонального рівня - регіональні і локальні гуртові підприємства повинні бути максимально наближеними до районів споживання, рівномірно зосереджені як у містах, так і сільських адміністративних районах. При цьому необхідно дотримуватися принципу економічної доцільності, який одночасно передбачає як уникнення нераціонального дублювання, скупчення гуртових підприємств з аналогічним асортиментом, так і монопольного охоплення окремих сегментів товарного ринку обмеженим числом суб'єктів оптової торгівлі.

Завдання оптових підприємств на сучасному етапі.

Дата добавления: 2014-01-04