Витрати виробника товару

> собівартість продукції (вартість матеріалів, амортизація основного капіталу, оплата робочої сили, накладні витрати, витрати на управління, інші витрати в розрахунку на одиницю товару)

> витрати на пакування та маркірування товару

> прибуток

> навантаження товару на складі продавця

> перевезення товару зі складу продавця до основного транспорту перевезення (залізничної станції, порту);

> розвантаження товару (на залізничній станції, в порту);

> складування товарів в пункті перевалки вантажів (на залізничній станції, в порту)

> навантаження товарів на основний транспорт (судно, у вагон, автомашину на пункті перетину кордону);

> перевезення товару до кордону експортера;

> страхування товару до кордону експортера (приймається сторонами самостійно, крім CIF, СІР)

> інші витрати в країні експортера (комісійна винагорода посереднику, реклама, просування товару).

У експортні формальності (митне оформлення, експортне мито, сертифікат походження товару, сертифікат якості, ліцензія)

> перевезення товару до кордону імпортера

> транспортування товару від пункту перевалки в країні експортера до пункту перевалки в країні імпортера (фрахт)

> страхування товару від пункту перевалки в країні експортера до пункту перевалки в країні імпортера (приймається сторонами самостійно, крім CIF, СІР);

> розвантаження товару з основного транспортного засобу в пункті перевалки вантажів (на залізничній станції, в порту);

> складування товару в пункті перевалки (на залізничній станції, в порту)

> навантаження товару в пункті перевалки;

> перевезення товару від основного транспортного засобу до складу покупця;

> страхування товару в країні імпортера (приймається сторонами самостійно, крім CIF, СІР);

> розвантаження товару на складі покупця

> доставка товару до пункту перевалки (порт)

Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності По експортних поставках відбувається сплата митного збору, мита, а по окремим видам експорту сплачується акцизний збір (хоча цей перелік товарів незначний) і ПДВ (в більшості випадків ПДВ по експорту нараховується за "нульовою" ставкою). Методика нарахування зазначених зборів і податків аналогічна до імпортних поставок. Сплата мита і митного збору відбувається до/або в момент митного оформлення товарів, що вивозяться з України.

2. Бухгалтерський облік операцій з експорту товарів (продукції) за умови прямого виходу підприємства на зовнішній ринок

В основі обліку експортних угод без участі посередника лежить договір поставки. За його умовами українська сторона може отримувати гроші від іноземного покупця до/або після відвантаження експортної продукції. Відповідно до митного режиму "Експорт" суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, в залежності від предмету експорту, повинен подати до митниці наступні документи:

> вантажну митну декларацію (див. лекцію 5);

> провізну відомість або GARNET TIR (складається на майно, шо вивозиться, на товари та майно вартістю до 100 дол. США, несупровідний багаж та інші товари, на які не складається вантажна митна декларація);

> товаросупровідні документи: транспортні накладні (CMR, залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи);

> комерційні документи (рахунки-фактури, інвойси);

> довідку про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами або довідку про відсутність за межами України валютних;

> ліцензію Міністерства економіки України на товари, що підлягають ліцензуванню;

> дозвіл Урядової комісії з експортного контролю;

> фітосанітарний сертифікат;

> ветеринарний сертифікат;

> дозвіл служби екологічного контролю на вивезення товарів;

> гарантійне зобов'язання, прийняте на облік податковою адміністрацією (при митному оформленні давальницької сировини);

> свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажів під митними печатками та пломбами (для українських перевізників);

> інформаційний лист Держмитслужби з переліком висновків;

> експертний висновок територіального органу Держстандарту України (оригінал);

> дозвіл Міністерства культури (при вивезенні культурних цінностей);

> облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

> експертний висновок Державного гомологічного центру при МФУ (на вивезення дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння);

> сертифікат якості Державної хлібної інспекції Мінагропрому України (при відвантаженні зерна та продуктів його переробки);

> довідку, видану управлінням сільського господарства та продовольства обласної держадміністрації за встановленою формою (при вивезенні живої худоби, шкіряної сировини);

> разову (індивідуальну) ліцензію на право здійснення певних видів зовнішньоекономічної діяльності;

> індивідуальну ліцензію на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України (видається Міністерством економіки України у разі майнових інвестицій за кордон);

> погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що їх містить, експорт яких підлягає ліцензуванню;

> платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ.

Постанову про конфіскацію тих чи інших товарів, предметів, валюти та ін. у справах про порушення митних правил приймає тільки суд, наприклад, районний. Але в його рішення в касаційному порядку може бути оскаржено у вищій судовій інстанції.

Певна кількість конфіскатів передається державним, суспільним організаціям, благодійним церквам, дитячим установам.

Митниця, на зберіганні якої знаходяться транспортні засоби, за два тижні повинна сповістити їх власників про закінчення передбаченого законодавством строку зберігання. При цьому власникам пропонується самостійно здійснити їх часткове розкомплектування або вивезти транспортні засоби за кордон, сплативши збір за їх зберігання.

У випадку, якщо власник не скористається такою можливістю, часткове розкомплектування транспортного засобу та реалізація знятих приладів проводиться представником тієї торговельної організації, яка буде реалізовувати прилади, зняті з транспортного засобу. Що стосується отриманих коштів, (за винятком витрат на проведення часткового розкомплектування), то вони зараховуються до Державного бюджету. Як правило, такою реалізацією займаються підприємства автосервісу.

Вже розкомплектовані транспортні засоби (практично каркас з деталями, які не належать до використання) по актах передаються відповідальному обласному об'єднанню "Втормет" для утилізації, яка здійснюється у присутності представників митниці. Копії актів підписуються уповноваженими представниками митниці та об'єднання "Втормет", завіряються печатками, передаються митниці та зберігаються нею разом з іншими документами на дані транспортні засоби.

Є випадки, коли митниця самостійно, до рішення суду, приймає рішення про реалізацію таких товарів у торговельній мережі, щоб вони не зіпсувалися. При цьому, звичайно, попередньо проводиться сертифікація якості продукту, її проводять санепідемстанція, ветеринарна служба, Держстандарт, в залежності від номенклатури товару. Значна кількість конфіскованого продовольства передається підрозділам Збройних Сил України.

Який же порядок реалізації таких конфіскованих товарів, як риба, м'ясопродукти, мука, цукор, взуття, одяг?

Спочатку вони потрапляють на склади, які є на всіх митницях. А якщо немає, то митниця орендує у підприємства, за що, звичайно, платить гроші. Тут затримані товари знаходяться до рішення суду. Виконуючи постанови суду, митниця складає договір з торговельним підприємством, по якому проводиться реалізація конфіскованих товарів Звісно, товар оцінюється та на нього складається акт. Це робить комісія в складі представників митниці, місцевої податкової адміністрації і торговельного підприємства. Якщо в документах на товар не має цін, то виходять з ринкових цін, які склалися в тій місцевості, де він буде продаватися. Контроль за реалізацією товарів здійснюють податкові органи, щоб потім правильно нарахувати податки.

Сьогодні на конкурсній основі формується Єдиний реєстр підприємств, які будуть займатися реалізацією конфіскованих товарів і предметів. Це прерогатива місцевих органів і тих, хто конкретно вилучає та обліковує товари. Зокрема, митники, прикордонники, інші правоохоронні органи, податкові органи.

Але є проблеми в реалізації конфіскованих товарів. Це, в першу чергу, пов'язано з низькою купівельною здатністю як юридичних, так і фізичних осіб. Особливо великі проблеми з реалізацією товарів спеціального призначення, які використовуються окремим колом підприємств. Серед них, наприклад, лінія по миттю бочок, вузькоколійний тепловоз, катер, літак ІЛ-62, хімічна сировина, метеорологічні прибори та інше. А це недодані до Держбюджету гроші.

Основні завдання обліку, експортних операцій.

Організація бухгалтерського обліку експортних операцій визначається рядом факторів, передусім, участю або неучастю в експорті посередницьких організацій, порядком передачі права власності на товари, що експортуються, іноземному покупцю та формою розрахунків з ним.

Основними завданнями обліку експортних операцій є:

> формування достовірної інформації про реалізацію експортованих товарів;

> своєчасне виявлення та правильне визначення фінансового результату від експортних операцій;

> формування достовірної інформації про стан розрахунків з іноземними покупцями та посередниками;

> формування достовірної інформації щодо курсових різниць.

Процес реформування економіки України істотно вплинув і на необхідність створення нової методології бухгалтерського обліку, зокрема, на облік експортних операцій. Важливе значення при цьому мають принципи, закладенні в Законі Україні "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

- принцип превалювання сутності над формою, ще визначає визнання доходів і відображення їх в обліку за методом нарахування, тобто з моменту виникнення права на них;

- принцип нарахування та відповідності доходів та витрат, відповідно до якого доходи та витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей, а для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, понесеними для одержання цих доходів.

Виходячи із зазначених принципів, формується концепція процесу реалізації і концепція визначення фінансових результатів за експортними операціями.

Концепція процесу реалізації визначає період, в якому має бути визнаний дохід, а також порядок визначення суми доходу від реалізації.

Концепція фінансових результатів полягає у порівнянні доходів та витрат за тими самими операціями.

Операції повинні відображатись в обліку відповідно до їх сутності, а не виходячи з юридичної форми. З огляду на це потрібно визначати критерії та основні принципи визнання доходів і витрат. Так, поняття - доходу визначено в П(С)БО 15 "Дохід".

Дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, яке приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

В процесі визнання доходу від реалізації товарів на експорт існують певні особливості.

Реалізація товарів на експорт прямо залежить від базисних умов поставки товарів, які так чи інакше враховують транспортний чинник не лише у зовнішньоторговельній ціні, а й у відображенні моменту визнання доходу від реалізації товарів на експорт.

Як вже зазначалось в попередніх лекціях, в залежності від базисних умов поставок "Інкотермс" розподіляється ступінь відповідальності кожної із сторін угоди.

Характеризуючи обов'язки продавця залежно від базисних умов поставки, їх можна класифікувати в такий спосіб:

> група Е – відпуск товару;

> група F – передача основному перевізнику, основні витрати за перевезення не оплачені;

> група С – передача основному перевізнику, основні витрати за перевезення оплачені;

> група D - поставка товару.

Умови групи Е і групи F відрізняються за обов'язками продавця з доставки товару. Умови групи С і D у цьому відношенні однакові: продавець доставляє товар у місце призначення і несе всі витрати щодо транспортування вантажу. Відмінність цих груп між собою - у відповідальності за ризик втрати чи ушкодження вантажу. У групі С цю відповідальність несе покупець, у групі D - продавець.

Базисні умови експортних поставок за умовами групи Е передбачають визнання доходу в момент відпуску товарів за умов, що покупець має добру репутацію і експортер впевнений в одержанні платежу. Пов'язуючи цей аспект з формами розрахунків, що використовуються в зовнішньоекономічних операціях, таку впевненість може дати, наприклад, акредитивна форма розрахунків або авансовий платіж.

Базисні умови поставок груп F, С і D передбачають визнання доходу в різні моменти, що залежать від аналізу економічної суті операцій з реалізації товарів або послуг на експорт.

Визнання доходів повинно здійснюватись відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, який визначає порядок реєстрації в бухгалтерському обліку доходів від продажу товарів. Вони можуть визнаватися на момент поставки товару або надання послуги покупцю, до або після такої поставки. Визначення цього моменту залежить від того, коли ця господарська операція буде відповідати критеріям визнання, визначеності, релевантное™ та надійності. Дохід відображається, коли він визнаний або може бути визнаний (тобто існує можливість його визнання).

Визнання доходу від реалізації товарів, послуг або інших видів активів, які продані за готівку чи в обмін на негрошові ресурси, підтверджується моментом переходу права власності на них від продавця до покупця.

Дохід відображається тоді, коли він зароблений, тобто коли компанія виконала той обсяг роботи, здійснення якого дає їй право на одержання доходу відповідно до умов контракту, і коли компанія впевнена, що виконаний обсяг роботи буде оплачений замовником.

Найпоширенішою ситуацією, що відповідає наведеним критеріям визнання доходу, є така ситуація, коли підприємство одержує дохід у вигляді оплати за відвантажені нею товари, надані послуги в момент їх відвантаження (надання). У бухгалтерському обліку такий дохід відображається за датою продажу товарів або надання послуг. Подібний метод відображення доходу називається відображенням на дату відвантаження.

Існує ряд ситуацій, коли дотримання названих вище критеріїв визнання доходу стає можливим лише після моменту відвантаження товару.

П(С)БО 15 "Дохід" визначає не тільки критерії визнання доходу від реалізації в залежності від того, що було реалізовано – продукція, роботи чи послуги або дохід було одержано внаслідок використання активів підприємства іншими особами, а також виходячи з конкретних умов кожної господарської операції, яка може призвести до виникнення доходу. Тому дата відображення доходу від реалізації може не співпадати з датою відвантаження продукції, товарів, підписання документів про виконання робіт, послуг. Експортна операція вважається завершеною, коли сторони зовнішньоекономічного контракту (договору) у повному обсязі виконали умови контракту. Термін виконання експортної операції за чинним законодавством становить 90 календарних днів, а за окремими товарами -180 календарних днів.

Стосовно принципів превалювання сутності над формою, а також нарахування та відповідності доходів і витрат в обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів від відвантаження товарів на експорт - не обов'язкова умова для відображення доходу від реалізації товарів на експорт. Основними особливостями визнання доходу від реалізації товарів на експорт є те, що експортер передав ризики володіння товаром, впевнений в економічній вигоді угоди, може достовірно визначити суму доходу, а також може реально оцінити фактичні витрати.

Концепція реалізації товарів має два аспекти: аспект визнання доходу та аспект визнання витрат. Правильне визначення чистого фінансового результату від реалізації протягом звітного періоду потребує, щоб ці два аспекти були визнані в одному звітному періоді.

Визначення фінансового результату від реалізації товарів на експорт відбувається шляхом зіставлення доходів звітного періоду від реалізації товарів на експорт з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. Аспект доходу відображає збільшення, а аспект витрат - зменшення матеріального активу. Таким чином, доки не буде відображений дохід від реалізації, в обліку не може відбуватися списання товарів, відвантажених на експорт, а також затрат, пов'язаних із проведенням експортної операції (транспортні, митні, страхові тощо).

На операції з експорту товарів істотний вплив справляють умови зовнішньоекономічного контракту, в якому зазначаються умови платежів: засоби, порядок і терміни фінансових розрахунків та гарантій виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань, а також умови здачі-приймання товарів (робіт, послуг) із зазначенням терміну та місця фактичної передачі товарів, із визначенням переліку товарно-супровідних документів, що містять усі необхідні відомості про товар і умови контракту).

Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг відображається по У дебету рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" і кредиту рахунку 70 "Доходи від реалізації" з використанням відповідних субрахунків.

Після цієї операції можливе відображення витрат по експортній операції, а саме списання реалізованих на експорт товарів по дебету рахунку 90 "Собівартість реалізації" і кредиту рахунків 28 "Товари" або 26 "Готова продукція" за обліковою вартістю.

В процесі реалізації експортної продукції у підприємства виникають комерційні витрати, зокрема такі, як витрати на підготовку товарів до відвантаження, їх перевезення всередині країни та за кордоном, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування та зберігання вантажів в дорозі, оплату зборів за митне оформлення вантажів тощо. Такі витрати накопичуються на рахунку 93 "Витрати на збут" з подальшим перенесенням до складу фінансових результатів діяльності.

Оскільки експортні товари призначені для вивезення з метою реалізації за межами митного кордону України, то вони є експортними з моменту їх відвантаження на адресу іноземного одержувача. Підставою для обліку експортних товарів та їх руху є оформлені відповідним чином товаросупровідні, транспортні, експедиторські, страхові, складські, розрахункові, митні, претензійно-арбітражні, а також банківські документи.

Визначальним принципом облікової політики підприємства, що формує момент реалізації, виступає дата пред'явлення зазначених вище документів покупцеві або пред'явлення їх до уповноваженого банку, отримання грошових коштів, надання покупцем векселя, комерційного кредиту або іншого документу, який гарантує оплату. Облік інвалютної виручки ведеться в національній та іноземній валюті.

Підтвердженням завершення експортної операції є відбитки печатки митниці країни-одержувача на товаросупровідних документах і довідки банку про надходження грошових коштів на рахунок підприємства.

Датою відвантаження (навантаження на борт, відправки або прийняття до перевезення) вважається дата видачі транспортного документу. У випадку видачі декількох транспортних документів (від різних дат або різних портів відвантаження) датою відвантаження визнається дата останнього транспортного документу.

Реалізація експортної продукції і експортних товарів відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов поставки. При визначенні контрактної вартості враховуються облікова вартість і базисні умови поставки. ПДВ і акцизний збір по експортних товарах в контрактні ціни не включаються. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції і експортних товарів є мито, митні збори і транспортні витрати залежно від базисних умов поставки "Інкотермс - 1990".

Одночасно з реалізацією в бухгалтерському обліку відображається списання первісної вартості реалізованих експортних товарів (собівартості експортної продукції) і накладних витрат, пов'язаних з цією операцією (мито, митний збір, транспортні витрати тощо).

Базою оподаткування ПДВ при експорті товарів (робіт, послуг) є договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними або регульованими цінами.

Об'єктом оподаткування є операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і надання послуг (виконання робіт) за межами митної території України.

При експорті підприємствами-виробниками підакцизних товарів (продукції) за іноземну валюту акцизний збір не сплачується за умови наявності підтвердженої митними органами вантажної митної декларації.

У разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту підприємствами, які придбали цей товар (продукцію) за цінами з акцизним збором, суми такого акцизного збору повертаються виходячи з митної вартості пропорційно до суми іноземної валюти, що фактично надійшла на рахунок підприємства, але не більше за суму акцизного збору, сплачену до бюджету виробником або постачальником підакцизного товару, якщо не закінчився річний строк з дня надходження відповідних сум податку до бюджету. Повернення проводиться фінансовими органами за висновками податкових органів після подання письмової заявки з підтверджуючими документами.

Якщо підприємство придбало товари для проведення експортної операції і реалізує їх за іноземну валюту, то ціна придбання цих товарів складається з купівельної вартості за вирахуванням ПДВ і акцизного збору.

Продало товарів на експорт оподатковується ПДВ за "нульовою " ставкою, тобто у підприємства виникають податкові зобов'язання, які в сумі дорівнюють 0, а отже, виникає і податковий кредит.

Не дозволяється застосовувати нульову ставку при експорті товарів (робіт, послуг), що мають пільги по податку на додану вартість на митній території України.

Облік розрахунків по ПДВ при експорті практично зводиться до обліку СУМ нарахованого податкового кредиту. Потім на підставі даних бухгалтерського обліку визначається сума експортного відшкодування, тобто сума ПДВ, сплачена грошовими коштами постачальнику у складі ціни товарно-матеріальних цінностей, які підприємство використало при виготовленні експортної продукції або безпосередньо експортувало. Підставою для використання пільг по сплаті ПДВ є три документи:

1) зовнішньоторговельний контракт (його копія);

2) виписка банку, що підтверджує фактичне надходження експортної виручки в український банк;

3) вантажна митна декларація (її копія) з відміткою української митниці, що підтверджує вивезення.

Платник податку, що здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

До зазначеного розрахунку слід додати такі документи:

1) митну декларацію, яка підтверджує факт вивезення товарів за межі митної території України;

2) копії платіжних доручень, засвідчених банком, про перерахування платником банку коштів на користь іншого платника податку в оплату придбаних товарів з урахуванням податків, включених у ціну такого придбання;

3) ввізну митну декларацію, що підтверджує факт митного оформлення товарів при вивезенні товарів, попередньо імпортованих таким платником податку.

Облік нарахування сум податкового кредиту не залежить від цілей використання запасів, що придбаються, тобто здійснюється у загальному порядку. Одночасно з розрахунком експортного відшкодування, крім митних декларацій або актів, що підтверджують виконання робіт (послуг) на експорт, мають подаватися завірені банком копії платіжних доручень.

Відвантаження продукції в країни СНД проводиться лише після попередньої оплати від іноземного партнера або гарантії іноземного банку про оплату.

Під час експорту товарів з підприємств-експортерів стягується ввізне мито та митні збори. Експортне мито стягується з підприємства-експортера незалежно від того, чи вироблені товари, що реалізуються, ним самим, чи вони закуплені у іншого українського підприємства.

Порядок проведення перерахунку дебіторської заборгованості підприємства на дату балансу визначено П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", згідно з яким на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу. Дебіторську заборгованість буде визнано монетарною статтею, якщо в результаті її погашення передбачається одержання грошових коштів або їх еквівалентів. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті провадиться також на дату здійснення розрахунку. Така курсова різниця відображається у складі доходів від операційної діяльності -у разі збільшення курсу валюти, та у складі витрат від операційної діяльності - у разі зменшення курсу валюти.

Дохід, отриманий від реалізації товарів, не підлягає перерахуванню У зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

Аналітичний облік експортних операцій необхідно організовувати за трьома основними напрямками:

> за кожним покупцем;

> за кожним видом платежу;

> за валютою платежу.

3. Облік операцій з експорту робіт, послуг

Перелік послуг (робіт), які вважаються такими, що експортуються, включає:

> консультаційні, інформаційні та аудиторські послуги;

> медичні послуги;

> послуги та роботи, пов'язані з нерухомим майном, включаючи будівельно-монтажні та експлуатаційні роботи;

> надання нерезидентам в оренду, чартер, фрахт морських або повітряних суден, що використовуються на міжнародних маршрутах або лініях, а також космічних кораблів, супутників або їх частин чи окремих функцій;

> надання послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів, зазначених у попередньому пункті;

> надання послуг з передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгових марок, інших юридичних та економічних знань, а також обробки даних та інформації для резидентів;

> надання послуг з організації реклами і публічних зв'язків за межами України;

> забезпечення персоналом нерезидентів України, культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України;

> надання послуг з туризму на території України в разі їх продажу за Межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків.

Експорт послуг – експорт нематеріальної продукції сфери послуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги.

Експорт робіт, послуг класифікується як експорт капіталу, тобто як вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі з метою отримання прибутку від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг), є акт виконаних робіт (наданих послуг), оформлений належним чином.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку валютних операцій, пов'язаних з експортом послуг нерезидентам, в цілому, аналогічний порядку обліку операцій з експорту готової продукції, за виключенням рахунку, на якому відображається собівартість виконаних робіт (наданих послуг).

4. Облік авансів, одержаних від іноземних покупців

Найважливіша частина закінчення будь-якого продажу - вчасно отримати плату за товари. Найбільше гарантій в цьому питанні для експортера надають авансові платежі від іноземних покупців.

Сума доходу від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг), інших оборотних і необоротних активів, в оплату за які від покупців і замовників попередньо одержані кошти (аванс) в іноземній валюті, визначається перерахунком вартості фактично реалізованих (але не більше попередньо оплачених) в рахунок авансу готової продукції (товарів, робіт, послуг), інших оборотних і необоротних активів за валютним курсом на дату зарахування (отримання) попередньої оплати (авансу) в іноземній валюті.

Суми отриманих авансів в рахунок майбутнього відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг) включатимуться до складу доходу звітного періоду, коли буде здійснене таке відвантаження (надання), не за курсом на момент відвантаження (надання), а за курсом на момент отримання авансів.

Це означає, що доходи за виконані роботи, надані послуги визнаються на дату їх надання, а за готову продукцію - на дату відвантаження, але визначаються за курсом на дату попередньої оплати (одержання авансу), перерахунок на дату визнання доходу не відбувається, тобто перерахунок кредиторської заборгованості в іноземній валюті на дату визнання доходу не здійснюється.

Вартість реалізації, що перевищує суму попередньої оплати, визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання доходу від реалізації.

Якщо ж реалізовано готової продукції, товарів та інших активів на суму меншу, ніж попередньо одержаний аванс, і подальша реалізація цьому покупцеві не передбачається, а залишок авансу підлягає поверненню покупцю грошима, то зобов'язання в сумі залишку авансу підлягає перерахунку за валютним курсом на кожну дату балансу (поки не відбудеться сплата грошей) і на дату погашення зобов'язання (сплати грошей).

У зв'язку з цим в обліку необхідно чітко розділяти суми в іноземній валюті, що надійшли від нерезидентів як погашення існуючої заборгованості, та суми авансів, що надходять. Для обліку останніх використовується субрахунок 681 "Розрахунки за авансами одержаними".

Сума дебіторської заборгованості, відображена в обліку на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними", забезпечується запасами (матеріальними активами), а не сумами коштів, тому її варто розглядати як немонетарну статтю.

Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними покупцями та іншими дебіторами використовується Журнал 3 та відомості аналітичного обліку по відповідних рахунках, що також ведуться

Дата добавления: 2014-01-04