Поняття про професійну консультацію та особливості її організації

Професійна консультація - організована взаємодія фахівця з професійної орієнтації та особи, яка отримує послугу, що спрямована на оптимізацію її професійного самовизначення на основі виявлення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення (Концепція, розд. Проблема, на розв'язання якої спрямована Концепція) від 17 вересня 2008 р. N 842 м.Київ

У професійній консультації можна виділити 3 етапи її проведення (за К. К. Платоновим):

підготовча профконсультація повинна підвести учнів до усвідомленого і правильного вибору професії, вона здійснюється протягом усього періоду шкільного навчання. На цьому етапі профконсультація носить розвиваючий характер, бо спрямована на розвиток здібностей і позитивних якостей особистості. Якщо в молодої людини вже сформувались інтереси, що відповідають її здібностям, то завдання профконсультанта полягає в тому, щоб направляти її діяльність;

завершальна профконсультація носить рекомендуючий характер. Її завдання – надання допомоги у виборі професії у відповідності із нахилами та психофізіологічними здібностями учня, надання інформації про зміст і характер певного роду діяльності, можливості отримання спеціальної освіти, професійної підготовки і працевлаштування. В старших класах цю консультацію проводять відповідні спеціалісти-профконсультанти разом із вчителями;

уточнююча (формуюча) профконсультація часто виходить за межі школи і проводиться у професійно-технічних училищах, вузах, на підприємствах і т. п. Її завдання – допомогти молодій людині у професійному виборі.

Професійна консультація повинна носити активний характер і виконувати наступні завдання:

всебічне вивчення особистості школяра (інтересів, нахилів, здібностей, психофізіологічних якостей, стану здоров’я);

співставлення рівня практичної та психологічної підготованості особи до вимог професії та спільний вибір найбільш підходящої;

рекомендації молодій людині шляхів компенсації відсутніх професійно важливих якостей особистості, необхідних для успішного оволодіння майбутньою професією;

стимулювання самовиховання та самооцінки молодої людини шляхом систематичного контролю її діяльності з досягнення поставленої мети.

2. Принципи профконсультативної діяльності.

У зв'язку з об'єктивною ситуацією на ринку праці профконсультант може реально допомогти насамперед у вирішенні проблеми вибору професії і у визначенні профілю професійного навчання. Для більшості клієнтів служби зайнятості актуальні також проблеми психологічної і соціальної адаптації.

Наслідки спілкування з консультантом мають велику особистісну значимість для клієнта. Яким буде втручання консультанта - розвиває або руйнують особистість клієнта - залежить від дотримання ним таких етичних принципів професійної діяльності:

1. Принцип відповідальності. Консультант несе персональну відповідальність за адекватність використовуваних методів, правильність проведення діагностичних процедур, обгрунтованість суджень, висновків, рекомендацій.

2. Принцип компетентності. Профконсультант повинен мати необхідну спеціальну теоретичну і практичну підготовку, використовувати прийоми і методи, що відповідають його кваліфікації та особистим можливостям, постійно підвищувати свою кваліфікацію, знайомитися з новими розробками в області своєї професійної діяльності. При виборі методів роботи слід виходити з їх адекватності завданням конкретної ситуації консультування, а кошти психологічної діагностики застосовувати тільки в тих випадках, коли це дійсно необхідно для вирішена професійних завдань.

Профконсультант використовує у своїй роботі лише ті методи психодіагностики, якими добре володіє. Застосовувані методики повинні бути стандартизовані й адаптовані до конкретної групи населення (наприклад, молоді), давати надійні результати (що збігаються з результатами, одержуваними будь-яким іншим консультантом при проведенні повторного дослідження того ж клієнта за тими ж методиками). При використанні комп'ютерних методів профдіагностики необхідно переконатися в надійності програмного забезпечення і валідності процедури обробки та інтерпретації отриманих результатів.

3. Принцип добровільності. Клієнт приходить на консультацію, бере участь в обстеженні тільки за власним бажанням. Він має право відмовитися від будь-якого виду роботи з консультантом (тестування, анкетування тощо) без пояснення причин.

4. Принцип конфіденційності. Інформація, отримана профконсультантом у процесі роботи з клієнтом, не підлягає розголошенню (свідомому чи випадковому). Її передача іншим особам можлива лише за згодою консультованого і якщо це відповідає його інтересам. Консультант збирає і використовує тільки ту інформацію, яка потрібна для вирішення проблем конкретного клієнта, добровільно повідомляється їм або офіційно отримана оп інших фахівців. Всі відомості про клієнта реєструються і зберігаються строго конфіденційно. Профконсультант може використовувати отриману в ході консультування інформацію у наукових і методичних цілях або передавати її третім особам тільки у статистичній формі. Присутність під час консультації третіх осіб можливе лише за попередньою згодою клієнта.

5. Принцип активності. Консультований самостійно приймає рішення з проблеми, з якою звернувся до служби зайнятості. Профконсультант надає інформаційну та психологічну допомогу у відповідь на запит клієнта. Він створює умови і заохочує активність і самостійність консультованого у прийнятті ним рішення.Судження й оцінки профконсультанта в процесі роботи з клієнтом не повинні обмежувати свободу останнього в прийнятті ним рішення.

Профконсультант інформує клієнта про цілях, можливостях і методах консультування, з тим щоб він міг прийняти рішення про свою участь у консультації. У клієнта є можливість припинити консультацію або продовжити консультування в іншого профконсультанта.

6. Принцип позитивного ефекту. Профконсультант інтерпретує отримані результати з позиції відповідності індивідуально-психологічних особливостей клієнта вимогам конкретної професії з урахуванням перспектив її розвитку і можливостей компенсації. Він акцентує увагу на можливостях консультованого, а не на обмеженні їх, підтримує і стимулює його пошукову активність.

7. Принцип лояльності. Профконсультант поважає особистість клієнта і захищає його право на свободу у професійному самовизначенні. Інтереси консультованого, навіть не відповідають інтересам служби зайнятості, є пріоритетними (але тільки якщо вони не суперечать законодавству).

У спілкуванні з будь-яким клієнтом профконсультант повинен виявляти доброзичливість, тактовність незалежно від свого емоційного та фізичного стану і суб'єктивного ставлення до нього.

Профконсультування характеризується двома ознаками: кількістю консультованих та цілями.

За кількісною ознакою консультації можуть бути індивідуальними та груповими (розмір групи залежить від цілей консультацій і організаційних можливостей, але не повинен перевищувати 30 осіб).

Дата добавления: 2014-01-04