Соціальні типи особистості

Основними різновидами соціальної активності є: професійна, трудова, громадсько-політична, моральна, управлінська, дозвільна, вербальна. Найважливішими ознаками соціальної активності особистості є сильне, стійке, а не ситуативне прагнення впливати на соціальна процеси та реальна участь в громадських справах. Від рівня соціальної активності залежить динамізм розвитку суспільства, яке зацікавлене в її постійному зростанні.

Результат соціалізації – “соціальний тип особи”.

Соціальний тип особистості – певний фіксований набір соціальних властивостей людини, що виявляється у її свідомості та поведінці.

Критерії виділення соціальних типів особистості:

· місце особистості в системі суспільних зв’язків;

· реальні форми життєдіяльності особистості;

· спрямованість особистості.

В. Ядов виділяє наступні типи особистості:

1 – базисний тип особистості – система соціальних якостей індивідів, яка найкраще відповідає об’єктивним умовам функціонування даного суспільства на відповідному етапі його розвитку.

2 – реальний (модальний) тип особистості – реальний тип особистості, який переважає на відповідному етапі розвитку суспільства.

3 – ідеальний тип особистості – індивід з такою сукупністю рис, якостей, які сучасники хотіли б бачити в людині.

В західній соціології існують аналогічні концепції, наприклад, Д. Рісмен запропонував концепцію соціального характеру. Соціальний характер – ядро структури характеру, що є притаманним для більшості членів певної культури, а індивідуальний характер – це те, чим люди, що належать до однієї і тієї ж самої культури, відрізняються один від одного. Д. Рісмен вважає, що соціальний характер дозволяє індивіду виконувати ті вимоги, які ставить перед ним суспільство. При цьому він виділяє наступні типи соціального характеру:

1 – традиційно-орієнтований, консервативний, конформний;

2 – інтровертний (той, що керується внутрішніми мотивами) – поведінка людини визначається сприйнятими в дитинстві принципами, особа стає більш відкритою у ставленні до нововведень і змін, хоч роль традиційних норм і цінностей ще велика.

3 – екстраверт (зовні орієнтована особистість) – така особистість стандартизована, є об’єктом маніпулювання, відчуває себе дезорієнтованою, апатичною, їй не подобається брехня та гноблення.

4 – позитивний характер – автономна особистість, некомфортна, яка має ясні раціональні цілі, що не нав’язуються іншими людьми, більш незалежна щодо впливів свого культурного середовища.

Таким чином, процес соціалізації є історично обумовленим, у результаті нього формуються конкретно-історичні риси особистості, необхідні їй для життєдіяльності в конкретному суспільстві. Зміст, стадії, конкретні механізми соціалізації визначаються структурою цього суспільства і варіюють у різні історичні періоди.

Дата добавления: 2014-01-04