Органі3аційне забезпечення

ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОІ ДІЯЛЬНОСТЇ

Корпорація та підприємства, що входять до її складу, повинні розроби-ти й підтримувати процедуру ідентифікації екологічних аспектів своєї діяльн-ннннннності. Особливу увагу тут слід приділяти тим аспектам, які найбільше вплив - ають на навколишнє середовище. Це можуть бути окремі технології, фрагменти виробничої продукції, відходи, сировина, комплектуючі тощо.

3ауважимо, що обов'язково мають бути враховані аспекти діяльності, які мають істотний вплив. Тобто повинна діяти система екологічного обліку за визначеними показниками, що характеризують рівень впливу того чи іншо-го виду діяльності на навколишнє середовище.

Стратегічне планування, визначення цілей і завдань екологічної політи-ки повинні охоплювати всі ієрархічні корпоративні рівні, всі корпоративні системи: виробничу, соціальну, маркетингову та ін. Якщо цілі мають якісний характер, то завдання повинні, де це можливо, містити кількісні показники, наприклад такі, як скорочення витрат сировини в технологічних процесах, зниження енергоспоживання, частка екологічно чистих техно-логій у загальному виробничому процесі, кількість відходів тощо.

Корпорація розробляє зведений план-графік екологічного оздоровлен-ня (екологічної модернізації), досягнення цілей і завдань екологічної полі-тики, у якому кожне корпоративне підприємство основного й допоміжного виробництв має свої завдання з визначеними обсягами і термінами.

Розробка та використання планів-графіків — це ключовий елемент системи корпоративного екологічного управління. Плани мають конкрети-зувати заходи щодо матеріального, фінансового і кадрового забезпечення з розподілом відповідальності за їх здійснення.

У планах повинні бути наведені програми екологічного та енергетично-го аудитів, екологічної модернізації виробництва, впровадження екологічно чистих технологій, менеджменту відходів, енерго- й ресурсозбереження. Процес екологічного оздоровлення виробництва має охоплювати всі стадії життєвого циклу продукції як на поточному, так і на стратегічному напря-мах діяльності.

Успішне створення, впровадження й функціонування системи корпора-тивного екологічного управління вимагає узгодженості та участі в цій роботі всіх працівників корпорації, всіх її структурних підрозділів. Відповідальність за виконання розроблених програм, здійснення корпоративної екологічної політики несе весь персонал корпорації, а не лише персонал системи еко-логічного управління, який більшою мірою виконує функції організаційно-го забезпечення.

Особлива й головна відповідальність за реалізацію корпоративної еко-логічної політики покладена на керівництво корпорації (раду директорів, виконавчу дирекцію). Розподіл відповідальності, як і функціональних обов’язків, повинен регламентуватися спеціальними положеннями щодо взаємодії підрозділів корпорації під час реалізації функцій КЕУ. У межах структурних підрозділів корпорації, ії підприємств можуть бути створені спеціальні служби екологічного управління, які мають повноваження щодо формування програм і планів реалізації корпоративної екологічної політи-ки, екологічного оздоровлення й контролю екологічних аспектів діяльності, участі в прийнятті загальних управлінських рішень. Як показує практика, доцільно створювати корпоративну програму еко-логічного аудиту як механізму забезпечення високої ефективності функціонування системи корпоративного екологічного управління.

СИСТЕМНІ ВИМОГИ ДО УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ І ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

Сучасні системні вимоги до управлінського персоналу обов'язково по-винні містити екологічні аспекти. Вони поділяються на загальносистемні і професійні.

3агальносистемні вимоги. До них належать такі:

1. Знати і вміти застосовувати на практиці екологічне законодавство, стандарти (у тому числі міжнародні), норми.

2. Знати і вміти орієнтуватися у сфері дії екологічних законів, принципів, правил; отримувати користь від їх застосування.

3. Володіти системною методологією пошуку й прийняття оптимальних рішень в умовах зростання екологічних і соціальних вимог до якості життя.

4. Вміти розробляти філософію діяльності підприємства, його соціально-екологічну політику, які не суперечать філософії й політиці досягнення
належної якості життя.

5. Вміти знаходити і застосовувати гнучкі принципи й методи управління, а також інноваційні запобіжні заходи для збалансованого розвитку.

Дата добавления: 2014-01-04