Нерудні ресурси світу

Запаси нерудної сировини розміщені вкрай нерівномірно. Так, по над 80 % покладів фосфоритів припадають на Росію, США, Казахстан, Марокко. 3/4 усіх калійних солей світу видобувають Росія, Канада, Ні меччина та Білорусь, найбільше алмазів — країни Південної Африки, Австралії та Росії.

Проблеми використання мінеральних ресурсів. Головною проблемою видобутку мінеральних ресурсів є виснаження їх родовищ. Так, за оцінками фахівців розвіданих запасів кам’яного вугілля вистачить на 200 років, нафти і природного газу — всього на 100, а окремих руд кольорових металів — менш ніж на 50 років. Сьогодні на межі повного вичерпання опинилися руди срібла та деяких рідкісно земельних металів. Існують два шляхи освоєння нових запасів корисних копалин.

Перший пов’язаний з комплексним використанням сировини старих родовищ, переходом до видобування глибших та незручних для розробки ша рів. Другий шлях — пошук та освоєння нових басейнів. Проте на суходолі такі можливості вже обмежені. Тому значну частину мінеральної сировини людина добуває з дна Океану. Так, нині близько 50 % нафти видобувають із шельфових родовищ. Найбільш реальними способами подолання мінерально-сировинної проблеми є її економне використання, зменшення енерго- та матеріаломісткості виробництва, комплексне використання сировини, пошуки матеріалів-замінників, залучення вторинних ресурсів тощо.

Водні ресурси світу. Нині у світі неухильно зростає рівень споживання води. Лише за останніх 100 років воно збільшилося в 12 разів і дорівнює 5000 км:3. До останнього часу вода вважалася невичерпним багатством. Але водні ресурси є відносно невичерпними: їх загальна кількість на планеті залишається незмінною, але якість швидко погіршується. Загальний об’єм води на Землі дуже великий — майже 1,4 млрд км3. З них близько 97,5 % припадає на води Світового океану, солоні озера та мі нералізовані підземні води. Прісні води становлять близько 2,5 % об’ єму гідросфери.

Але людина може використовувати лише її незначну частину. Недоступними для застосування на сучасному етапі залишаються води льодовиків (69 % прісної води), більшість підземних вод (30 %), боліт, а також вод, що містяться в ґрунті та в живих істотах. Реально придатними для освоєння визнаються води річок і прісних озер. За показником річкового стоку світовими лідерами постають Азія, Латинська й Північна Америка.

Найбільшими споживачами води є сільське господарство, промисловість, комунальне господарство. Сільське господарство використовує майже 70 % загального споживання води, причому більша частина цього об’єму незворотно втрачається під час зрошення. Промисловість забирає понад 1/5 води. Найбільш водомісткими галузями є целюлозно-паперова, хімічна і металургійна промисловість.

На планеті гостро постала проблема дефіциту прісної води. Вона спричинена насамперед бурхливим розвитком господарства та постійним збільшенням об’єму стічних вод. Водний дефіцит поки що має регіональний характер. Його особливо відчувають регіони з сухим та жарким кліматом.

Крім того, 2/3 населення світу постійно споживає неякісну воду. Існує реальна загроза того, що проблема водного дефіциту переросте в глобальну.

Головний шлях подолання проблеми — зменшення витрат води, особливо у сільському господарстві. Слід також знижувати водомісткість виробництва: запроваджувати маловодні та безводні технології. Одним з дієвих способів подолання регіонального дефіциту води є перерозподіл річкового стоку за допомогою спорудження каналів та водосховищ. Нині у світі побудовано й експлуатується понад 40 тис. водосховищ. Найбільше великих за площею водосховищ — у Північній Америці, Азії та Європі. Проте цей шлях маєй свої недоліки: застій та цвітіння води, руйнування берегів, затоплення орних земель, підвищення рівня ґрунтових вод тощо.

Необхідно широко запроваджувати очисні споруди, хоча їх ефек тивність залишається невисокою. Здавна у районах з водним дефіцитом застосовували опріснення морської води. Але ці технології дорогі й глобально розв’язати

проблему не спроможні. Перспективним шляхом подолання водного дефіциту може бути транспортування айсбергів.

Дата добавления: 2014-01-04