Завдання

Чинники стану громадянського суспільства

Рівні сформованості громадянського суспільства

Умови життєздатності громадянського суспільства

• володіння кожним його членом - конкретною власністю чи участь його у володінні власністю, право використовувати її, розпоряджатися нею на власний розсуд;

• автономія особи, досить високий рівень її соціального, інтелектуального, психологічного розвитку, її внутрішня свобода та здатність до повної самостійності за активної участі в роботі того чи іншого інституту громадянського суспільства;

• наявність права, яке закріплює та охороняє цю автономію;

• структурованість суспільства, суспільних відносин, які відображають багатство і різноплановість інтересів представників різних груп та прошарків.

• абсолютне громадянське суспільство — як вища мета та ступінь суспільного розвитку;

• відносне громадянське суспільство — як потенційно можли­ве в межах існуючого рівня розвитку виробничих сил, як ідеальна модель, де є умови для задоволення певної системи потреб і специфічних історичних інтересів населення; • реальне громадянське суспільство — як конкретно-історич­на форма його існування в одній окремо визначеній країні.

Стан громадянського суспільства визначається взаємодією багатьох чинників. Найважливішими серед них вважають:

• забезпечення свободи особи та особистої ініціативи;

• відповідальність за наслідки власної дії;

• здатність індивідів до громадського співробітництва заради індивідуальної та спільної вигоди й громадянського миру.

Використовуючи критерії та визначення рівнів грома­дянського суспільства, зробіть висновок про рівень (стан) громадянського суспільства в Україні та визначте причи­ни такого стану.

4. Поняття та функції громадської думки. Громадська думка як інститут громадянського суспільства.

Важливу роль у громадянському суспільстві відіграє громадська думка.

Спробуйте дати визначення поняття «громадська думка».

Громадська думка — це єдині за змістом судження, присвячені фактам соціального життя, колективної діяльності та діяльності окремих особистостей. Вона може формуватися стихійно або свідомо, набуваючи при цьому функції оцінки щодо предме­та, відносно якого виникла.

Громадська думка — сукупність думок людей щодо спільної проблеми, яка зачіпає інтереси якоїсь соціальної групи.

Громадська думка може охоплювати як дуже велику кіль­кість населення: державу, континент, навіть увесь світ, так і невелике коло людей: колектив університету, школи, підприємства чи жителів області, міста, села.

Які питання може відображати громадська думка?

Громадська думка підтримує й відображає:

• соціально-еконо­мічний устрій суспільства,

• панівну ідеологію

• ґрунтується на засадах масової інформації (преса, телебачення, кіно, радіо, збо­ри тощо).

Певна громадська думка стосовно економічних питань, про­блем міжнародної політики, а також діяльності та життя групи або окремої особистості складається в більшості людей.

В усі часи громадська думка мала велике значення як для окремої людини, так і для суспільства в цілому.

Які функції в громадянському суспільстві вона виконує?

Виділяють три функції громадської думки:

1) Інформаційна функція громадської думки пов'язана з тим, що вона є джерелом достатньо важливої і, головне, специ­фічної інформації, яка функціонує в суспільстві та забезпе­чує його нормальну життєдіяльність. Специфіка інформа­ції громадської думки полягає в тому що, вона, з одного боку, віддзеркалює суб'єктивний світ людей, оцінку ними свого становища в суспільстві, власних інтересів. З іншого боку, громадська думка — це один зі станів масової свідомості.

2) Регулятивна функція громадської думки. її зміст полягає в тому, що громадська думка виробляє (самостійно чи «переносить» із галузей науки, ідеології, релігії тощо) та нав'язує суспільству певні норми суспільних відносин, певні «зразки цінностей», норм поведінки.

3) Управлінська функція, напевно, найбільш важлива й істотна, із точки зору вивчення в соціології громадської думки. Не може викликати сумніву та обставина, що соціальне управління взагалі неможливо (мається на увазі демократичне суспільство) без суб'єктивної інформації, насамперед інформації про масову свідомість, тобто про думки людей, їх інтереси, потреби.

Громадська думка — цей такий стан суспільної свідомості, яка виражається публічно й здійснює вплив на функціонування суспільства та його політичної системи. Саме можливість гласного, публічного висловлювання населення щодо проблем громадського життя та вплив цієї позиції з приводу розвитку суспільно-політичних відносин відбиває суть громадської думки як особливого інституту громадянського суспільства.

Як і всі соціальні інституції, громадська думка перетворює невпорядковані, випадкові, стихійні соціальні взаємодії між населенням та політичними, управлінськими структурами на впорядковані, тривалі, контрольовані, тобто окультурює цю взаємодію, оснащує її механізмами та усталеними правилами.

На різних етапах розвитку суспільства, у різних типах суспільств за різних політичних режимів (тоталітарних, ліберальних, демократичних) вияв громадської думки як соціальної інституції має свої особливості. Так, за тоталітарних режимів вона є безсилою, за ліберальних — береться до уваги за можливості і тільки за демократичного правління стає дієвою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя.

Дата добавления: 2014-01-04