Особливості проведення занять малювання декоративних малюнків за зразком

У початкових класах на заняттях по декоративному малюванню діти часто копіюють народні узори.

Малювання за зразком проводиться в такій послідовності:

- знайомство з народним розписом, його особливостями(композиційним рішенням, використання певної характерної кольорової гами, декоративними елементами) на прикладах предметів побуту, малюнків, зразків робіт;

- малювання візерунків чи орнаментів за зразком вчителя, використовуючи характерні прийоми для кожного розпису (в І класі можливе послідовне виконання роботи за вчителем, в подальшому- самостійно), малювання окремих елементів, розмітка допоміжних ліній орнаменту, основних форм простим олівцем, підбір кольорів на палітрі;

- малювання за зразком самостійне (для кожної пари учнів свій зразок).

Зміст декоративної роботи в початкових класах значно ускладнюється. Вже в першому класі на уроках декоративного малювання учні повинні отримати певні естетичні знання: про народну глиняну іграшку, про виразні прийоми розпису. Відбувається подальша систематизація умінь та навичок у створенні власних композицій узора.

У процесі педагогічного керевництва дитячим декоративним мистецтвом на уроках органічно вписується група методичних прийомів, які знаходять застосування в роботі з дітьми дитячого сада: питально- відповідна бесіда про твори народного мистецтва; усне малювання, яке створює сюжет, який необхідно вирішувати декоративними засобами; прийоми пензлевого розпису; використовування аплікаціі, як елемента, який організовує декоративну композицію і як засіб пізнання дійсності для декоративного узагальнення.

Стилізація - декоративне узагальнення та підкреслення особливостей форми предметів за допомогою ряду прийомів. Можливо спростити або ускладнити форму, колір, деталі об’єктів, а також відмовитись від передачі об’єму.

О

Але спростити форму зовсім не означає об'єднати її, спростити- підкреслити виразні сторони, опустивши незначні деталі. В основі художнього твору лежить органічний зв'язок між його елементами. Стилізації має свої особливості:

1. Народні орнаменти створюються, як правило, на основі стилізації реальних природних форм. Підкресливши головне, майстер перетворює предмет, підчиняючи його форму і колір ритмічному строю орнаменту. Загальне стильове вирішення орнаменту, його лінійна та кольорова композиція підкажуть творче перетворення натури. Мотив для орнаменту можна знайти, вивчаючи форми природи. Процес узагальнення форми, виділення головного та типового у предметі, відкинувши другорядні деталі.

2. Всі відтінки, як правило, зводяться до декількох кольорів. Можливий повний відказ від реального кольору предмета.

Стилізація— це процес активного відбору найбільш характерних ознак форми, свідомої відмови від усього друго­рядного, синтез пластичної форми з орна­ментальним образом. Принципи стилізації а) узагальнення форми в її межах; б) узагальнення форми зі зміною обрису (окреслення предмета); в) узагальнення форми і спрощення конструкції; г) зміна характеру форми на більш декоративний; д) перетворення об'ємної форми в площинну.     Стилізація природних форм є перетворенням живої форми в спрощену або в ускладнену, відповідно до призначення орнаменту. Стилізовані і декоративні елементи можна укласти у візерунок. Візерунок – вільна композиція декоративних мотивів. Орнамент – візерунок, який складається з ритмічно впорядкованих елементів: призначається для прикрашення різних предметів (посуд, зброя, текстильні вироби, меблі, книги, архітектурні споруди, твори мистецтво тощо.) Орнамент пов’язаний з поверхнею, організовує її і прикрашає, орнамент оперує невизначеними формами або стилізує реальні мотиви, які схематизує до невпізнання. Особливості орнаменту: декоративна стилізація; площинність; зв’язок із поверхнею; Орнамент знаходить в досить тісному зв’язку з поверхнею на яку нанесений. Зазвичай за допомогою орнаменту або виявляють, або підкреслюють архітектоніку предмета.

Дата добавления: 2014-01-04