Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

Вступ

ПЛАН-КОНСПЕКТ

Проведення заняття

ПЛАН

№ п/п	Зміст	Час (хв.)
І	Вступна частина: ­ перевірка наявності студентів, їх готовності до заняття; ­ оголошення теми лекційного заняття та питань, які виносяться на заняття; ­ визначення навчальної і виховної мети заняття; ­ визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю.	до 5
ІІ	Основна частина: 1. Родина і її сучасні моделі. Функції родини: нормально функціонуючі й дисфункціональні родини. 2. Стани дисфункціональної родини. Родина у важкій життєвій і екстремальній ситуації.
ІІІ	Підсумкова частина заняття: 1) висновки до лекційного заняття; 2) відповіді на запитання; 3) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття.	до 10

- Собою

З розмови між дітьми

Біль­шість авторів, розглядаючи шлюб на макрорівні, визнають його динамічним соціальним інститу­том, зміни якого взаємопов’язані із динамікою історичного розвитку суспільства та відсутністю надійного правового захисту.

У роботах В. Дружініна, З. Ковальова, Е. Ей­демілера та інших учених підкреслюється, що сім’я прямо або опосередковано відображає всі зміни, що відбуваються в суспільстві, хоча і має відносну самостійність.

У зарубіжній психології вивчення сімейних ролей базується на поняттях статевих ролей, статеворольової системи, статеворольової диференціації. З культурних очікувань від соціальних ролей, со­ціальної діяльності чоловіків і жінок безпосеред­ньо випливає і зразок розподілу сімейних ролей. Зарубіжними авторами виявлено, що значення тієї чи іншої рольової моделі для подружжя багато в чому визначається узгодженістю їхньої рольової взаємодії, ідеалів і очікувань.

Як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники вка­зують на те, що правила рольової поведінки і ро­льового відношення в сім’ї встановлюються в про­цесі життєдіяльності сім’ї, тісного взаємозв’язку з міжособистісними стосунками і спілкування чле­нів родини [5, 6]. Велике значення для вивчення родинних ролей має диференціація їх на конвен­ціональні та міжособистісні ролі. Конвенціональні ролі — це ролі, визначені правом і мораллю; вони стандартизовані й безособові, а міжособистісні ролі цілком залежать від індивідуальних особливостей учасників, їх відчуттів і уподобань. Істотним мо­ментом є те, наскільки думка члена сім’ї про свою роль збігається з уявленням про неї інших.

Спираючись на роботи вітчизняних та зару­біжних дослідників, комплекс подружніх відно­син можна розділити на декілька періодів та фаз становлення і розвитку шлюбних стосунків, які мають певні закономірності (рис. 1).

Наукові спроби пояснити механізм шлюбного вибору призвели до виникнення ряду концепцій [2, 6, 7].

Одним з перших аналізував причини вступу до шлюбу засновник класичного психоаналізу З. Фрейд, що спирався на припущення про ва­блення, яке діти відчувають до батьків протилеж­ної статі. Завдяки складному несвідомому проце­су вони можуть переносити любов до матері або батька на інші суспільно схвалювані об’єкти — на своє потенційне подружжя.

Найбільшого поширення і популярності в со­ціальній психології набули теорії комплементар­них потреб, теорія «стимул — цінність — роль», інструментальна теорія підбору подружжя, теорія «фільтрів», «кругова теорія любові».

Теорія комплементарних потреб (доповнюючих потреб) ґрунтується на принципі: протилежності притягуються. Кожний індивідуум шукає того, від кого очікує максимум задоволення потреб. Закоха­ні повинні володіти схожістю соціальних рис і пси­хологічно доповнювати одне одного. Задоволення і винагорода розглядаються як сили, що сприяють зближенню майбутнього подружжя. Ця теорія не стверджує, що кожен може знайти людину, яка б повністю задовольнила його потреби. Вона до­помагає розібратися, чому кожен вважає тільки деяких з усього «поля обранців» привабливими. Згідно з цією теорією, наприклад, привабливою для владного чоловіка може бути покірна жінка, а спокійному і м’якому чоловікові подобаються енергійні та прямолінійні жінки.

Інструментальна теорія підбору подружжя також надає першорядну увагу задоволенню по­треб, але при цьому стверджує, що одні потреби важливіші, ніж інші, деякі з них більш властиві чоловікам, ніж жінкам, і навпаки. Людину ва­бить до того, чиї потреби схожі з її власними або доповнюють їх.

Теорія «стимул — цінність — роль», або «обмін і максимальна вигода», набула, мабуть, найбіль­шого поширення серед дослідників. Вона ґрунту­ється на двох найважливіших посиланнях. Перше полягає в тому, що на кожному ступені розвитку стосунків партнерів їх міцність залежить від так званої рівності обміну. Іншими словами, відбу­вається своєрідне врахування плюсів і мінусів, активів і пасивів кожного партнера. В результаті, хоча партнери можуть і не усвідомлювати цього, встановлюється деякий баланс позитивних і не­гативних характеристик кожного. Якщо активи, або стимули вступу до шлюбу, перевищують па­сиви, то приймається рішення про укладення подружнього союзу. Друге посилання полягає в тому, що шлюбний вибір включає серію по­слідовних стадій, через які повинні пройти мо­лоді люди. Той, хто не відповідає умовам кожної стадії, вибуває з «гри».

Перша стадія була ідентифікована як «стимул». Коли чоловік і жінка бачать одне одного вперше, складається первинна думка щодо зовнішності ін­шої людини, її розуму, уміння триматися в суспіль­стві, а також відбувається сприйняття і оцінка тих власних якостей, які можуть бути привабливими. Якщо між партнерами виникла атракція — перше враження було позитивним, то пара переходить до другої стадії — порівняння цінностей. Парт­нери обговорюють свої погляди на життя, шлюб, чоловічі та жіночі ролі в сім’ї, на виховання ді­тей тощо. Чоловік і жінка або зміцнюють вза­ємні симпатії, або, зрозумівши, що у них мало спільного, поривають одне з одним. Якщо взаєм­на привабливість, що виникла на першій стадії, підкріплюється схожістю цінностей, то стосунки партнерів переходять у третю стадію — рольову, де партнери перевіряють, чи відповідає ролева поведінка одного очікуванням іншого.

Ідея існування декількох стадій в процесі ви­бору шлюбного партнера лежить і в основі теорії «фільтрів». Схематично цей процес можна пред­ставити як послідовне проходження через серію фільтрів, які поступово відсівають людей з безлічі можливих партнерів і звужують індивідуальний вибір. Перший фільтр — місце проживання — від­сіває тих потенційних партнерів, з якими людина ніколи не зможе зустрітися. Потім фільтр гомога­мії виключає тих, хто не підходить одне одному за соціальними критеріями. На цьому етапі людина вступає в контакти з людьми, які здаються їй при­вабливими. На подальших стадіях встановлюються схожість цінностей і сумісність рольових очіку­вань. Результатом проходження через всі фільтри є вступ до шлюбу.

Наміру одружитися у більшості людей в євро­пейських промислово розвинутих країнах передує тривалий процес орієнтації на шлюб і сім’ю. Вибір шлюбного партнера можна представити як про­цес фільтрації. Спочатку визначається категорія соціально відповідних партнерів, що відбуваєть­ся майже «непомітно» в середовищі, де людина перебуває. Потім здійснюється специфічний ви­бір із сукупності можливих партнерів відповідно до психологічних, сексуально-еротичних та есте­тичних механізмів. При цьому велике значення надається враженням, винесеним з рідної сім’ї, освіти і професійної кар’єри молодих людей.

Дата добавления: 2014-01-04