Поняття про хутряні товари, напрями розвитку їх асортименту

План лекції

Лекція 8. Хутряні товари

1. Поняття про хутряні товари, напрями розвитку їх асортименту.

2. Класифікація і асортимент хутряних товарів.

Література:

1. Л.Г.Войнаш, Л.І.Байдакова і ін. Товарознавство непродовольчих товарів.ч.2./Підручник.-К.:НМЦ «Укоопосвіта»,2004.-с.405-450

2. В.І.Михайлов, Т.Г.Глушкова та ін. Непродовольчі товари./Підручник.-К.:Книга,2005.-с.368-379

3. ДСТУ 2174-93

Вираз "штучне хутро" згідно з міжнародною класифікацією, оз­начає матеріал, виготовлений з вовни, волоса або інших волокон (зокрема, синельних), який наклеюють або нашивають на шкіру, тканину чи інший матеріал методом, що імітує натуральне хутро. Він не поширюється на природне хутро з додатково набивним во­лосом, а також на ткані та в'язані матеріали з довгим ворсом, які іноді називають хутром, оскільки вони повністю виготовлені з тек­стильної сировини.

У ДСТУ 2174-93 термін "хутрові шкурки" визначено як шкурки тварин, добутих полюванням, морським промислом і тварин, роз­ведених у звірівницьких господарствах, а "хутряні шкурки" - шкур­ки, отримані зі шкур свійських тварин.

На звіробійний промисел припадає незначна частка від загаль­ного обсягу хутрової сировини (0,1 %), тоді як на звірівництво - понад 80 %. Хутрова сировина представлена переважно шкурками зайців-русаків, лисиці червоної, ондатри, кротів, тхорів, морських звірів (звіробійний промисел), норки, лисиці сріблясто-чорної, пес­ця, нутрії (звірівництво). Хутряну сировину отримують після забою кролів, овець, кіз та інших свійських тварин. Асортимент хутрової сировини збільшується за рахунок примусової міграції окремих видів тварин з метою їх акліматизації в іншому географічному поясі, тобто новому для них середовищі. Завдяки цьому в Україні зростає популяція нутрії, американської норки, ондатри, сріблясто-чорної лисиці, єнота-полоскуна, шиншили тощо, одночасно відновлюється поголів'я таких тварин, як бобер, видра, кулан, джейран тощо у районах їх колишнього мешкання. Такі заходи дають змогу не тільки збільшити обсяги реалізації сировини, а й підтримувати баланс у природі, уникаючи повного вимирання цих видів тварин.

Хутрову сировину поділяють за середовищем існування тварин -морську (тюлень, морський котик) і сухопутну, яку поділяють за сезонністю видобутку - на зимову (соболь, песець, лисиця, заєць, білка, норка, куниця тощо) і весняну (ховрахи, кріт та ін.). Топогра­фічну будову хутрової шкурки наведено на рис.1.

Рис.1. Топографія шкурки лисиці: 1 - душка, 2 - боки, 3 - черево, 4 - хвіст, 5 - хребет, 6 - загривок

Хутряну сировину поділяють за сезонністю - на зимову (соба­ки, кішки, кролики, вівці тощо) і весняну - молодняк овець, кіз, коней, великої рогатої худоби, оленя та ін.

Фізико-механічні властивості волосяного покрову шкурки зале­жать переважно від типу елементарного волосся, його будови і ста­ну. Розрізняють пуховий, напрямний та остьовий типи, а його будо­ва визначається видом тварини. Наприклад, волосся хутрових видів тварин - соболя, куниці - має овальний перетин, овець - круглий, а в ондатри або нутрії - сплющений. Загалом волос тварин відрізняєть­ся за зовнішньою будовою лускатим шаром і звитістю. Лускатий шар складається з дрібних пластинок, які захищають основний (корко­вий) і серцевинний шари (рис. 2).

Блиск волосся залежить від будови лускатого шару, а фізико-механічні властивості (міцність, розтяжність, гнучкість, пружність) волосся - коркового шару, який складається з ороговілих верете­ноподібних клітин з включеними зернами пігментів. Теплозахисні властивості та міцність волоса визначаються будовою серцевин­ного шару, який складається з клітин, розташованих рядами, роз­ділених повітрям.

Зовнішня форма стрижнів волоса тварин може бути веретено­подібною, циліндричною та конічною, а також прямою, зігнутою, зламаною, хвилястою, звивистою і завитою. Жорсткість або величи­на деформації волоса визначається, крім іншого, формою перетину.

Пишність волосяному покриву залежить від довжини волосся: найдовший з них напрямний, з видовженою веретеноподібною формою, з сильно розвинутою серцевиною, кутикула не кільцепо­дібна. Остьовий волос захищає проміжний і пуховий від механіч­них пошкоджень і звалення. Його форма здебільшого веретенопо­дібна або ланцетоподібна, кутикула не кільцеподібна. Найтонше і найчисельніше пухове волосся, яке може мати циліндричну форму перетину, хвилеподібну звивистість, кутикула кільцеподібна, серце­вина в ньому розміщена з одного ряду клітин або відсутня.

Рис. 2. Схема будови волоса тварин: 1 - лускатий шар, 2 — корковий шар, 3 - серцевинний шар

Волосся може розміщуватися на шкірі тварин поодинці (кріт), пучками, простими і складними групуваннями (гризуни і хижаки відповідно).

Товарні властивості шкурок тварин залежать від ареалу тварин і змінюються залежно від умов їх мешкання, віку, статі, сезону, індиві­дуальних особливостей тощо. Так, волосяний покрив наземних звірів густіший, довший, його колір на хребті більш темний, ніж на череві (білка, соболь, куниця, лисиця, песець та ін.), підземних - одноманіт­ний, якість хутра на різних топографічних ділянках однакова, проте покрив на череві більш товстий, ніж на хребті, а забарвлення однакове (кріт, сліпиш). У земноводних звірів найбільша густота волосся, хоча на череві воно густіше, ніж на хребті, а його забарвлення майже одна­кове (видра, норка, нутрія, ондатра, річковий бобер).

Якість волосяного покриву морських звірів (тюлень, морський котик та ін.) визначається їх віком. Наприклад, маля нерпи (більок) має дуже густий, а доросла тварина - грубий, рідкий волос.

Первинний волос молодняку хутрових звірів не представляє цінності, тоді як волосся молодняку свійських тварин (овець, оле­ня) найбільш цінне.

Стать звірів та сезон їх полювання також впливає на якість шкіряної сировини: хутрові шкурки самців крупніші, волосся дов­ше, шкіряна тканина товстіша, ніж у самиць, а сезонна мінливість волосяного і шкіряного покривів хутрових звірів - на сортність, оскільки взимку їх волосся набуває більшої густини (табл. 1). Деякі тварини змінюють забарвлення волосся в міжсезонний пері­од (заєць-біляк, ласка, песець); ця властивість має назву деморфізм.

Загалом якість хутряної сировини визначається кряжем, тобто ареалом чи умовами мешкання звірів. Так, шкури вовка розрізня­ють за Полярним, Сибірським, Центральним, Казахським, Півден­ним кряжами, а соболя - за Камчатським, Баргузинським, Якутсь­ким, Амурським, Мінусинським, Алтайським, Єнісейським, Тобольським кряжами. При цьому кожний вид тварини має інди­відуальні ознаки, які проявляються в забарвленні, висоті, волосся і м'якості та розмірі шкурок. Іноді зустрічаються аномалії - певна тварина відрізняється від інших осіб контрастним забарв­ленням волосся і кольором шкури. Найвідоміші альбіноси, волосся і кігті яких мають біле забарвлення. Звірів, які на відміну від інших осіб мають чорне волосся, називають меланістами, а яскраво-руде забарвлення - хромістами.

Первинна обробка хутрової сировини на підприємствах скла­дається з операції знімання шкурки, яку розрізають трубкою (барс, білка, бобер, вовк, видра, єнот, заєць, кріль, куниця, леопард, лисиця, норка, нутрія, ондатра, песець та ін.), панчохою (горностай, колонок, ласка, соболь) або пластом (ведмідь, тигр, тюлень, котик, вівці, козе­ня, лоша, кріт, ховрахи, хом'як, борсук, собака та ін.). Потім її знежи­рюють, виправляють (розтягують на дошках, рамах, щитах тощо) і консервують з метою збереження властивостей шкурки впродовж певного терміну, пов'язаного з доставкою шкір на підприємства для подальшої їх переробки. Існує кілька способів консервації, наприк­лад сіллю, кислотами, сумішшю солі і кислот тощо.

Таблиця 1 Якість волосся і шкіри шкурок диких тварин залежно від пори року

Сезон	Волосяний покрив	Шкіра	Якість шкурки
Зима	Густий зі щільним пухом й остю	Тонка, еластична	Сорті
Пізня зима	Трохи перестиглий, матовий	Сухувата	Сорт 1 з пороками
Рання весна	Перестиглий, сухуватий	Суха	Сорт 1 з пороками
Весна	Пух і остьовий волос випадають	Пігментована, потовщена, рихла	Нестандартна
Літо	Рідкий, майже без пуху	Тонка, суха	-/-
Рання осінь	Літній, рідкий, короткий	Товста, рихла, з великим вмістом жиру	-/-
Осінь	Новий, недостиглий	Потовщена, пігментована	Сорт III
Пізня осінь або рання весна	Трохи недостиглий	Трохи потовщена, слабка синява	Сорт II

Дата добавления: 2014-01-04