Тема 8. Концесійне інвестування

1. Поняття, ознаки та види концесійного інвестування.

2. Правове забезпечення концесійного інвестування.

3. Поняття та види концесійних договорів.

4. Порядок укладення концесійного договору.

Самостійно:

1. Об’єкти та суб’єкти концесійного інвестування.

2. Порядок укладення договору концесії на будівництво та експлуатацію доріг.

3. Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання концесійного договору.

1., Відповідно до ч. 1 ст. 406 ГК, Закону України «Про концесії», концесія - це надання з метою задоволення суспільних потреб уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі вітчизняним або іноземним суб'єктам господарювання (концесіонерам) права на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії за умови взяття концесіонером на себе відповідних зобов'язань, майнової відповідальності і підприємницького ризику.

Змістом концесійного інвестування є діяльність (а не окремі дії та/або операції чи їх комплекс) вітчизняного або іноземного суб'єкта господарювання (концесіонера), спрямована на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) об'єктом концесії відповідно до вимог закону й умов концесійного договору, укладеного на тривалий строк з уповноваженим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування з метою задоволення суспільних потреб.

Ця форма інвестування може поєднувати капітальне будівництво об'єкта, що має суспільне значення (загальнодержавне чи регіональне), управління цим об'єктом та/або його експлуатацію (в т. ч. підтримання у робочому стані, що передбачає технічне обслуговування, ремонт, вжиття заходів до покращення експлуатаційних характеристик об'єкта тощо). З боку концесіонера така діяльність вимагає вкладення значних інвестицій в об'єкт концесії на визначених договором умовах. Разом з тим таке інвестування для концесіонера вигідне, оскільки забезпечує отримання значних прибутків від експлуатації об'єкта концесії, що пов'язано з його суспільним значенням (загальнодержавним чи регіональним).

Залежно від об'єкта концесії розрізняють концесію на:

1) будівництво та експлуатацію автомобільних доріг і

2) концесію на інші об'єкти відповідно до законодавства про концесії.

Відповідно, нормативно-правове регулювання концесійних відносин можна поділити на загальне (щодо будь-яких об'єктів концесії) і спеціальне (щодо будівництва й експлуатації автомобільних доріг).

Крім того, надання концесій на будівництво автомобільних доріг має інші особливості, зокрема:

- концесії на будівництво автомобільних доріг надаються передусім у напрямках міжнародних транспортних коридорів і міжнародних магістралей категорії «Є» (Міжнародний транспортний коридор - це комплекс наземних та водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, устаткування для управління рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих та нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів та пасажирів на рівні, що відповідає вимогам ЄС. Міжнародна мережа транспортних коридорів визначена Деклараціями Першої (31.10.1991 р., Прага), Другої (14-16.03.1994 р., Кріт) та Третьої (23-25.06.1997р., Гельсінкі) Пан-Європейських конференцій з питань транспорту. Затверджені десять Пан-європейських міжнародних транспортних коридорів, які отримали назву “критські”);

- визначення об'єктів, які надаються в концесію, та затвердження їх переліку здійснюються КМУ на підставі державної стратегії розвитку мережі автомобільних доріг і пропозицій Верховної Ради АР Крим, Ради міністрів АР Крим, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських рад та відповідних державних адміністрацій;

- рішення про надання концесії на будівництво автомобільної дороги та її подальшу експлуатацію (ремонт і утримання) приймає КМУ;

- можливість звільнення концесіонера від загальнодержавних та місцевих податків і зборів відповідно до законів України на період будівництва, введення в експлуатацію побудованої на умовах концесії автомобільної дороги та повної окупності капітальних вкладень.

Концесійна діяльність в Україні базується на таких засадах:

- поєднання державного регулювання концесійної діяльності та договірних засад її здійснення (на підставі концесійного договору);

- вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;

- комплексне та оплатне використання об'єкта концесії, участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому фінансуванні об'єктів концесії соціального призначення;

- взаємна вигода сторін у концесійному договорі, розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;

- державне гарантування інвестицій концесіонерів;

- стабільність умов концесійних договорів;

- забезпечення прав та законних інтересів споживачів продукції (послуг), що надаються концесіонерами.

Концесійне інвестування щодо будівництва автомобільних доріг та їх експлуатації здійснюється також на додаткових засадах, що визначені ст. 2 Закону «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», а саме:

- дотримання чинних в Україні стандартів, норм і правил будівництва автомобільних доріг та їх експлуатації (ремонту та утримання);

- надання на період будівництва автомобільної дороги концесіонеру пільг щодо сплати податків і зборів;

- обов'язкова наявність безоплатних автомобільних доріг чи окремих смуг руху вздовж об'єкта концесії, що знаходяться у належному для експлуатації технічному стані, як альтернативного варіанта зручного проїзду транспортних засобів у необхідному напрямку.

Ознаки концесійного інвестування:

1. Здійснюється на базі об'єктів права державної чи комунальної власності (ч. 4 ст. 3 Закону «Про концесії») у формі: а) цілісних майнових комплексів підприємств або системи цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне надання послуг у визначених законом сферах діяльності; б) об'єктів незавершеного будівництва та законсервованих об'єктів, які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання послуг по задоволенню громадських потреб у визначених законом сферах діяльності; в) спеціально збудованих об'єктів відповідно до умов концесійного договору для задоволення громадських потреб у визначених законом сферах діяльності (Перелік об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, затверджений постановою КМУ від 11.12.1999 р. № 2293).

2. Змістом концесійного інвестування є підприємницька діяльність (крім тих її видів, які відповідно до законодавства можуть здійснюватися виключно державними підприємствами і об'єднаннями) у таких сферах господарювання (ст. 3 Закону України «Про концесії»):

- водопостачання, відведення та очищення стічних вод;

- надання послуг міським громадським транспортом;

- збирання та утилізація сміття, оброблення відходів;

- пошук, розвідка родовищ корисних копалин і їх видобування, видобування кам'яного вугілля, лігніту (бурого вугілля), його переробка;

- будівництво (комплекс дорожньо-будівельних робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом) та/або експлуатація автомобільних доріг, об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд;

- будівництво та експлуатація шляхів сполучення, метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури;

- машинобудування;

- охорона здоров'я;

- надання телекомунікаційних послуг, у т.ч. з використанням телемереж;

- надання поштових послуг;

- виробництво, транспортування і постачання тепла, постачання та розподіл природного газу;

- виробництво та (або) транспортування електроенергії;

- громадське харчування;

- будівництво жилих будинків;

- надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері;

- використання об'єктів соціально-культурного призначення (за винятком тих, що розташовані у рекреаційних зонах);

- створення комунальних служб паркування автомобілів;

- надання ритуальних послуг;

- будівництво та експлуатація готелів, туристичних комплексів, кемпінгів та інших відповідних об'єктів туристичної індустрії;

- будівництво, реконструкція та експлуатація внутрішньо-господарських меліоративних систем та окремих об'єктів їх інженерної інфраструктури.

3. Договірні засади здійснення концесійного інвестування згідно з укладеним і зареєстрованим в установленому порядку концесійним договором, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі (терміном від 10 до 50 років) суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до закону з метою задоволення суспільних потреб.

Конкурентні засади визначення претендента на укладення договору концесії відповідно до визначеної Законом «Про концесії» (ст. 6-8) процедури, яка включає:

-- затвердження переліку конкретних об'єктів, які за результатами проведеного конкурсу на договірних засадах надаватимуться в концесію (щодо об'єктів права державної власності - здійснюється КМУ, комунальної власності - виключно на пленарних засіданнях відповідних рад);

-- організацію та проведення концесієдавцем концесійного конкурсу з урахуванням певного рівня публічних інтересів (загальнодержавних інтересів щодо об'єктів права державної власності, регіональних/територіальної громади - щодо об'єктів права комунальної власності) і максимального забезпечення інтересів споживачів товарів (робіт, послуг) відповідно до затвердженого постановою КМУ від 12.04.2000 р. № 642 Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються у концесію;

-- завдання концесійного конкурсу: визначення юридичної чи фізичної особи, яка забезпечить найкращі умови здійснення концесійної діяльності. У разі коли після оголошення концесійного конкурсу на участь у зазначеному конкурсі подав заявку лише один претендент, концесійний договір може бути укладений концесієдавцем із цим претендентом шляхом пого­дження з ним істотних умов договору;

-- етапи:

- утворення концесієдавцем конкурсної комісії, до складу якої (кількістю не менше 5 осіб) включаються представники концесієдавця, відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, а також Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державного агентства земельних ресурсів України в разі надання концесії на об'єкт права державної власності (в цю комісію можуть входити фахівці заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, експерти);

- затвердження: а) строків проведення конкурсу, б) умов його проведення (мають включати основні критерії і порядок оцінки пропозицій та визна­чення переможця конкурсу), в) складу конкурсної документації (повинна містити інструкцію для претендентів, проект концесійного договору й інші документи, визначені рішенням концесієдавця), г) інструкції для претендентів (включає інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення і оформлення пропозицій та інформацію щодо умов конкурсу), д) проекту інформаційного оголошення про проведення конкурсу (розробляють­ся конкурсною комісією і затверджуються концесієдавцем);

- публікація (в газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» або у друкованому засобі масової інформації відповідного органу місцевого самоврядування) інформаційного оголошення про проведення конкурсу (має містити відомості щодо: органу, який надає концесію; об'єкта концесії, в т.ч. його найменування, характеристики тощо; розміру реєстраційного внеску; строків: а) на який надається концесія; б) подання заявки на участь у концесійному конкурсі та конкурсної документації; в) протягом якого оголошуються результати концесійного конкурсу); комісії, до якої слід звертатися з метою отримання додаткової інформації);

- подання претендентами заявок (з визначеним комплектом документів та інформації) на участь у конкурсі (протягом встановленого строку) та реє­страція цих заявок;

- забезпечення претендентів необхідною інформацією (документами) для підготовки пропозицій для участі у концесійному конкурсі та надання пре­тендентам роз'яснення щодо конкурсної документації;

- подання претендентами конкурсних пропозицій, які повинні вклю­чати: види діяльності, роботи, послуги, які здійснюватимуться як концесій­ні; умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності; перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню; умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (нада­ні) товари (роботи, послуги); умови найму, використання праці працівників громадян України; умови використання вітчизняних сировини, матеріалів; умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок їх компенсації; умо­ви, розмір і порядок внесення концесійних платежів; порядок використан­ня амортизаційних відрахувань; умови відновлення об'єкта концесії та його повернення; умови страхування концесіонером об'єктів, взятих у концесію; відомості про обсяг, схеми і графіки фінансування робіт з проектування, бу­дівництва (реконструкції) та (або) експлуатації об'єкта концесії, розрахунки вартості робіт з будівництва (реконструкції) та (або) експлуатації об'єкта кон­цесії тощо, а також гарантії, які підтверджують змогу конкурсанта забезпе­чити виконання істотних умов концесійного договору;

- визначення комісією переможця, що включає 1) розгляд пропозицій претендентів концесійного конкурсу, визначення їх відповідності умовам кон­курсу; 2) підготовку висновків щодо визначення найкращих умов здійснення концесії, запропонованих учасниками конкурсу; 3) визначення переможця концесійного конкурсу та повідомлення його про результати конкурсу;

- укладення концесійного договору а) з переможцем концесій­ного конкурсу (при цьому сторони за домовленістю можуть внести до проекту концесійного договору зміни та доповнення, що не стосуються істотних умов, визначених у конкурсній документації й у пропозиції переможця конкурсу); б) з іншим претендентом з числа тих, хто запропонував найкращі умови здійснення концесії (за результатом проведених комісією переговорів з таки­ми претендентами), - у разі анулювання рішення про переможця концесій­ного конкурсу (може мати місце, якщо переможець концесійного конкурсу відмовився від підписання договору, висуває неприйнятні для концесієдавця умови підписання концесійного договору або не надав установлених у кон­курсній документації гарантій, які підтверджують змогу переможця конце­сійного конкурсу забезпечити належне фінансування своєї концесійної діяль­ності).

-- Реєстрація концесійних договорів, що здійснюється в обов'язковому по­рядку, якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності або об'єкт пра­ва комунальної власності (орган, уповноважений укласти концесійний договір, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде реєстр таких договорів відповідно до постанови КМУ від 18.01.2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів»).

-- Здійснення концесійного інвестування передбачає виконання концесіонером-інвестором і концесієдавцем договірних зобов'язань відповідно до закріплених за ними прав та обов'язків, основні з яких визначені в Законах України «Про концесії» (ст. 17-18) та «Про концесії на будівництво та екс­плуатацію автомобільних доріг» (ст. 5-7).

-- Можливість отримання концесіонером-інвестором пільг по концесій­ним платежам, дотаціям і компенсаціям щодо певної категорії об'єктів кон­цесії за умови дотримання встановлених вимог (згідно з постановою КМУ від 13.07.2000 р. № 1114 «Про затвердження Порядку ви­значення об'єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватися пільги по концесійним платежам, дотаціям, компенсаціям та умов їх надання»).

-- Припинення концесійного інвестування може мати місце у випад­ках:

- припинення концесійного договору (може мати місце у разі: закінчення строку дії договору, ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням його банкрутом; загибелі об'єкта концесії);

- дострокового розірвання концесійного договору у встановленому зако­ном порядку (за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України);

2. ГК (гл. 40: ст. 406-410, що визначають поняття та основні засади концесійної діяльності – ст. 406-407, договірні засади здійснення концесійної діяльності - ст. 408, положення щодо припинення діяльності підприємства, майно якого передається в концесію, - ст. 409, законодавство про концесії - ст. 410, гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарювання - ст. 418);

Земельний кодекс України, що визначає порядок відведення земельних ділянок під забудову та для використання в інших цілях, пов'язаних з наданням об'єктів права державної та комунальної власності в концесію;

Закони України:

- від 16.07.1999 р. «Про концесії» (терміни - ст. 1, принципи концесійної діяльності - ст. 2, об'єкти концесії - ст. 3, засади концесійної діяльності, в т.ч. обмеження – ст. 4-5, положення щодо концесійних конкурсів (ст. 6-8) та договорів концесії, що укладаються за результатами їх проведення (ст. 9-16), права та обов'язки сторін концесійного договору – ст. 17-24;

- від 14.12.1999 р. «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг» (в ред. від 15.01.2009 р.) (містить спеціальні положення щодо цього виду концесійної діяльності з вищезгаданих питань);

- від 16.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування» (визначає концесійний договір як один з основних видів договорів у сфері іноземного інвестування - ст. 22);

- від 08.07.2011 р. «Про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності»;

закони, що встановлюють вимоги до будівництва об'єктів: «Про основи містобудування»; «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та ін.;

постанови КМУ:

від 18.01.2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів»;

від 12.04.2000 р. № 643 «Про затвердження Типового концесійного договору»;

від 04.10.2000 р. № 1519 «Про затвердження Типового концесійного договору на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги»;

від 12.04.2000 р. № 642 «Про затвердження Положення про проведення концесійного конкурсу та укладення концесійних договорів на об'єкти права державної та комунальної власності, що надаються у концесію»;

від 12.04.2000 р. № 639 «Про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів»;

від 12.03.2003 р № 319 «Про затвердження Методики розрахунку платежів за надання концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг»;

від 06.07.2000 р. № 1064 «Про затвердження Порядку визначення об'єктів концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг загального користування»;

від 13.07.2000 р. № 1114 «Про затвердження Порядку визначення об'єктів концесії, концесіонерам яких можуть надаватися пільги щодо концесійних платежів, дотації, компенсації, та умов їх надання»;

від 11.12.1999 р. № 2293 «Про затвердження Переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію»;

постанови, що регулюють відносини щодо будівництва об'єктів концесії:

від 13.04.2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»;

від 11.07.2007 р. № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури»;

від 11.05.2011 р. № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та ін.

3, 4. Концесійне інвестування завжди є договірним, оскільки може здійснюватися лише у разі укладення специфічного договору, що отримав назву концесійного. Відповідно до договору концесії уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі (терміном від 10 до 50 років) суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до закону з метою задоволення суспільних потреб.

Вимоги до концесійних договорів, порядок їх укладення, а також інші питання правового регулювання концесійної діяльності визначаються Законом України «Про концесії» (розділ III-IV) та ін. нормативно-правовими актами. КМУ затверджено Типовий концесійний договір та Типовий концесійний договір на будівництво та експлуатацію автомобільної дороги.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про концесії» істотними умовами договору концесії є:

- сторони договору;

- види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору;

- об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії);

- умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності;

- перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню;

- умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги);

- строк дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників - громадян України;

- умови використання вітчизняних сировини, матеріалів;

- умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації зазначених поліпшень;

- умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів;

- порядок використання амортизаційних відрахувань;

- відновлення об'єкта концесії та умови його повернення;

- відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що випливають з концесійного договору;

- страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у концесію;

- порядок внесення змін та розірвання договору;

- порядок вирішення спорів між сторонами;

- право на отримання інформації та проведення перевірки виконання умов договору;

- порядок та умови передачі, у тому числі з наданням гарантії кредиторам, прав і зобов'язань, що випливають з концесійного договору;

- порядок використання об'єктів права інтелектуальної власності.

За згодою сторін у концесійному договорі можуть бути передбачені й інші умови, в т.ч. передбачені спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.

Якщо для здійснення концесійної діяльного необхідна земельна ділянка, договір оренди земельної ділянки додається до концесійного договору.

Якщо концесіонер здійснює підприємницьку діяльність, яка підлягає ліцензуванню, обов'язковість одержання концесіонером в установленому порядку відповідної ліцензії включається в істотні умови концесійного договору (ст. 11).

Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, в т.ч. у випадках, коли після його укладення законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.

Відповідно до умов концесійного договору концесіонером незалежно від наслідків господарської діяльності вноситься концесійний платіж (ст. 12). Методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів визначаються КМУ (постанова КМУ від 12.04.2000 р. № 639).

У разі якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в установленому КМУ порядку, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде реєстр концесійних договорів. Порядок ведення такого реєстру визначається КМУ (постанова КМУ від 18.01.2000 р. № 72).

Дія концесійного договору припиняється у разі (ст. 15 Закону):

- закінчення строку, на який його було укладено;

- ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням його банкрутом;

- анулювання ліцензії, виданої концесіонеру на здійснення відповідного виду господарської діяльності

- загибелі об'єкта концесії.

Концесійний договір може бути розірвано за погодженням сторін.

На вимогу однієї зі сторін концесійний договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України.

У разі розірвання концесійного договору, закінчення строку його дії, ліквідації концесіонера у зв'язку з визнанням його банкрутом або анулювання ліцензії на здійснення відповідного виду господарської діяльності концесіонер зобов'язаний повернути концесієдавцю об'єкт концесії на умовах, зазначених у концесійному договорі. Якщо концесіонер допустив погіршення стану об'єкта концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об'єкта сталися не з його вини.

Основні права і обов'язки сторін концесійного договору визначені Законом України «Про концесії». Так, концесієдавець має право:

- здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов концесійного договору;

- надавати виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;

- вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі порушення концесіонером його умов;

- вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі погіршення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини концесіонера.

Концесієдавець зобов'язаний:

- передати концесіонеру об'єкт концесії у стані та строки, передбачені концесійним договором;

- надати концесіонеру своєчасно і в повному обсязі передбачені концесійним договором документи, які підтверджують право концесіонера на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії;

- вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань;

- зберігати комерційну таємницю концесіонера;

- не втручатися у господарську діяльність концесіонера;

- якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна ділянка, забезпечити її надання у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Концесієдавець має також інші права і обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством України (ст. 17 Закону).

Концесіонер має право:

- здійснювати підприємницьку діяльність на основі створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єкта концесії;

- на виключне право на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору;

- вимагати розірвання концесійного договору у разі порушення концесієдавцем умов договору і відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору;

- на продовження строку дії концесійного договору у разі виконання його умов;

- отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згідно з умовами концесійного договору;

- використовувати амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів, отриманих у концесію;

- на контрактній основі залучати до виконання спеціальних робіт на об'єкті концесії третіх осіб. При цьому концесіонер несе відповідальність за виконання такими особами умов концесійного договору та законодавства України.

Концесіонер зобов'язаний:

- виконувати умови концесійного договору;

- укладати відповідно до законодавства трудові договори (контракти), як правило, з працівниками - громадянами України;

- використовувати на об'єкті концесії технології, матеріали, техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору;

- утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані;

- після закінчення строку, на який було укладено концесійний договір, передати об'єкт концесії в належному технічному стані концесієдавцю відповідно до умов договору;

- укладати договори оренди землі не пізніше одного року з дня набрання чинності договором концесії. За письмовим зверненням приватного партнера цей строк може бути продовжено, але не більш як на один рік.

Концесіонер має також інші права та обов'язки, передбачені концесійним договором та законодавством України (ст. 18 Закону).

Ст. 20 Закону встановлено, що передача об'єктів у концесію не зумовлює перехід права власності на цей об'єкт до концесіонера та не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об'єкти.

Майно, створене на виконання умов концесійного договору, є об'єктом права державної чи комунальної власності.

Майно, яке придбав концесіонер на виконання умов концесійного договору, належить йому на праві власності та може переходити у власність держави або територіальної громади після закінчення строку дії концесійного договору відповідно до умов, передбачених Законом та концесійним договором.

Концесіонеру належить право власності на прибуток, отриманий від управління (експлуатації) об'єкта концесій, а також на продукцію, отриману в результаті виконання умов концесійного договору.

Нарахування амортизації на наданий у концесію об'єкт здійснюється концесієдавцем чи уповноваженим ним органом. Про суму нарахованих амортизаційних відрахувань концесіонеру повідомляється щоквартально у встановлений договором концесії строк. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань (але не більш як на суму концесійної плати) зменшується сума концесійної плати, що підлягає сплаті концесіонером за відповідний період.

На суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, концесіонер зобов'язаний у порядку і в строк, встановлені договором концесії, здійснювати погоджені з концесієдавцем роботи щодо поліпшення об'єкта концесії.

За нецільове використання таких коштів до концесіонера застосовуються штрафні санкції в розмірі 100% сум, використаних за нецільовим призначенням, з нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ.

Амортизаційні відрахування, нараховані на майно, що є власністю концесіонера, використовуються концесіонером відповідно до законодавства України.

Концесіонер має право відповідно до умов концесійного договору за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення майна, отриманого в концесію.

Право власності на поліпшене, реконструйоване, технічно переоснащене майно залишається відповідно за державою або територіальною громадою.

Концесіонер має право на адекватне й ефективне відшкодування витрат, зроблених у зв'язку з поліпшенням майна, отриманого в концесію, за рахунок отриманого прибутку, якщо інше не передбачено концесійним договором.

Отже, характерні риси концесійного договору:

- договір інвестиційного характеру, оскільки передбачає інвестиційні зобов'язання однієї із сторін - концесіонера, який виступає в ролі інвестора: вкладає кошти в розроблення проектної документації та будівни­цтво об'єкта концесії, його експлуатацію, утримання в належному технічному стані згідно з вимогами нормативно-технічних документів;

- довгостроковість (укладається терміном від 10 до 50 років), що обумов­лює домінування в ньому організаційних елементів;

- спеціальні вимоги до об'єкта концесії (визначаються законодавством - ч. 4 ст. 3 Закону «Про концесії»): цілісні майнові комплекси підприємств; об'єкти капітального будівництва (в т.ч. незавершені будівництвом, законсервовані, спеціаль­но збудовані для експлуатації);

- форма договору - проста письмова шляхом складання єдиного документа;

- обов'язкова реєстрація концесійних договорів, якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної власності або об'єкт права комунальної влас­ності (орган, уповноважений укласти концесійний договір, повідомляє про укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде реєстр таких договорів відповідно до постанови КМУ від 18.01.2000 р. № 72 «Про реєстр концесійних договорів»);

- істотні умови договору: сторони договору; види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору; об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії); умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для здійснення концесійної діяльності; перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає ліцензуванню; умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені (надані) концесіонером товари (роботи, послуги); строк дії договору концесії, умови найму, використання праці працівників - громадян України; умови використання вітчизняних сировини, матеріалів; умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок компенсації зазначених поліпшень; умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення об'єкта концесії та умови його повернення; відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що випливають з концесійного договору; страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у концесію; порядок внесення змін та розірвання договору; порядок вирішення спорів між сторонами; право на отримання інформації та проведення перевірки виконання умов договору; порядок та умови передачі, у тому числі з наданням гарантії кредиторам, прав і зобов'язань, що випливають з концесійного договору; порядок використання об'єктів права інтелектуальної власності (ст. 10 Закону);

- права та обов'язки сторін договору відповідно до Закону України «Про концесії» (ст. 17-18 Закону);

- підстави припинення договору: закінчення терміну дії; дострокове розі­рвання на вимогу однієї із сторін у разі наявності передбачених законом та/або договором підстав (ст. 15 Закону).

Дата добавления: 2014-01-04