Програмний - відповідає на запитання: що конкретно необхідно зробити, щоб досягти бажаного?

План

Тема: Планування обсягу і структури закупівель та надходження товарів

Лекція №9.

1. Планування – суть та призначення.

2. Планування обсягу і структури закупівель та надходження товарів

1. Планування – суть та призначення

Метою планування і нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів, встановлення середнього запасу у днях, який при найменших витратах забезпечував би безперебійний продаж товарів різноманітного асортименту.

Нормування товарних запасів повинне відповідати таким принципам:

- оптимальності;

- надійності;

- науковості;

- реальності;

- ефективності.

Центральною ланкою механізму управління товарними запасами на рівні торговельного підприємства є нормування та планування їх обсягу.

Метою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту у визначе­них умовах, місці та часі створення необхідних матеріальних переду­мов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при наймен­ших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання.

Норми товарних запасів використовуються торговельними організаціями при:

ü розробці планів товарного забезпечення (запасів та надходжен­ня товарів);

ü визначенні обсягу оборотних коштів та необхідного розміру кредиту для їх формування;

ü регулюванні завозу товарів та оперативному управлінні запаса­ми, виявленні дефіциту або формування понаднормативних запасів (неходових, залежалих, надмірно завезених товарів);

ü контролі за забезпеченням товарними запасами товарообороту, розрахунку планової суми витрат на зберігання запасів товарів;

ü удосконаленні статистичного та управлінського обліку та кон­тролю товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Нормування товарних запасів базується на таких принципах:

1. Оптимальність. Нормативи повинні передбачати найменші розміри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесу обігу, задоволення попиту населення на товари. Критерії оптимальності визначаються по-різному залежно від того, на якому рів­ні вирішуються завдання управління запасами.

Критеріями оптимальності можуть бути такі показники, як:

- рівень сукупних витрат обігу, пов'язаних із доставкою та збері­ганням товарів при умові найбільш повного задоволення попиту насе­лення на споживчі товари (для роздрібних підприємств);

- час обігу товарів при максимальній надійності постачання роз­дрібної торгівлі (для гуртових підприємств);

- ступінь концентрації запасів нерегулярного оновлення в окре­мих ланках торгівлі або місцях зберігання;

- частка неходових та залежалих запасів в загальному обсязі та ін.

2. Надійність. Реалізація цього принципу досягається за рахунок формування страхових запасів з метою захисту торговельного процесу від непередбачених коливань з боку попиту (виникнення ажіотажного попиту) або пропозиції товарів (в результаті порушення графіків завозу). Особливо важливо з соціальної точки зору забезпечити утворення стра­хових запасів в обсягах, що повністю виключають можливість виник­нення дефіциту щодо товарів першочергового попиту (борошно, крупа, бобові, макаронні вироби, цукор, сіль та інше).

3. Науковість. Відповідно до даного принципу нормування товар­них запасів має здійснюватися на базі застосування техніко-економічних та економіко-математичних методів, базуватися на ви­явлених в результаті аналізу основних закономірностях формування товарних запасів (їх зміні в часі, співвідношенні між товарними за­пасами та товарооборотом, залежності від найважливіших економічних та організаційних факторів, розподілі товарів між гуртовими та роздрібними ланками).

4. Реальність. При розробці нормативів слід враховувати матері­альні передумови формування їх розміру: обсяг товарних ресурсів, які може бути закуплений підприємством; складські площі та ємкос­ті, що забезпечують зберігання певної кількості товарів, їх технічна оснащеність; обсяг власних оборотних коштів, який обумовлює реальні можливості накопичення товарних запасів. При використанні економіко-математичних моделей реальність нормативів забезпечує­ться введенням ряду обмежень.

5. Ефективність. Нормування товарних запасів має забезпечити прискорення їх обіговості, раціональне розміщення між гуртовою та роздрібною ланкою, по підприємствах та місцях зберігання, скороти­ти сукупні витрати, пов'язані з доставкою та зберіганням товарів. В процесі нормування повинен забезпечуватися не тільки власне економічний ефект, але й враховуватися соціальні аспекти проблеми ритмічності та безперервності товаропостачання населення необхідни­ми товарами.

Нормування товарних запасів торговельними підприємствами суттєво відрізняється від організації та методики здійснення цього процесу в інших галузях народного господарства. Причина різниці - в характері витрат.

Використання виробничих запасів суворо обумовлене виробничою програмою. Його можна розрахувати, якщо знати план випуску про­дукції та норми використання сировини, матеріалів на одиницю ви­робу; воно більш детерміноване. Ця обставина при ідеально налаго­дженій доставці дозволяє взагалі відмовитись від складських примі­щень, вести постачання "з коліс".

Використання товарних запасів носить непослідовний та важко прогнозований характер, оскільки це пов'язано з такою рухомою ка­тегорією, як попит населення, чітко реагуючий на будь-які соціально-економічні, кліматичні, психологічні та інші зрушення. Тому часті випадки, коли дефіцитні на момент замовлення товари в час надходження до торговельної мережі підпадають під категорію, що користу­ється слабким попитом і осідає у запасах, та навпаки, товари з ряду неходових починають користуватися підвищеним попитом.

Товарні запаси є функцією попиту індивідуальних споживачів (населення), схильних до великого впливу випадкових обставин (їх кількісне співвідношення виявляється лише в досить великій кілько­сті елементів сукупності, знаходить своє відображення в масі явищ), а отже, потребує систематичного вивчення.

Торговельні підприємства розробляють нормативи товарних запасів для обґрунтування замовлення для закупівлі товарів на майбутній період. В основі планування (прогнозування) товарних запасів лежить їх нормування, яке полягає в розробці норм товарних запасів за окремими товарними групами у днях товарообороту, а також по всьому асортименту товарів у вартісних показниках, а потім і в днях.

Норматив товарних запасів – це плановий товарний запас, який повинен забезпечити безперервну роботу торговельного підприємства.

Нормують тільки поточні товарні запаси.

2. Планування обсягу і структури закупівель та надходження товарів

Поява значної кількості незалежних країн після розпаду Радянського Союзу та їх перехід від командно-директивної економіки до ринкових відносин вплинули на проблему зміни характеру державного управління їхніми національними економіками. Виникла об`єктивна необхідність поєднання державного впливу на макроекономічні процеси з одночасним наданням самостійності в прийнятті господарських рішень виробникам товарів і послуг. Це потребує як від підприємницьких структур, так і від органів державного управління досконалого володіння такою складною галуззю науки та практики, як прогнозування та прасування. Такий рівень відображає як економіку в цілому, так і її основні складові елементи, а саме сектори загального державного управління, домашніх господарств, не фінансових корпорацій тощо. Завдяки цьому застосування знань економічного аналізу на практиці дає змогу розглядати процеси виробництва, обміну та споживання товарів і послуг з позицій інтересів суспільства в цілому й керувати ними.

Знання цієї дисципліни формує правильне розуміння функціонування економічної системи, є запорукою того, що керівник підприємницької (виробничої) структури раціонально побудує свою господарську діяльність.

Прогнозування - це отримання інформації про майбутнє; це передбачення, яке поділяється на наукове і ненаукове (інтуїтивне, повсякденне та релігійне - псевдопередбачення).

Наукове передбачення базується на знаннях закономірностей розвитку природи, суспільства та мислення; інтуїтивне - на передчуттях людини; повсякденне - на так званому життєвому досвіді, пов`язаному з аналогіями, прикметами тощо; релігійне передбачення ще називають пророцтвом, тобто вірою в надприродні сили, забобони та інші.

Прогнозування - це передбачення, яке базується на спеціальному науковому дослідженні. Які ж бувають прогнози? Перерахуємо їх:

· Нормативний - визначення шляхів і строків досягнення можливого стану явища, яке прийнято за мету;

· Цільовий - відповідає на запитання: що саме бажано й чому?;

Дата добавления: 2014-01-04