Особливості туріндустрії

1. Продукція індустрії туризму є невловимою. Вона нематеріальна, її не можна побачити, торкнутися, спробувати на смак…

2. Продукцією туризму є сервіс (ціла низка різноманітних послуг, які не можна ні виміряти, ні перевірити заздалегідь до здійснення покупки) оцінити лише можна результат сервісу.

3. Водночас деякі компоненти продукції туризму (житло, харчування, транспорт) є цілком матеріальними та відчутними, але це лише елементи сервісу, що є доповненням до задоволення, комфорту, за що турист платить гроші.

Отже, продукція туризму – це сукупність матеріальних і нематеріальних споживчих вартостей, що створюються для задоволення потреб туриста, які виникають у період її туристичної поїздки.

Продукція туризму має 4 особливості:

1. Покупка послуг «на віру». Послуги не можна перевірити заздалегідь, тому ні подавець ні покупець не можуть бути впевнені у їх якості.

2. Залежність успіху подорожі від обслуговуючого персоналу, сприйняття клієнтом якості наданих послуг, настрою та вміння насолоджуватись життям.

3. Багато з послуг – елементів продукції туризму, швидко «псуються», - це стосується непроданого номеру готелю чи каюти на круїзному кораблі, місця у літаку… Непроданий туристичний продукт пропадає. Тому значні знижки можуть бути запропоновані у останню хвилину.

4. Продукція туризму є нееластичною впродовж тривалого періоду.

Продукція туризму виступає у формі туристичного товару і туристичних послуг.

Туристичний товар – це продукт праці, вироблений для продажу і призначений для використання переважно туристами: карти, намети, спальні мішки, рюкзаки, інше туристичне спорядження та туристична сувенірна продукція.

Туристична послуги – певні економічні блага, можливості надання яких кількісно обмежені у порівнянні з їх потребами. В структурі споживання в туризмі розрізняють основні, додаткові та супутні послуги.

Основні тур. послуги – це цільові туристичні послуги, які придбано у пакеті, що гарантує їх обов’язкове споживання на місці відпочинку (послуги проживання, харчування, транспортування та страхування). Зазвичай надаються первинними та вторинними підприємствами.

Додаткові тур. послуги – це цільові та інфраструктурні послуги, що можна отримати за додаткову плату(побутові послуги, послуги індустрії розваг, надання спорядження, паспортно-візові …).

Супутні тур послуги – послуги місцевого інфраструктурного комплексу, якими разом з населенням можуть користуватись і туристи.

Шляхи, якими продукція надходить від виробників до покупців, називають каналами розподілу. Таких каналів безліч. Згідно з економічними законами, продукція повинна продаватись тричі. Традиційний канал розподілу виглядає так: Виробник → Гуртовий продавець → Роздрібний торговець → Покупець (споживач).

2. Основний зміст діяльності туроператора.

Першим туроператором, який сформував комплекс туристичних послуг, був Томас Кук. Він у 1841 р. здійснив перевезення залізницею групи осіб із метою прогулянки. Комплекс послуг включав двадцятимильну поїздку залізницею, чай і булочки в потязі, супровід духового оркестру. Уся поїздка, в якій взяли участь 570 осіб, коштувала кожному 1 шилінг. Цікаво, що Т. Кук переслідував при цьому скоріше соціальні, ніж комерційні цілі. Будучи головою місцевого союзу непитущих, він прагнув подібною акцією привернути увагу до можливостей доцільного використання вільного часу і знайти нових прихильників очолюваного ним союзу. У 1847 р. Т. Кук заснував туристське товариство, яке займалося продажем подорожей не тільки по Англії, але й за її межі.

Проте більшість туристичних подорожей на той час мали все ж таки самодіяльний характер, їх плануванням і здійсненням займались або самі туристи, або, за їхнім дорученням, бюро подорожей. Розвиток масового організованого туризму в 60-х рр. XX ст. призводить до стандартизації мандрівок, створення заздалегідь оновлених і спланованих "пакетів послуг". Попередня розробка маршруту, графіка і програми подорожі, укомплектовування її всіма необхідними послугами, тобто все те, чим раніше займався сам турист, здійснювалось тепер фірмами, які називались туроператорами.

Виникнення туроператорського бізнесу пов'язане зі становленням масового туризму й ускладненням туристського продукту, що зумовило спеціалізацію туристських фірм: одні концентрували свої зусилля на виробництві пакетів послуг, розробляли та організовували туристичні подорожі, формуючи напрямок туроперейтингу (діяльність туристичного підприємства з розробки, формування та реалізації туристичних програм подорожі); інші більше уваги приділяли збуту й розвивались як турагентства.

Туроператори – юридичні особи, створені згідно із законодавством, для яких основною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг та посередницька діяльність з надання супутніх послуг.

Основним завданням туроператора є створення турів чи пакетів послуг (тур пакетів), підкріпленого програмою обслуговування.

Програма обслуговування – план заходів спрямованих на задоволення інтересів подорожуючих, які визначають призначення і вид туру.

Туроператор займається тим, що організовує поїздки та забезпечує їх комплексом туристичних послуг: розміщення, харчування, транспортування та ін. Окрім виробничої діяльності, туроператор також займається реалізацією свого тупродукту через агентства або безпосередньо кінцевому споживачу.

Необхідність появи і розвитку туроператорської діяльності пов'язана, з одного боку, зі зростанням вимог туристів до змісту програми обслуговування, яка передбачає, крім розміщення, харчування і транспортування, цілий комплекс додаткових послуг відповідно до індивідуальних запитів, а з іншого – зі збільшенням і розширенням номенклатури послуг, пропонованих туристичними і курортними центрами, що ускладнює пропозицію на ринку та вимагає професійної зорієнтованості.

Туроператор формує мандрівку, враховуючи смаки і споживчі переваги покупців, для чого він ретельно досліджує попит. Специфіка його діяльності полягає у створенні стандартизованої туристичної поїздки з єдиним комплексом обслуговування шляхом добирання і комбінування послуг розміщення, харчування, транспортування та ін. Туроператор реалізує свій продукт на ринку через мережу агентств або використовуючи канали прямого продажу. Джерелом його прибутку є різниця між ціною і собівартістю турпродукту, яка, крім вартості туристичних послуг, включає витрати на утримання апарату фірми, на рекламу, а також комісійну винагороду для агента. Туроператор завжди виступає як "оптовик", здійснюючи масову закупівлю послуг, необхідних для формування турпакетів. Він є також індустріалізованим виробником із широкою спеціалізацією і значними обсягами виробництва.

Дата добавления: 2014-01-04