Основні види логічних помилок

Логічні помилки

Такі помилки виникають тоді, коли порушено закони логіки або ж логічні прийоми використано невдало.

1. Підміна тези (побудова виступу на неправильних поглядах). Наприк­лад: "Вивчати логіку не треба, бо можна без неї прожити ".

2. Недоведена основа доказу. Наприклад: "Пора відкинути церковну мораль як застарілу".

3. Визначення невідомого через інше невідоме. Наприклад: "Атман - це індивідуальна проява Брахмана ".

4. Подання визначення через заперечення. Наприклад: "Трамвай збу­дувати - це вам не ішака купити".

5. "Коло" в доказі. Наприклад: "Якщо ти цього не втрачав, то ти його маєш ". - "Чи втрачав ти роги? Пі? Отже, ти їх маєш ".

6. Неврахування полісемії слова. Наприклад: "Чи будемо ми сьогодні ввечері дивитися фільм? - Подивимося. " (слово "подивимося" тут може оз­начати і те, що співбесідники подивляться фільм, і сумнів у цьому).

7. Об'єднання неспіввідносних понять. Наприклад: "Цей чоловік має прекрасну жінку і авто ".

8. Повторення доказу (тавтологія). Наприклад: "Цього не може бути, бо такого не може бути ".

9. Поспішні висновки після недбалого перерахування фактів. Це "до­кази" типу: "Оскільки поруч зі слідами багать первісних людей часто зна­ходять рештки людиноподібних істот, це означає, що саме ці істоти розво­дили багаття". Але логічніше припустити, що їх там було засмажено.

10. Модель після цього, отже, по причині цього. Наприклад: "Після во­рожіння про дощ пішов дощ. Отже, ворожіння безперечно було причиною дощу ".

11. Нерозрізнення об'єктів дії, визначене невмінням правильно побу­дувати речення чи встановити зв'язок між реченнями. Наприклад: "Іван - сирота. Його батько помер, коли йому було 26 років " (незрозуміле, кому - батькові чи сину).

Тобто логіка не є пусте, формальне розумування, відірване від життя. Навпаки, знання її законів і типів логічних помилок допоможе промовцеві уникнути смішного й незграбного положення, коли його докази нікого не переконують, бо їх недоведеність чи штучність або й неконкретність може бути легко викрита будь-якою розумною людиною, яка задасть лекторові запитання.

Логічні моделі, наведені вище, потрібно мати на увазі під час підготов­ки матеріалу, складання плану виступу, написання тексту. Ви мусите зна­ти, що алогічні або помилкові положення вашого виступу можуть у будь- який момент повернутися проти вас, якщо виникне дискусія. З іншого боку, негідно ораторові, який себе поважає, використовувати логічні підтасов- ки, аби вплинути на аудиторію.

Варто також знати, що психіка людини базується не лише на логічних моделях. Саме наше розумування є часто методом оборони та обгрунту­вання у власних або ж у чужих очах цілком ірраціональних поривань. Відо­мо, наприклад, що в людей, чия психіка ушкоджена, існує суїцидальний синдром, неусвідомлене тяжіння до смерті (самогубства). Так само пато­логічного вбивцю тягне вбивати не тому, що це для нього чимось вигідно, а тому, що так велить йому зіпсоване й спотворене почуття самостверд­ження. Параноїдальні особи, що вчиняли подібні злочини, здатні вельми красномовно, годинами обґрунтовувати правильність своїх лихих вчинків, але тут логіка служить безумству. З іншого боку, коли адвокат у суді зак­ликає до співчуття злочинцеві, змальовує його нещасне дитинство, обста­вини, які привели цю людину на дно життя тощо, то це є, хоча й ірраціо­нальним, але проте людяним, і ніхто за це адвоката не осуджує.

Дата добавления: 2014-01-04