Спостереження за аудиторією

Правила складання бібліографічного опису

1. Автор (прізвище, ініціали); крапка; якщо книга написана кількома авторами, то їх вказують через кому. Якщо посібник написаний чотирма авторами і більше, то вказують лише першого, а замість прізвищ інших авторів зазначають "та ін.".

2. Назва книги (без скорочень і без лапок); двокрапка. Підзаголовок (без лапок); крапка; тире.

3. Початкові відомості (місце видання, видавництво, рік видання).

3.1. Місце видання - з великої літери скорочено - Москва (М.), Санкт- Петербург (СПб.), Київ (К.), Харків (X.), Львів (Л.); крапка; дво­крапка. Усі інші міста повністю - Донецьк, Одеса, Мінськ; дво­крапка.

3.2. Назва видавництва (без лапок) з великої літери; кома.

3.3. Том, частина - скорочено з великої літери (Т., Ч.); цифра тому або частини; крапка; тире. Випуск - з великої літери, скорочено (Вип.); крапка; тире.

3.4. Слово "Видання" - з великої літери, скорочено; крапка; порядко­вий номер видання арабськими цифрами; крапка; тире (Вид. 2-ге).

3.5. Рік видання (лише арабськими цифрами); крапка; тире.

3.6. Якщо вказується загальна кількість сторінок, то пишуть арабські цифри на позначення номера сторінки; слово "сторінка" записуєть­ся скорочено, з маленької літери. Наприклад: 350 с.

Якщо вказуються конкретні сторінки, то спочатку пишуть слово "сто­рінка" скорочено з великої літери (С.); крапка; арабськими цифрами номе­ри сторінок, наприклад: С. 35-48; С. 15.

Якщо на одній сторінці декілька покликань, то при повторюванні бібліографічних відомостей достатньо вказати "Там само", поставити крап­ку й тире й записати номери сторінок, на які посилаються. Наприклад: Там само. - С. 65-70.

Сучасний російський дослідник І. Стернін подає систему найбільш ти­пових поз та жестів, що свідчать про увагу або неувагу вашого співроз­мовника (аудиторії).

Про увагу до мовця можна говорити, якщо:

· положення тіла - корпус нахилений в бік мовця;

· слухач посунувся на краєчок стільця, щоби бути ближче до нього;

· нахил голови вбік - ознака зацікавленості.

Про неувагу свідчить таке:

· погляд слухача спрямовано вбік;

· тіло напружене, посадка пряма, ноги зведені та рівно стоять на підлозі (така поза часто імітує увагу);

· голова не нахилена, слухач тримає її прямо, хребет випрямлений;

· слухач робить такі рухи: голова випрямляється, плечі піднімаються, потім опускаються, погляд починає блукати по сторонах - це свідчить про втрату інтересу, відсутність уваги;

· тіло приймає позу, спрямовану в бік виходу;

· ноги витягнені вперед та перехрещені, тіло відкинуте назад, голова опущена вперед (часто означає незгоду);

· голова підпирається всією долонею;

· автоматичне постукування кінцівками (пальці рук, ноги) або яки­мось предметом (ковпачком ручки тощо) по підлозі або поверхні столу; це вираз нетерпіння, причому що швидший темп постукування, то більше не­терпіння;

· малювання на папері сторонніх предметів;

· застиглість очей, немиготливий погляд (імітація уваги);

· легке погладжування носа;

· міцно зчеплені руки;

· погладжування шиї (у чоловіків);

· поправлення зачіски, похитування ногою, пошуки чогось у сумочці (у жінок);

· рука торкається вуха та опускається вниз; або - губ та опускається вниз (приховане бажання заперечити, перебити);

· застібання піджака (у чоловіків) [56, с. 44-45].

11.6. Посмішка - квіт людського обличчя

Чи знаєте ви, що навіть сміх - красномовна реакція на почуте? Так, російський психолог Р. Чалдіні досліджував особливості людського сміху.

На [а] (ха-ха) - відкритий, іде від серця, безтурботний.

На [е] (хе-хе) - заздрісний, несимпатичний.

На (і] (хі-хі) - суміш іронії і злорадства.

На [о] (хо-хо) - хвалькуватий та погрозливий водночас, в його основі - знущання і протест.

На [у] (ху-ху) - прихований страх [61, с. 103].

11.6.2. Промовисті жести

Потирання бороди, підборіддя - недовіра. Поправляння ґудзиків чи манжетів - нещирість. Кусання нігтів - невпевненість, нервозність. Широко розплющені очі - здивування.

Руки "в замку" або схрещені на грудях - закрита позиція, небажання говорити.

Підборіддя оперте на кулак - нудьга, скептицизм. "Блукаючі" очі - нещирість. Потирання скронь - сумнів.

Потирання лоба - напруженість думки, зосередженість. Потирання потилиці - безпорадність.

Дата добавления: 2014-01-04