Лекція 9

План

Лекція 9. Стан, проблеми та перспективи електронного урядування в Україні

1.Поняття, принципи та інформаційно-технологічні аспекти
електронного урядування.

2. Нормативно-правове регулювання електронного урядування.

3. Завдання та етапи впровадження електронного урядування.

4. Архітектурні моделі електронного уряду.

5. Основні проблеми впровадження електронного урядування в Україні.

Література:

1. Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”: Офіц. текст прийнятий Верховною Радою України 6 жовтня 1998 р. зі зм. та доп. станом на 1 вересня 2003 р. –– К.: Видавничий дім “Ін Юре” 2003. –– 10 с.

2. Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 р.: Офіц. текст прийнятий Верховною Радою України 22 травня 2003 р. –– Офіц. вид. –– К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2003. –– 14 с.

3. Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки” // Відомості Верховної Ради. –– 1992. –– № 48. –– 102 с.

4. Закон України “Про інформацію” // Відомості Верховної Ради. –– 1992. –– № 48. –– С. 658.

5. Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення: ДСТУ 2732:2004 / розроб.: О. Загорецька, Л. Драгомірова, Л. Кузнєцова та ін. – на зміну ДСТУ 2732-94. –– К.: Держспоживстандарт України, 2005. –– 32 с. –– (Національний стандарт України).

6. Асеев Г. Г. Электронный документооборот: учебник / Г. Г. Асеев. –– К.: Кондор, 2007. –– 500 с.

7. Електронне урядування в Україні: аналіз та рекомендації / О. Баранов, І. Жиляєв, М. Демкова, Ю. Богачков, Л. Русіна, П. Ухань. Відпов. ред. І. Малюкова. –– К., 2007. –– 254 с.

8. Клименко І. В. Технології електронного урядування: Навчальний посібник / І. В.Клименко, К. О. Линьок. –– Київ: Вид-во ДУС, 2006. –– 225 с.

9. Концепція розвитку електронного урядування в Україні/ О. А. Баранов, М. С. Демкова, С. В. Дзюба, А. В. Єфанов, І. Б. Жиляєв, Е. Л. Клепець, Ю. Місников, О. Арво, Т. В. Попова, І. А. Рубан, А. І. Семенченко, С. А.Чукут. За ред. А. І. Семенченко. –– К., 2009 –– 16 с.

10. Матвієнко О. В. Основи організації електронного документообігу: навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. В. Матвієнко, М. Н. Цивін. –– К.: Центр учбової л-ри, 2008. –– 112 с.

1. Сучасні інформаційні технології відіграють дедалі важливішу роль у системі державного управління розвинутих країн. Це зумовило трансформування державного управління з метою пристосування його до вимог інформаційного суспільства та інформаційної ери. Розвиток інформаційного суспільства стимулює країни й органи державного управління до прийняття концепції “електронного уряд”, спрямованої на досягнення таких цілей:

· надавати населенню інтегровані послуги в мережі Інтернет;

· перебудувати відносини з населенням;

· побороти інформаційну нерівність;

· забезпечити громадянам можливість навчатися протягом усього життя;

· сприяти розвитку економіки;

· розробляти ефективні нормативно-правові акти та здійснювати раціональну політику;

· створити форми управління з активним залученням громадськості;

· відкритість і широке охоплення;

· орієнтація на потреби споживачів;

· інтеграція послуг;

· партнерство між державою і приватним сектором.

З позиції управління соціальними системами, інформаційна система “ Електронний уряд ” – це система збору, введення, пошуку, обробки, збереження та надання на вимогу користувача згідно з визначеними критеріями інформаційних ресурсів, покликана забезпечити надання державними органами всіх гілок влади численних послуг бізнесу та всім категоріям громадян, а також інформування громадян про роботу державних органів.

Принципи створення і функціонування інформаційної системи “Електронний уряд”:

· системності;

· розвитку (відкритості);

· сумісності;

· стандартизації;

· ефективності;

· нових завдань;

· надійності;

· безпеки даних;

· єдиної інформаційної бази;

· принципу продуктивності системи;

· пристосування (адаптації).

2. На сьогодні час у сфері електронного урядування діють:

− закони України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності”;

− постанови Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи “Електронний уряд”, “Про Порядок здійснення видатків, передбачених Законом України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” на виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації органів державної влади”, “Про утворення Національного підготовчого комітету із забезпечення участі України у Всесвітньому саміті з питань інформаційного суспільства”, “Про затвердження порядку використання комп’ютерних програм в органах законодавчої влади”;

− розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів”, “Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації, їх державних замовників та обсягів фінансування”, “Про адміністрування домену “UA”.

3. Основні завдання:

1. налагодження інформаційних комунікацій між суб’єктами державної влади всіх рівнів, створення централізованих баз даних з технологіями розподіленої обробки даних для забезпечення електронного документообігу в усіх державних органах та установах;

2. забезпечення надання державними органами повного спектра інформаційних послуг електронними засобами всім категоріям громадян у доступній та зручній формі, без часових та просторових обмежень;

3. сприяння розвитку електронного ринку товарів і послуг для забезпечення державних замовлень, організації тендерів, ефективності управління виробництвом та реалізацією товарів і послуг з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників на міжнародному ринку;

4. впровадження електронної демократії як форми забезпечення прозорості, довіри у відносинах між державою і громадянами, приватним бізнесом, громадськими організаціями та інституціями; відкритості державного управління для громадського й суспільного обговорення, контролю та ініціатив;

5. підвищення якості життя громадян через удосконалення надання соціальних послуг, системи охорони здоров’я, забезпечення гарантій правової, екологічної та особистої безпеки, розширення можливостей для освіти;

6. впровадження системи електронного голосування як форми забезпечення прозорості виборчого процесу, зворотного зв’язку відносин виборець – депутат та контролю за діяльністю депутатів з боку виборців.

Відповідно до практики застосування технологій електронного урядування у зарубіжних країнах, можна виділити 5 етапів його впровадження:

І етап – створення веб-сайтів різних міністерств, комітетів, які містять інформацію про їхню місію і напрями діяльності;

ІІ етап – поява елементів інтерактивності (наприклад можливість ставити запитаня і отримувати відповіді через електронну пошту);

ІІІ етап – реальна інтерактивність – можливість здійснювати деякі операції в онлайн режимі.

IV етап – створення об’єднаних порталів міністерств і комітетів, служб тощо, через які можна здійснювати будь-які види трансакцій.

V етап – створення електронної системи публічної адміністрації на основі єдиних стандартів, а також урядового порталу як єдиної точки доступу до всіх послуг.

4. Архітектура електронного уряду – це сукупність архітектур державних функцій та інформаційних технологій держави. У сукупності архітектура державних функцій (адміністративних регламентів) та архітектура інформаційних технологій становлять основу архітектури електронного уряду, яка робить інформаційні технології однією з основ всієї сучасної програми модернізації держави.

При цьому до даної моделі архітектури електронного уряду необхідно додати вертикальні елементи, що використовуються на кількох рівнях. До таких елементів на державному рівні належать методики моделювання державних процесів, які стосуються таких галузей, як систематичний, стандартизований опис процесів у рамках електронного уряду в цілому і окремих складових цих процесів.

Архітектура електронного уряду є цілісним поглядом на те, як функціонує держава, зокрема окремі її установи, і як інформаційно-комунікативні технології забезпечують необхідну підтримку їх функціонування.

Архітектура на рівні держави або на рівні окремої установи має доповнюватися структурами управління та набором процесів, які її підтримують і забезпечують, а саме архітектурою операцій або процесами управління архітектурою та інформаційними системами.

5. Основні проблеми впровадження технологій електронного урядування в Україні:

1. проблема доступу до мережі Інтернет;

2. кваліфікація державних службовців;

3. неналежне виконання обов’язків органів влади розміщувати на влалсих веб-сайтах необхідну інформацію;

4. питання фінансування.

Дата добавления: 2014-01-04