Концепції Торстена Веблена (соціально-психологічний напрямок)

ЛЕКЦІЯ 9 ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ

1. Концепції Торстена Веблена (соціально-психологічний напрямок)

2. Соціально-правовий інституціоналізм Коммонса

3. Емпіризм Мітчелла

4. Нова інституціональна економіка

5. Неоінституціоналізм

Торстен Веблен (1857-1929), син норвезького селянина-емігранта, є учнем Кларка і засновником нового напрямку в економічній науці. Його праці "Теорія бездіяльного класу", "Місце науки у сучасній цивілізації", "Нариси сучасної мінливої системи" мають соціальний характер, але написані з точки зору економіста. Він виробив свій еволюцій­ний метод, свою концепцію еволюції, за якою зміни відбуваються всліпу, - і в еко­номічній думці з'явилася закінчена теорія соціальних процесів. Як основу еволюції стали розглядати повне взаємопроникнення людини, суспільства і середовища, а в центр суспільних наук було поставлено ідею розвитку і діяльність людини.

Веблен критикував поширені канони економічної теорії зате, що вона займається абстракціями, які мало пов'язані з реальним життям; за те, що політекономія зачарована ідеєю гармонії інтересів, а насправді відбувається жорстока боротьба за існування; за те, що теорія захоплюється процесами рівноваги, а в житті триває неперервний процес еволюції. Глибинним недоліком сучасної економіч­ної теорії Веблен вважав її відмову визнати справжнім предметом дослідження людські дії. Тобто, процес змін є невід'ємною складо­вою економічних проблем. Тому основою підходу Веблена є концепція, яка випливає із наявності певних інстинктів, закладених у біологічній природі людини. Хоч інстинкти мають давнє походжен­ня, вони безперервно змінюються із зміною суспільних інститутів. Веблен не сприймає інстинкти як щось стихійне - це цілеспрямова­ний активний фактор, який виражає спосіб дії людини. На інстинкти впливає усвідомлення ситуації і здатність пристосовуватися до нових обставин. Інстинкти, за Вебленом, формуються на біологічній основі і являють собою "суму похідних норм і правил поведінки". Головні інстинкти у системі Веблена:

1. Інстинкт майстерності.

2. Інстинкт батьківських почуттів.

3. Інстинкт цікавості знічев'я.

Перший і третій - егоїстичні, другий - альтруїстичний, тобто такий, що веде до турботи про суспільне благо. Інстинкти майстер­ності та батьківських почуттів є в основі прагнення до покращання матеріального добробуту і продовження роду і відіграють провідну роль. Є й інші: прагнення до самоутвердження, себелюбство, а також численні вроджені схильності.

Всі інститути, які виростають з людських інстинктів, утворю­ють культуру, в якій людина і середовище постійно взаємодіють. На противагу усталеній точці зору на те, що інститут є поширеним звичаєм, Веблен визначав інститут як спосіб думок, який зумовлює рамки і характер поведінки людей. Інстинкти не є незмінними. Це означає, що суспільні інститути також змінюються. Отже, інстинкти у системі Веблена є провідними силами зростання добробуту. За Вебленом, інститути визначають безпосередні цілі, які керують по­ведінкою людей. Якщо інститути збігаються з кінцевими цілями, які» своєю чергою, випливають з інстинктів, то обов'язково виникають задовільні соціально-економічні умови. Основою зміни інститутів є техніка, бо спосіб думок людей визначається способом їх життя.

Капіталізм зумовив появу двох підходів, які спричинили супе­речності в суспільстві: підхід з точки зору виробництва І підхід з точки зору бізнесу. Перший випливає з цілей матеріального виробництва, тобто створення необхідних матеріальних благ, а бізнес зацікавлений лише в грошовій вигоді. Це - основна відмінність між машинним виробництвом і капіталістичним підприємством. Вона відіграє роль у будь-якому суспільному конфлікті. Виробництво створює корисні для людини блага, і тому зв'язок із способом мислення, який віддає перевагу корисності і суспільній вигоді, об'єктивно допомагає процесу життя (інстинкт майстерності). Стимул грошової вигоди випливає з умов ринку, і в цьому - джерело майбутньої боротьби.

Із суто економічної точки зору найважливішою є праця Веблена "Теорія підприємництва", в якій розглядаються проблеми економічних криз, структури капіталу та ін. На думку Веблена, проблеми недо- та перевиробництва є породженням системи бізнесу, бо система виробництва не має внутрішніх потреб в періодичних кризах. Останні є наслідком гонитви за прибутками. Часто корис­ністю благ жертвують заради прибутковості, оскільки головний Інтерес бізнесмена зосереджений на купівлі-продажу. Веблен так грунтовно виклав ідею відокремлення в сучасній корпорації влас­ності від контролю, що пізніше його послідовники змогли досить легко навести емпіричні докази цього.

Оскільки сучасна культура пронизана владою грошей, супер­ництво людей неминуче набуває грошових форм. На думку Веблена, розширення кредиту є істотною умовою росту корпорацій. Це при­вело до глибоких зрушень в економіці, в ході яких власність на матеріальні блага значною мірою замінила власність на неявний капітал. Внаслідок цього утворилася піраміда кредиту, в якій форми кредиту нагромаджуються одна на одну через капіталізацію майбут­нього прибутку. Цей процес живить сам себе, оскільки капіталізація все більше зростає за рахунок нових неявних титулів. Очікуваний прибуток стає основною рушійною силою промислового циклу, оскільки економіка процвітає лише тоді, коли зростає норма прибут­ку на капіталізовані цінності. Процес настільки ускладнюється, що відмінності між кредитом І реальними благами, що є в його основі, розмиваються. Основна причина виглядає очевидною: ринкова вар­тість продукції не встигає за інфляцією капіталу, оскільки доходи переважно не збільшуються такими самими темпами. Але, за Вебленом, промисловий цикл є грошовим явищем, пов'язаним з інститу­тами кредиту та капіталізації. Тому пояснення циклу треба шукати у сфері прибутку і цін. Головні ж причини у підсумку зводяться до суперечності між бізнесом та виробництвом.

Одним із основних елементів концепції Веблена була монополія. Розвиток великих корпорацій приводить до обмеження виробництва, створюючи умови для отримання прибутку. Але така політика не може проводитися неухильно, бо вона несумісна з машинним виробництвом, а у підсумку - і з потребами держави. У праці Веблена "Кайзерівська Німеччина І промислова революція" знаходимо оригінальне пояснення зв'язку між внутрішніми економічними труднощами та імперіалістич­ним авантюризмом держави: він показав, як заохочувалася агресивна зовнішня політика щодо відсталих країн з тим, щоб підтримати світову економіку на військових засадах, і описав природу сучасного тоталі­таризму задовго до його виникнення. Велику роль відводив аналізові насильства як домінуючому принципові економічного І суспільного життя. Хоч генетичний підхід Веблена до економіки не давав йому змоги будувати прогнози нового суспільства, він відчував, що держава відіграватиме все важливішу роль.

Дата добавления: 2014-01-04