Влада, заснована на засадах примусу, - вплив через страх

Форми влади та впливу

Структура й складові елементи програм, записаних мовою програмування.

Принципи роботи у середовищі розробки програм.

1. Запустити програму Pascal ABC.

2. Відкрити новий документ командою Файл—Новый.

3. В вікні набору та редагування програми набрати текст програми:

4. Виконати програму за допомогою пункту меню Програмы – Выполнить або за допомогою клавіші F9. Якщо є повідомлення про помилки виправити їх.

5. Якщо помилок немє програма буде виконана. Результати можна побачити в вікні результатів.

6. Очитстіть вікно результатів командою Вид – Очистить вывод.

7. Виконайте програму та отримайте результат.

8. Зберегти файл. За замовченням файлу надається ім’я «program1.pas».

Структура Паскаль-програми.

program <Назва програми>;

<Розділ описів та оголошень>

begin

<Розділ команд>

end.

1.Основні службові слова.

and - і

array - масив

begin - початок

case - вибір

const - сталі

div - ділення без остачі

do - виконати

downto - униз до

else - інакше

end - кінець

file - файл

for - для

function - функція

goto - перейти до

if - якщо

label - позначка

mod - остача

not - не

of - з

or - або

procedure - процедура

program - програма

record - запис

repeat - повторювати

them - то

while - доки

2.Стандартні імена

1) стандартні типи даних:

integer - цілий

real - дійсний

boolean - логічний

char - символьний

text – текстовий.

2) стандартні сталі: false - хибність, true - істиність, maxint – максимальне ціле число, pi – число пи.

3) стандартні функції

abs(x) - модуль числа

sqr(x) - піднесення числа х до квадрату

sqrt(x) - квадратний корінь з х.

sin(x), cos(x), tan(x), arctan(x) – тригонометричні функції.

ln(x) – десятковий логарифм х.

4) назви команд для введення і виведення даних: read, readln, write, writeln.

Влада може виявлятися в найрізноманітніших формах. Найбільше часто зустрічаються наступні:

Це одна із самих неефективних форм, тому що її дія може викликати тільки короткочасний результат. Вся історія розвитку людства свідчить, що не можна досягти високої ефективності, ґрунтуючись на страху чи примусі. Але з цього не виходить, що дану форму влади не слід застосовувати: навпаки, у ряді випадків менеджер зобов'язаний застосувати її стосовно недбайливих працівників - природно, у сполученні з іншими формами впливу.

Недоліки влади примусу:

- значні витрати на управління;

- відсутність у підлеглих довіри до керівництва;

- виникнення бажання помститися керівникові;

- поява гальмівних процесів розвитку здібностей людини.

2. Влада, що заснована на винагороді – базується на переконання, що виконавець може отримати винагороду за виконання конкретних дій, поведінку. Винагорода має бути досить цінною. При цьому менеджер повинен розуміти, що в кожної людини індивідуальне сприйняття і розуміння цінностей (згідно з теорією очікувань).

Це одна із самих старих і найбільш ефективних форм впливу на виконавців. Справа в тім, що вона не викликає протидії в підлеглих. Але менеджер повинний дуже вміло зіставляти результати праці, чекання підлеглого на винагороду з величиною реальної винагороди, оскільки порушення такого балансу може привести надалі до зниження продуктивності праці в підлеглого. Невиправдані, надмірні чекання виконавця повинні в делікатній формі перетинатися.

До недоліків влади винагороди належать:

- обмеженість розмірів винагороди;

- обмеженість використання винагород законодавчими актами, політикою фірми;

- труднощі у з’ясування ставлення працівника до винагороди.

3. Експертна влада, заснована на високій ерудиції і великих спеціальних знаннях менеджера, що викликає в підлеглих повагу і впевненість у правильності його дій.

Недоліки експертної влади:

- розумна віра менш стійка, ніж вплив харизматичної особистості;

- у підлеглого може виявитися більше влади, ніж у керівника, а це може призвести до конфліктної ситуації.

4. Еталонна влада полягає у використанні впливу лідера завдяки наявності у нього захоплюючих характеристик і властивостей, які охоче наслідуються підлеглими, які прагнуть бути таким ж, як і лідер. За наявності почуття дружби до керівника, підлеглі з ентузіазмом виконують розпорядження і більш лояльно ставляться до нього. Характеристики чи властивості того, що впливає настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути таким же. У результаті можливо навіть копіювання ходи, манери розмови тощо.

Недоліки еталонної влади:

- виникнення самовпевненості керівника;

- можливість відмови керівника від інших видів влади.

5. Традиційна (чи законна) влада базується на традиціях, які здатні задовольнити потребу виконавця в захищеності й приналежності; заснована на вірі виконавця в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’язок - виконувати їх.

Традиції – це неписані закони поводження в колективі. Отож, традиційно вважається, що будь-який менеджер має право віддавати накази нижчестоящим керуючої і підлеглим. Іншими словами, ця форма влади заснована на готовності підлеглих «за традицією» визнавати авторитет – законну владу менеджера.

Традиції, на відміну від страху, спрямовані на задоволення потреб (а це вже винагорода). Виконавець при цьому реагує не на людину (керівника), а на відповідну посаду.

Недоліки традиційної (законної) влади:

- традиції можуть бути спрямовані проти змін;

- немає тісного зв’язку між традиціями і винагородами, з одного боку, та задоволенням своїх потреб – з іншого;

- може погано використовуватися потенціал працівника, оскільки його здібності залишаються непоміченими тому, що цей працівник не входить у формальну систему (групи).

Вплив через залучення працівників до управління здійснюється шляхом спрямування їхніх зусиль на здійснення потрібної мети організації. Мова йде про участь у підготовці та прийнятті важливих господарських та соціальних рішень, участь у власності, участь у розподілі прибутків та ін. Це заохочує працівників мати владу, можливість самовираження, а також проявляти компетентність, бажання до успіху.

Підлеглі на накази керівника можуть реагувати з почуттям обов’язку – відповідають на вказівки ентузіазмом і прикладанням значних зусиль для досягнення організаційних цілей; з байдужістю – працівники прикладають мінімальні зусилля, щоб виконати вказівки; з опором – працівники можуть погодитися на співпрацю, але докладають мінімум зусиль для досягнення цілей, при сьому можливий саботаж

Таким чином, в управління влада та вплив на підлеглих нерозривно пов’язані між собою. Тому виникає запитання: які засоби влади найбільш ефективні, які існують підходи для того, щоб спрямувати виконавців на досягнення цілей? Практика управління виробила три основних підходи: з позиції особистих якостей менеджера, поведінковий і ситуаційний.

Дата добавления: 2014-01-04